Олігархи програли в Україні та перемогли у США

Як авторитарії з підтримкою Кремля намагалися отримати прибуток від президентства Дональда Трампа

Сполучені Штати Америки переживають найбільшу конституційну кризу з часів Уотергейту і це не тільки проблема у збереженні цілісності демократичних інститутів країни від зловживання президентською владою, а геополітична боротьба між захисниками демократії та силами олігархічного авторитаризму – від київського Майдану до гонконгського Монг Кок. В цьому глобальному конфлікті Трамп та його підлеглі приєднюються до сил олігархічного авторитаризму в Росії, Туреччині, Угорщині та особливо в Україні. Про це йдеться в аналітичній публікації Майкла Карпентера, керуючого директора Центру дипломатії та глобальної взаємодії на сторінках американського видання Foreign Affairs.

І зовсім не випадково, що Україна знаходиться в основі розслідування імпічменту проти Трампа в США, оскільки вона є епіцентром боротьби між демократичним світом та авторитарною олігархією і стоїть вздовж цивілізаційної й геополітичної лінії розлому. На заході України знаходяться ліберальні демократії Європи, які керуються верховенством закону та демократичними принципами. На сході від України знаходяться Росія та держави-клієнти Євразії і майже усі вони є корумпованими олігархіями.

Конкуренція між цими двома системами управління двічі перетворювалась у найжорстокіші конфлікти. Війна Росії проти Грузії у 2008 році й вторгнення в Україну у 2014 році були спробами захистити кремлівську сферу олігархічних інтересів від демократичних реформаторів, які прийшли до влади завдяки революційним суспільним рухам. Ця мотивація лежить в основі прихованої війни впливів Росії в інших регіонах світу: від Молдови до Чорногорії і від Сирії до Венесуели. У цій війні з демократичними рухами та принципами, головною здобиччю й супротивником для Росії завжди були Сполучені Штати. Втім, до цього часу Росії завжди доводилось боротись з двопартійною рішучістю у США аби втілити свої плани щодо підриву демократичних інститутів.

Російські спецпризначенці та офіцери військової розвідки захопили Кримський півострів у березні 2014 року після того, як громадяни України повстали проти президента Віктора Януковича. Це був глибоко ображений клептократ, який вчиняв нахабні корупційні злочини і навіть його найближчі друзі не змогли його захистити. Останньою краплею було те, що правоохоронні органи розстріляли понад 100 учасників Революції Гідності на Євромайдані у лютому 2014 року. З кров’ю на руках Янукович втік з Києва і через декілька днів опинився в Росії. Втеча Януковича розлютила президента Росії Володимира Путіна, який бачив в ньому лише дрібного головоріза з обмеженим інтелектом і його відсторонення від влади поставило під загрозу олігархічну систему впливу через яку Кремль контролював Україну. У такій системі олігархам дозволялось збагачуватись за державний рахунок, допоки вони зберігали вірність Кремлю і гасла на Майдані про наміри знищити це все становило реальну небезпеку для подальшого впливу Москви на Київ. «Маленькі зелені чоловічки», яких Путін скерував на схід України, були лише частиною скоординованої військової відповіді Росії на демократичну революцію в Україні. Всередині України корумповані олігархи та чиновники, які грабували державні ресурси за часів режиму Януковича були свого роду другим громадянським фронтом. І організацією, яка об’єднювала ці корумповані інтереси була проросійська політична машина під назвою «Партія регіонів».

Під час своєї передвиборчої кампанії навесні 2014 року Петро Порошенко присягався шанувати Героїв Небесної Сотні шляхом деолігархізації України. Хоча й сам Порошенко був олігархом і одним із засновників Партії регіонів, але міжнародне співтовариство надало йому шанс. Порошенко ним не скористався, деолігархізація не відбулась, майже жоден крупний чиновник попереднього режиму не був притягнутий до відповідальності. І призначений Порошенком, генеральний прокурор Віктор Шокін не лише не зміг належним чином розслідувати гучні випадки корупції, але й був особисто причетний до так званої справи «діамантових прокурорів». Міжнародне співтовариство вимагало звільнення Шокіна, ретельну реформу Генеральної прокуратури і створення спеціалізованих антикорупційних органів, незалежних від політичного впливу. Під тиском зі сторони основних донорів – США, Євросоюзу та МВФ, Україна створила незалежні органи для боротьби та запобігання корупції і це становило реальну загрозу для корумпованих олігархів та чиновників України.

Зважаючи на те, що продемократичні реформатори усілякими методами намагались захистити свою країну від російської агресії, на іншій стороні Атлантики Дональд Трамп проводив вкрай неортодоксальну політичну кампанію. На відміну від інших кандидатів Республіканської партії США, Трамп з позитивним налаштуванням дивився на Путіна і неодноразово ігнорував побоювання з приводу клептократичної й авторитарної природи путінського режиму. У березні 2016 року Трамп ухвалив ще одне незвичне рішення, призначивши керівником своєї передвиборчої кампанії Пола Манафорта, за яким тягнувся довгий шлейф співпраці з такими дискредитованими авторитарними правителями, як Віктор Янукович, Заїр Мобуту Сесе Секо та Фердинанд Маркос. Хоча у Трампа було багато особистих зв’язків з Кремлем, але у Манафорта були налагоджені контакти з Олегом Дерипаскою, Дмитром Фірташем, Роджером Вікером, Ринатом Ахметовим, Сергієм Льовочкіним. І це були не просто звичайні знайомства: наприклад, Манафорт заборгував Дерипасці 10 млн доларів, а з Фірташем працював над можливою реконструкцією готелю Дрейк на Манхеттені у Нью-Йорку. У середині серпня 2016 року Манафорт був змушений несподівано покинути посаду керівника передвиборчої кампанії Трампа після того, як стало відомо про отримання ним таємних платіжок на 12,7 млн доларів від Партії регіонів. Проте, зв’язки між мережею олігархів Партії регіонів в Україні й кампанією Трампа збереглись й після звільнення Манафорта. Багато з цих олігархів, можливо, бачили перемогу Трампа у 2016 році, як спосіб повернутись до влади в Україні.

Під час розслідування спеціального прокурора США Роберта Мюллера, адміністрація Трампа усілякими методами намагалась відбити звинувачення у змові з Росією. Український злочинний альянс проросійських олігархів та корумпованих чиновників намагався дискредитувати основну суть розслідування: втручання Росії в американські вибори 2016 року задля допомоги Трампу. Через декілька тижнів після інавгурації Трампа, Сергій Льовочкін написав статтю під назвою «Україна може перемогти в епоху Трампа», де пролунав оптимістичний відгук щодо президентства Трампа і висунув теорію змови, згідної якої, начебто українці втручались в американські вибори 2016 року задля допомоги Хілларі Клінтон. Надалі прокремлівська мережа в Україні почала готувати кампанію з дезінформації щодо одного з найзавзятіших прихильників незалежної України та палкого борця з російською агресією – колишнього віце-президента США Джо Байдена. Колишній військовий прокурор України Костянтин Кулик склав досьє брехливих звинувачень проти Байдена, переслідуючи власні інтереси. Кулик – це виходець із корумпованого Харківського управління по боротьбі з організованою злочинністю, де поліцейські та злочинці були нерозлийвода і він був призначений прокурором частково завдяки Віктору Шокіну. У червні 2016 року Кулику висунули звинувачення у незаконному збагаченні і він зустрічався з адвокатом Трампа Руді Джуліані в Парижі, дезінформувавши його, що Шокін був незаконно звільнений за наполяганням Байдена. Приблизно в той же час, Джуліані від імені своєї приватної компанії Giuliani Security & Safety, встановив ділові відносини з мером Харкова Геннадієм Кернесом. У своїх виступах на американському телеканалі Fox News, Джуліані майже дослівно повторював змовницькі гасла іншого члена Партії регіонів та уродженця Харкова Андрія Деркача, ілюструючи шлях проникнення проросійської дезінформації у засоби масової інформації США.

Спроби Трампа змусити Україну просувати свій внутрішньополітичний порядок денний нерозривно пов’язані з реваншем проросійських сил всередині України, які намагаються вислужитись перед чинним президентом США. І ця ж тактика, яку Партія регіонів застосовувала впродовж 20 років в Україні – залучення корумпованих прокурорів для висунення політичних звинувачень, підкуп чиновників, пропонування привабливих угод політичним соратникам, неодноразово використовувалась і Трампом в США. Міністр енергетики США Рік Перрі, наприклад, рекомендував спонсора своєї губернаторської кампанії 2010 року в якості радника президента України Володимира Зеленського і ця людина була нагороджена вигідним нафтогазовим контрактом. Приватна охоронна компанія Джуліані підписала крупні угоди з мерами Києва та Харкова, і звичайно партнери Джуліані – Ігор Фруман та Лев Парнас намагались використати свої зв’язки з Білим домом для укладення високовартісних угод в енергетичному секторі України, одночасно, поширюючи брехню про Байдена і вибори 2016 року. Країною, яка отримала найбільшу вигоду від цих корумпованих зв’язків є Росія, яка десятиліттями використовувала Партію регіонів, як потужний важіль впливу на Україну.

У 2014 році Кремль застали зненацька, коли українці повстали проти олігархії і Росія витрачає величезні гроші на війну, оскільки Україна досі успішно чинить опір шаленому тиску. Зловживання на посаді президента в особистих політичних інтересах завдало величезної шкоди демократичним інститутам і політичній культурі Сполучених Штатів. І, приєднавшись до сил корумпованої олігархії, головним покровителем якої є Кремль, Трамп наблизив фінал епохи, коли США були яскравими поборниками верховенства закону, боротьби з корупцією та демократичних цінностей в цілому світі.

Переклад: Володимир Тиравський

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s