Білоруси – одна із найчисельніших груп, що воюють на боці України: тисячі з них долучилися до ЗСУ або антиросійських воєнізованих угруповань

За словами аналітиків, декілька тисяч громадян пострадянських республік втекли до України, щоб уникнути вдома переслідувань, а інші приєдналися до ЗСУ, аби боротись з російськими агресорами. Про це йдеться в аналітичній публікації EuroNews, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

«Нападом на Україну, Росія зруйнувала поняття, що країни, які сформувалися після розпаду СРСР, є незалежними», – зазначає Тимур Умаров, науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії і Євразії.

Доки російський лідер Володимир Путін має обережну допомогу від  низки пострадянських лідерів, тисячі вихідців з цих країн воюють на стороні Києва.

«Люди сприймають цю війну не просто як конфлікт України і Росії. Це війна проти всіх країн, які були колоніями Росії чи частиною СРСР»,- пояснює Умаров.

Деякі громадяни пострадянських країн опинилися в Україні вже у 2021 році, коли ситуація на кордоні з РФ почала загострюватися; інші вже тоді поспішали знайти прихисток від переслідувань вдома. Проте, багато емігрантів перейшли на бік Києва під час повномасштабного вторгнення.

Білоруси – одна із найчисельніших груп, що воюють на стороні України: тисячі з них долучилися до ЗСУ або антиросійських воєнізованих угруповань.

Деякі громадяни Білорусі почали воювати на стороні України ще у 2014 році на Донбасі, коли Росія почала підтримувати прокремлівських сепаратистів. У березні 2022 року вони сформували батальйон, названий на честь Кастуся Калиновського, одного з лідерів польського повстання проти Російської імперії у ХІХ столітті. У травні 2022 року цей підрозділ розширився до полку.

«Путін також сприймає незалежність Білорусі як помилку. Білоруси і українці тут мають спільне підґрунтя – опір «імперії», – пояснює Олександр Класковський, білоруський політичний оглядач і журналіст.

Білоруси, які виступають проти режиму Олександра Лукашенка, сподіваються, що українська перемога, «стане поштовхом до демократичних змін на їх батьківщині» .

Ідея силового повалення Лукашенка стає надзвичайно популярною всередині та ззовні країни.

«Якщо Україна переможе, то полк може також піти на Москву», – зауважує Класковський.

Емоційне рішення чи бажання зберегти життя?

Декілька мільйонів мігрантів із Центральної Азії працюють в Росії. З початку війни в Україні, російські посадовці почали пропонувати їм долучитися до армії РФ в обмін на громадянство чи високу зарплатню.

Умаров стверджує, що багато іммігрантів з Центральної Азії, були під тиском завербовані на війну в Україну.

«Вони не мають іншого вибору. Вантаж 200 повертають до Центральної Азії з української землі. Це вже масовий феномен», – зазначає експерт.

Єдиний шлях для цих людей, щоб вижити – здатися в полон чи вступити до лав ЗСУ.

«Проте, це досить ризикований крок, враховуючи, що всі країни Центральної Азії ввели кримінальне покарання для тих, хто несе службу в іноземних арміях», – інформує Умаров.

Деякі країни, включно із Казахстаном, мають велику українську діаспору, і деякі громадяни цих країн, які ідентифікують себе українцями чи жили в Україні протягом довгого періоду часу, воюють проти Кремля на «емоційному ґрунті».

Продовження Чеченських війн за незалежність

Громадяни Росії та національні меншини, особливо етнічні чеченці, відіграють особливу роль у боротьбі проти агресії Кремля. Аналітики підтвердили, що існує щонайменше 8 батальйонних чеченських угрупувань.

Найбільший з них – Миротворчий чеченський батальйон ім. Джохара Дудаєва, названий на честь першого президента самопроголошеної держави Ічкерія.

«Вони воюють на боці українців проти імперської Росії. За їх словами, вони чинять опір деколонізації», – пояснює Трейсі Джерман, професорка оборонних досліджень Королівського коледжу у Лондоні.

Для багатьох чеченських добровольців, російсько-українська війна стала «продовженням їх війни», оскільки серед командирів є багато ветеранів з перших двох Чеченських війн.

За словами Хани Джойстікової, наукової співробітниці Університету Ґлазґо, точну кількість чеченських бійців, які воюють на боці ЗСУ, встановити неможливо.

«Ці люди перебувають у вигнанні або є біженцями, яких хотіло вбити російське керівництво або Кадиров», – підкреслює Джойстікова.

Дати ляпаса російській пропаганді

«Ми захисники і визволителі, а не карателі. Усіх військових злочинців буде знищено, окрім тих, хто покається чи здасться у полон», – з таким повідомленням Легіон свободи Росії перервав ефір російського радіо «Ранок на 7 пагорбах» 7 червня 2023 року.

Це угрупування, яке складається з росіян, створили рік тому, проте воно стало відомим після того, як у травні 2023 року його бійці разом із «Російським добровольчим сектором» (РДК) здійснили рейд на територію Білорусі.

Бійці називають себе «підрозділом росіян, офіційно визнаним ЗСУ», і їхня мета, судячи з їх веб-сайту, – «повернути правду, справедливість та дух свободи до Росії».

«Швидше за все, вони мають певну свободу у виборі їхніх цілей, в організації місій та декількох тактичних деталей. Проте, загалом, найбільш вірогідно, їх координує українська розвідка», – вважає Хусейн Алієв, експерт зі Східної Європи в Університеті Ґлазґо.

Учасниками «Свободи Росії», за інформацією експертів, переважно є опозиційно налаштовані росіяни або ті, хто потрапив до українського полону. У той же час, учасники РДК стверджують про свої правоконсервативні та націоналістичні погляди.

«Донедавна вони не співпрацювали між собою, але тепер ми бачимо, що, ймовірно, подолали свої розбіжності і почали проводити спільні операції», – підкреслив Алієв.

На думку експерта, сам факт того, що такі угруповання, які складаються здебільшого з росіян, зокрема колишніх військовослужбовців  – воюють за Україну, є «серйозним ударом в обличчя російської пропаганди».

«Стосовно національності цих людей в Росії повідомляється дуже мало. У кожному репортажі згадувалося, що це були українські націоналісти або громадяни Польщі і США», – зауважує Алієв.

Перекладачка: Дарина Гловацька