Замість того, щоб використовувати велике обладнання, яке можна легко виявити та знищити, тепер російські війська дедалі частіше покладаються на менші та мобільніші пристрої вздовж лінії фронту, намагаючись уповільнити контрнаступ України

У перші дні російського вторгнення в Україну експерти були здивовані тим, наскільки погано працюють підрозділи радіоелектронної боротьби російської армії. Але через півтора роки війни росіяни створюють значні проблеми для контрнаступу України. Про це йдеться у спеціальному репортажі ВВС, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Український солдат з позивним «Ален Делон», як у знаменитої французької кінозірки 1970-х років, входить до складу легкоозброєної групи офіцерів радіоелектронної розвідки – головної мішені для російської армії.

Ален побоюється, що російські війська, можливо, помітили їхню антену та почали просуватись до їхньої бази. Він вирішує змінити позицію. Головне в радіоелектронній боротьбі — бути невидимим для ворога.

Їхня робота полягає у виявленні електронних сигналів від усіх видів російської зброї, включаючи безпілотники, системи ППО, засоби перешкод, артилерію та реактивні системи залпового вогню. Вони визначають, звідки надходять сигнали й тип зброї, а потім передають координати іншим підрозділам, які прагнуть знищити ціль.

Ця інформація також допомагає командирам формувати уявлення про поле бою.

«Це війна технологій. Якщо я бачу кілька радіостанцій в одному місці, я розумію, що це командний пункт. Якщо я бачу, що деякі радіостанції починають рухатися вперед, я розумію, що це може бути контрнаступ або наступ», — зазначає полковник Іван Павленко, начальник управління радіоелектронної та кібервійни Генерального штабу України.

Майже кожна сучасна зброя – від артилерійських установок до високоточних ракет – використовує для отримання даних радіохвилі, мікрохвилі, інфрачервоні та інші частоти. Це робить їх уразливими для підрозділів радіоелектронної боротьби, яка спрямована на перехоплення та придушення цих сигналів.

«Якщо ви програєте в радіоелектронній боротьбі, ваші війська перетворяться на армію XIX століття і ви будете на 10 кроків позаду свого ворога», — розповідає Ярослав Калінін, виконавчий директор компанії «Інфозахист», яка виробляє системи радіоелектронної боротьби для української армії.

В останні роки в Росії розроблено низку технологій глушіння:

• «Красуха-4», який націлюється на борт і РЛС ППО;
• «Житель», який глушить супутникові сигнали;
• «Лейер-3» – пристрій для перешкоджання стільниковому і радіозв’язку;

За словами Павленка, на момент повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, Росія мала 18 000 військових засобів радіоелектронної боротьби. Але ефект був менш вражаючим, ніж багато хто очікував.

«Вони намагалися зламати наші радари, пробити наші системи ППО. Їм це вдалося частково, але не повністю», – каже Ярослав Калінін.

Українські системи ППО змогли збити російські літаки. Відсутність у Росії домінування у повітрі сприяло тому, що їй не вдалося швидко захопити Київ.

Російським військам також не вдалося перекрити комунікації, що дозволило українським військовим організувати оборону. Незважаючи на те, що деякі військові супутникові мережі були заглушені, стільниковий та інтернет-зв’язок практично не постраждали.

Коли у лютому 2022 року російські війська просувалися до Миколаєва, селяни за допомогою мобільних телефонів повідомляли українським військовим про рух російських колон.

Росія, можливо, думала, що їм не потрібно буде повністю розгортати системи електронної боротьби. Але Брайан Кларк, старший науковий співробітник Інституту Гудзона, аналітичного центру США, каже, що підрозділи радіоелектронної боротьби не встигали за рештою військ.

«Російські системи — великі та громіздкі і вони базуються на транспортних засобах і призначені для оборони. І як наслідок, їхні системи електронної боротьби не були дуже маневреними, не дуже швидкими та не дуже численними», — каже він.

Але росіяни навчились на своїх помилках. Замість того, щоб використовувати велике обладнання, яке можна легко помітити та знищити, тепер вони дедалі частіше покладаються на менші та мобільніші пристрої.

Браян Кларк каже, що Росії вдалося розгорнути сотні мобільних одиниць радіоелектронної боротьби вздовж лінії фронту, намагаючись уповільнити контрнаступ України. Вони варіюються від систем перешкод GPS до систем, які глушать радари та перешкоджають літакам США ідентифікувати цілі для атаки України.

Такі російські системи, як «Житель» і «Полюс-21», виявилися особливо ефективними для блокування GPS та супутникового зв’язку. Вони можуть виводити з ладу безпілотники, які ведуть артилерійський вогонь і здійснюють атаки на російські війська.

Багато сучасної зброї, наданої Україні країнами НАТО, також уразливі до таких перешкод, оскільки вони використовують сигнал GPS для навігації.

«Житель» може глушити сигнал GPS в межах 30 км від глушника. Для такої зброї, як [виготовлена у США] бомби JDAM, які використовують лише GPS-приймач для наведення на ціль, цього достатньо і вона втрачає геолокацію і може не влучити у ціль», – пояснює Кларк.

Це ж стосується і керованих реактивних снарядів реактивної системи залпового вогню HIMARS. яка зробила великий внесок в успішні наступальні дії України восени 2022 року.

Обидві сторони намагалися розробити контрзаходи для глушіння один одного, включаючи перепрограмування зброї.

Брайан Кларк описує це як інтенсивне змагання «ходу та протиходу».

Полковник Павленко не заперечує, що російські системи можуть знизити ефективність і точність зброї, яку Україна отримала від західних партнерів. За його словами, це лише робить націлювання на російські системи радіоелектронної боротьби ще важливішим.

«Перед тим, як завдати удару високоточним боєприпасом, ми повинні надати розвідувальні дані та з’ясувати чи є в цій зоні засоби глушіння? Якщо в цій зоні є сигнал перешкод, то ми повинні знайти перешкоду та знищити її, а лише потім використовувати цю зброю»,– пояснює Павленко.

За його словами, з лютого 2022 року Україна знищила понад 100 основних російських систем радіоелектронної боротьби.