За оцінкою економістів, втрата людського капіталу може знизити рівень продуктивності населення в Україні до 7%

Війна в Україні матиме довгострокові економічні наслідки. Наприклад, дослідження Балажа Егерта та Крістін де ла Мезоннев, економістів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) свідчать, що втрати людського капіталу будуть відчутні до 2085 року, тоді як пікова продуктивність впаде на 7% у 2035 році. Про це йдеться в аналітичній публікації польського видання Obserwator Gospodarczy, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

ВВП України за перший рік війни впав на понад 30%, а інфляція на кінець 2022 року становила 26,6%. Рівень безробіття зріс на 20 відсоткових пунктів до рекордних 30%. Війна також призводить до величезних соціальних витрат. Згідно з даними Світового банку, лише за рік частка населення, яка живе за межею бідності, зросла з 18% до 60%, а рівень бідності за глобальною межею бідності ($6,85 на день) зріс з 5,5% до 25%. У 2023 році соціальні показники можуть погіршитися, внаслідок продовження війни в Україні.

Матеріальні збитки оцінюються приблизно у 140 мільярдів доларів, а Світовий банк вказує, що вартість інфраструктурної та економічної реконструкції становитиме щонайменше 410 мільярдів доларів – це удвічі більше ВВП України до російської агресії. У той час як енергетика, житло, дорожня інфраструктура будуть відновлені відносно швидко, втрати людського капіталу є незворотними та матимуть негативний і довгостроковий вплив на економіку. Це похмурий висновок дослідження двох економістів ОЕСР (Балажа Егерта та Крістін де ла Мезоннев) під назвою «Вплив війни на людський капітал і продуктивність в Україні».

Важливо розповісти про міру людського капіталу, яку автори дослідження використовують у своєму аналізі. Зокрема, у дослідженні міра людського капіталу представлена ​​як якість і кількість освіти та навичок дорослих. Обсяг освіти охоплює середній час навчання, якість освіти представлена ​​результатами Програми міжнародної оцінки студентів (PISA), а навички дорослих представлені Програмою міжнародної оцінки компетенцій дорослих (PIAAC).

Оскільки доступність даних PIAAC для країн обмежена, автори дослідження регресують оцінки тестів для дорослих на основі середніх років навчання та балів PISA. Регресія дозволяє економістам екстраполювати (передбачити) оцінку тесту PIAAC залежно від кількості років навчання та результатів тестів PISA. Потім економісти вивчають взаємозв’язок між людським капіталом і факторною продуктивністю, знову використовуючи регресію. Їхні оцінки свідчать, що довгострокова еластичність людського капіталу по відношенню до продуктивності становить 2,36. Перекладаючи простою мовою, збільшення (зменшення) людського капіталу на 1% призводить до зростання (зниження) довгострокової факторної продуктивності на 2,4%. Тепер економістам залишається оцінити втрати людського капіталу в Україні внаслідок війни та їх вплив на продуктивність.

У науковій літературі йдеться про те, що збройні конфлікти призводять до великих втрат капіталу (зниження рівня освіти та втрати навичок дорослого населення). Державні витрати на освіту падають, тому що їх витісняють військові витрати. Домогосподарства менше інвестують в освіту, оскільки їхні доходи погіршуються. Крім того, російський агресор знищує цивільну інфраструктуру, зокрема освітню, що також негативно впливає на людський капітал. Психологічний ефект також важливий – не обов’язково лише стосовно дітей, які зараз навчаються. Дослідження колумбійських вчених свідчить, наприклад, що діти, які постраждали від конфлікту при народженні, також мають гірші результати в школі, ніж діти, які не постраждали від війни.

Залежно від дослідження та збройного конфлікту стандартне відхилення атестаційних балів постраждалих від війни студентів коливається від 0,04 до 1,01 (тобто відхилення атестаційних балів цих студентів від середнього значення їх когорти). Війни негативно впливають і на кваліфікацію дорослих, оскільки часто підвищують рівень безробіття (у випадку України лише на 20 відсоткових пунктів на рік).

Втрата людського капіталу в Україні відбувається трьома каналами. По-перше, скорочення часу перебування у школі. По-друге, зниження якості освіти, по-третє, ерозія кваліфікації дорослих на ринку праці. Економісти у дослідженні припускають, що середня кількість років навчання скорочується на два роки, стандартне відхилення балів PISA становить 0,8 (середнє з трьох найвищих значень у таблиці вище), зниження навичок робочої сили еквівалентно 0,15 стандартного відхилення результатів тесту PIAAC. Це припущення означає, що половина тих, хто працював до війни, зазнає зниження кваліфікації, що виглядає доцільним, враховуючи, що рівень безробіття зріс з 8% до 30%. Які результати?

Ефект дуже великий як у короткостроковій, так і у довгостроковій перспективі. На першому етапі втрата людського капіталу, а відтак і зниження продуктивності, відбувається через канал впливу на населення працездатного віку: зменшення зайнятості. Потім роль цього чинника зменшується, а учні та студенти, які поступово виходять на ринок праці, мають дедалі більший вплив. На своєму піку втрата людського капіталу призведе до зниження продуктивності на 6,7% у 2035 році. Коли цей ефект закінчується? Лише у 2085 році, коли постраждалі від війни верстви населення залишають ринок праці.

Чим можна компенсувати розмивання людського капіталу в Україні? Навчання дітей-біженців у приймаючих країнах, які повернуться на батьківщину після війни (чи під час неї). Автори дослідження вказують, що підтримка має бути не лише освітньою, але й соціальною, емоційною та фізичною. Польща, до якої прибула найбільша частина біженців від війни, має виконувати своєрідну місію – підтримувати освітній розвиток українських дітей і таким чином також сприяти повоєнному економічному відновленню України.

Згідно з даними Міністерства освіти і науки, у польських школах і дитсадках навчається 187,9 тисяч дітей з України, які приїхали до Польщі після початку війни. Найбільше дітей навчається у Варшаві, Вроцлаві та Кракові. Якщо велика кількість українських дітей (122 тисяч) відвідує початкову школу, то лише кожен четвертий підліток, який приїхав до Польщі після 24 лютого 2022 року, відвідує середню школу (15-18 років).