Повільний прогрес України в напрямку проведення реформ загрожує її фінансовій підтримці зі сторони міжнародних партнерів

Коли український комік Володимир Зеленський став президентом України, він обіцяв побороти корупцію, заприторити до в’язниці найбільших корупціонерів, зупинити війну з Росією й залучити мільярди доларів прямих іноземних інвестицій. Рік потому, жодна із цих грандіозних обіцянок не виконана і багато українців втрачають терпіння. Про це йдеться в аналітичній публікації Foreign Policy.

Окрім внутрішніх проблем, Зеленський зіткнувся із величезних тиском ззовні, де він змушений протистояти втомленому Заходу й могутній Росії. Якщо він не зможе виконати свої передвиборні обіцянки та запропонувати успішну програму реформ, Україна може втратити міжнародних партнерів, яких вкрай потребує, щоб не потрапити в обійми Росії.

Перемога Зеленського на президентських виборах була малоймовірною й вона наступила після його успішної комедійної кар’єри в серіалі «Слуга народу», в якому висміювали корумпованих чиновників. Передвиборча кампанія Зеленського на базі популістської риторики дозволила йому отримати президентське крісло і більшість у парламенті для його партії.

Але на політичній арені його перший рік роботи навряд чи був таким простим, як в серіалі. Навіть, насолоджуючись безпрецедентним контролем виконавчої й законодавчої влади, в його власній команді є багато розбіжностей між різними групами і багатообіцяючим реформам чинять опір інтереси олігархів.

Відсутність чітких меседжів від Зеленського стає його фундаментальною проблемою і наслідки можуть бути дуже важкими для України, якщо по черзі щезатимуть міжнародні партнери України. Перший дзвінок тривоги пролунав у січні 2020 року, коли його найближчий соратник Давид Арахамія під час Всесвітнього економічного форуму у швейцарському Давосі заявив, що Україна не зобов’язана гармонізувати своє законодавство із європейським. Для багатьох українців така заява була зрадою умов Угоди про асоціацію з ЄС, яка була підписана у березні 2014 року і була покликана переорієнтувати Україну у західній траєкторії подалі від Росії. Після шквалу критики в соцмережах, Арахамія змушений був спростувати свою заяву, посилаючись на труднощі перекладу.

Ще більше занепокоєння Заходу виникло після того, як уряд Зеленського загальмував процес реформ, обіцяних Міжнародному валютному фонду (МВФ). Необхідною умовою для виділення нового траншу було ухвалення закону про банки, який унеможливлює повернення фінансових установ в руки своїх колишніх власників. Мова йде, насамперед про «ПриватБанк» Ігоря Коломойського (колишнього ділового партнера Зеленського), сподвижники якого намагались заблокувати ухвалення вищезгаданого закону шляхом внесення десятків тисяч поправок. Тим не менш, закон все-таки вдалось ухвалити і тепер Україна може розраховувати на транш від МВФ на суму в 2 мільярди доларів.

Повільний прогрес України в напрямку проведення реформ загрожує її фінансовій підтримці зі сторони міжнародних партнерів. Зеленський успадкував країну, ослаблену війною з Росією і обіцяв покласти їй край, тому швидко погодився взяти участь у саміті Нормандської четвірки в грудні 2019 року в Парижі. Під час саміту, Росія здобула низку перемог, зокрема уклала вигідну газову угоду, обмін полоненими й посилення контролю на окупованих територіях.

Кадрові призначення Зеленського впродовж року тільки посилили сумніви в його намірах дотримуватись проєвропейського курсу та укласти мир з Росією без капітуляції перед Кремлем. В лютому 2020 року Зеленський призначив нового керівника свого Офісу – Андрія Єрмака, який відомий діловими контактами з російською елітою. Єрмак зараз перебуває під мікроскопом журналістів-розслідувачів, які викрили причетність його сім’ї до корупції й хабарництва. Після призначення Єрмака пройшли кадрові перестановки в Кабінеті міністрів, які також мають аналогічні недоліки. Зеленський призначив новим Генеральним прокурором Ірину Венедіктову, яку жорстко критикували за відступ від антикорупційної політики й призначення адвоката Януковича своїм заступником. Новий прем’єр-міністр України Денис Шмигаль одразу після свого призначення заявив про власну підтримку відновлення водопостачання в анексований Крим.

За попередні місяці було ще зроблено багато кроків в напрямку Росії, зокрема спроби розпочати діалог із маріонетками Кремля на Донбасі, арешт колишнього народного депутата Тетяни Чорновол, заяви міністра оборони Андрія Тарана про неможливість досягнення Україною військових стандартів НАТО. Неоднозначні заяви від представників адміністрації Зеленського підривають стабільність України. Його критики вказують на готовність встановити мир з Росією будь-якою ціною, навіть за рахунок євроінтеграційного курсу. А це значно полегшує лобістам Кремля виступати за скасування санкцій проти Росії, які будуть посилатись на небажання України йти прозахідним шляхом.

Усе це неминуче призведе до посилення впливу Росії і західні лідери повинні уже непокоїтись, адже успіх української демократії життєво важливий для інших пострадянських країн. Україні потрібно надалі надавати фінансову допомогу й вимагати проведення реформ, чого повсякчас уникають українські чиновники. Можливо, навіть потрібно вдаватись до запровадження персональних санкцій щодо українських олігархів, наближених до Росії, щоб стимулювати боротьбу з корупцією. Українські реформатори повинні врешті-решт об’єднатись, відкласти в сторону політичні розбіжності заради перемоги на Донбасі проти зовнішнього ворога й внутрішнього ворога в особі корупції.

Переклад: Володимир Тиравський