Польські компанії зацікавлені в інвестиціях у житлове або модульне будівництво, транспорт, експедицію, логістику та сполучення України з Європою залізничними коліями

Ядвіга Емілевич, заступниця міністра фінансів та регіональної політики Польщі та урядова уповноважена з питань польсько-української співпраці у сфері розвитку в інтерв’ю Rzeczpospolita заявила, що кількість польських компаній в Україні найближчим часом збільшиться у п’ять разів – з 650 до 3000. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з цим інтерв’ю.

Rzeczpospolita: Як Єврокомісія зараз дивиться на відновлення України?

Ядвіга Емілевич: По-перше, структурується пакет фінансової допомоги, анонсований головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Він має бути розділений на три сектори: 1 – гранти та позики, 2 – гарантії та 3 – технічна допомога (включаючи консультації перед вступом у ЄС). Перший рівень, у якому гранти та позики надходитимуть безпосередньо до українського бюджету, становитиме 39 мільярдів євро. Другий, в якому роль в Export Credit Insurance Corporation (KUKE) і Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK) становитимуть 8 мільярдів євро. 3 мільярди євро буде спрямовано на технічну допомогу. Важливо, що гарантії будуть активовані пізніше цього року. Презентація щодо цих фондів включала, серед іншого те, що BGK як установа, яка, окрім німецького KfW, надасть ці гарантії. Гарна новина полягає в тому, що в цьому бюджетному плані помітні польські установи. Структура фінансування буде багато в чому схожа на ковідні фонди.

Rzeczpospolita: Ви згадали про BGK, а чи очікує Єврокомісія «особливу» роль Польщі у відбудові України через нашу участь у допомозі цій країні і, насамперед, через наше географічне розташування?

Ядвіга Емілевич: Нещодавно я розмовляла у Брюсселі з генеральним директором DG NEAR Гертом Яном Копманном про сферу, в якій ми, як Польща, дуже зацікавлені, а це те, що я називаю консультуванням перед вступом. Як найбільший бенефіціар коштів ЄС від політики згуртованості, ми можемо похвалитися багатим, майже 20-річним досвідом у цій сфері. У цьому сенсі участь польських установ-виконавців є настільки цікавою для Єврокомісії, що вони, безперечно, будуть враховані у майбутньому при створенні фондів допомоги Україні. Як і Польща, ми користувалися подібними порадами до вступу до ЄС.

Rzeczpospolita: А чи помічає Єврокомісія проблему корупції в Україні і має ідею, як її вирішити?

Ядвіга Емілевич: Звичайно, помічає, як у неформальних розмовах, так і у контексті прозорості економічних процесів і законодавства про державні закупівлі, яке має відповідати стандартам ЄС. Питання закупівель є однією з тем, яка сильно виділяється під час дискусій з Україною та Європейською Комісією.

Rzeczpospolita: Тож у чому полягає ідея Брюсселя щодо протидії корупції?

Ядвіга Емілевич: Розподільником перших траншів європейських коштів, які надійдуть в Україну цього року, стане Європейський інвестиційний банк (ЄІБ). Саме ЄІБ буде оголошувати тендери, тому, я вважаю, рівень контролю буде дуже високим. Для контролю за витратами також використовуються регулярні зустрічі представників Єврокомісії, які мають забезпечити належне проведення тендерного процесу. Це також мета платформи DREAM, представленої в Лондоні, а потім у Брюсселі, на якій можна знайти всі судові процеси; не лише тендерні оголошення, а й стадію їх проведення. Йдеться про всі публічні процедури, оголошені центральними, регіональними та місцевими органами влади України. Процес стандартизації обігу державних грошей в Україні зараз відбувається. Повільно і не без великої дози скепсису, який сильно прозвучав у словах мого іспанського колеги в перший день головування Іспанії в ЄС, яке розпочалося 1 липня 2023 року. Він зазначив, що не тільки обсяг коштів і готовність підтримати Україну у процесі відновлення, але й чіткі правила щодо очікувань стосовно прозорості економічних процесів є обов’язковою умовою переказу будь-яких коштів в Україну. Я вважаю, що не менш важливо, і що більше звучало у неформальних переговорах, це те, що партнером у відбудові України є Європейська комісія та всі країни ЄС. І хоча кожна країна має індивідуальні відносини з Україною, і Польща також має особливі відносини з цією країною, як через свою близькість, так і через уже надану допомогу, ми все ж уникнемо ситуації, коли Україна «розбереться» з кожним окремо. Це не в інтересах жодної країни ЄС. Це тому, що йдеться, насамперед, про дотримання певних стандартів витрачання державних коштів. З багатьох моїх двосторонніх розмов також випливає, що існує дуже велике очікування, включно з країнами G7, стосовно залучення надійних фінансових установ-посередників. Це вияв великої стурбованості щодо прозорості державних витрат. У цьому контексті ЄІБ, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Світовий банк відіграватимуть важливу роль. Через ці інституції будуть проходити значні кошти, зокрема задекларовані найбагатшими країнами світу. Нагадаю, ми як Польща заявили про участь у фонді, створеному ЄІБ. Втім, про наші польські ідеї в цьому плані говорити ще зарано. Це також дуже важливе питання для польського бізнесу, який дуже активний в Україні і дивиться на це з великою надією, і який водночас, мабуть, має найбільший досвід роботи на місцевому ринку і знає, які види ризиків ця діяльність тягне за собою.

Rzeczpospolita: Ви були в Україні кілька разів останнім часом, наприклад у Києві та Луцьку. Що кажуть самі українці про відбудову своєї країни?

Ядвіга Емілевич: Поки що Україна, як і минулого року, отримає інтервенційні кошти, які будуть використані, зокрема, на ремонт енергетичної інфраструктури або реконструкцію водопровідних та каналізаційних мереж. Однак, це ще не допомога на реконструкцію, а підтримка інтервенції. Українці зустріли нас з великим інтересом. Для наших українських партнерів було важливим те, що Польща не чекає, не просто робить заяви на міжнародній арені, а те, що польські підприємці готові приїхати до Києва, щоб вести там бізнес. Це не такі очевидні жести, повірте. На багатьох міжнародних конференціях у безпечних місцях по всьому світу робиться багато декларацій, але практично не відбувається реальних дій. Підприємці, банкіри, страховики з інших країн неохоче їдуть в Україну. Польські підприємці присутні в Україні, і роль нашої держави полягає в тому, щоб їх там підтримувати. Ми працюємо з Польським фондом розвитку (PFR), який би підтримував польських інвесторів та підприємців, які хочуть інвестувати в Україну.

Rzeczpospolita: Чи будуть такі проекти застраховані KUKE?

Ядвіга Емілевич: Так. Будемо сподіватися, що у серпні 2023 року завершиться робота у парламенті над внесенням змін до закону про КУКЕ. Мене вже запевнив Президент Республіки Польща Анджей Дуда, що він його підпише негайно. Концепція полягає в тому, що страхування від KUKE супроводжуватиметься коштами Польського фонду розвитку.

Rzeczpospolita: Перебуваючи у Києві, ви брали участь у відновленні офісу зовнішньої торгівлі Польського агентства інвестицій і торгівлі. Цей заклад має працювати за принципом «єдиного вікна». Що це означає на практиці?

Ядвіга Емілевич: Сьогодні основною пропозицією як для польських, так і для українських компаній є, а точніше скоро буде, страхування KUKE. Тож в одному місці ми маємо пропозицію PAIH, KUKE, і незабаром, я сподіваюся, PFR також приєднається до цього списку. Ми зберемо там усі інституції розвитку, зокрема і BGK, які мають що запропонувати польським підприємцям, які їдуть в Україну, або українським підприємцям, які хочуть працювати в Польщі або співпрацювати та інвестувати з польським бізнесом в Україні.

Rzeczpospolita: А коли відчинить двері другий офіс PAIH, який планують збудувати на заході України?

Ядвіга Емілевич: Агентство ще обмірковує місце розташування. Можливо, його збудують у Львові, але місце розташування цього об’єкта ще не визначено.

Rzeczpospolita: PAIH веде реєстр польських компаній, зацікавлених у відбудові України. Що зараз можуть зробити ці компанії?

Ядвіга Емілевич: По-перше, вони можуть брати участь в економічних місіях, які ми організовуємо у співпраці з PAIH. Прикладом може бути організація поїздки для Польської торгово-промислової палати лісопромисловості, представники якої декларують будівництво модульних будинків. Ми також організовуємо для них місію, під час якої вони зможуть зустрітися з представниками аналогічної української асоціації. Також я вже спілкувалась з PAIH щодо організації зустрічей з українськими регіонами, які починають оголошувати тендери на будівництво житла. Тож якщо підприємець хоче поїхати в Україну і знає, чим він хоче там займатися, ми виступаємо посередником в організації відповідних зустрічей. Такі ділові зустрічі вже відбулися у Києві, Львові та Луцьку. По-друге, для тих понад 2500 компаній, які вже звернулися до PAIH, ми матимемо підготовлений Кредобанком інструмент. Це буде ІТ-інструмент, який аналізуватиме всі тендерні пропозиції, як центральні, так і локальні, і сортуватиме їх відповідно до потреб конкретної компанії, наприклад, будівельної, оздоблювальної, енергетичної чи ІТ. Компанія отримуватиме повідомлення відповідно до свого профілю з інформацією про те, в якому тендері вона може брати участь. Кредобанк розширить цей інструмент інформацією про наш внесок.

Rzeczpospolita: І з ким, передусім, будуть конкурувати наші підприємці під час відбудови України? Багато говорять про турецькі компанії?

Ядвіга Емілевич: Дійсно, багато говорять про потенційну конкуренцію з боку західних і турецьких компаній. Пам’ятаймо, однак, що Україна – величезна країна та ринок із великою розгалуженою інфраструктурою. Це означає, що компанії матимуть велику територію для роботи. З цього приводу також варто нагадати, що у Польщі не лише вітчизняні компанії будували автомагістралі, віадуки й тунелі. У нас немає таких великих компаній, які готові реалізовувати великі лінійні інфраструктурні проекти. Коли ми чуємо про турецькі компанії, ми маємо на увазі здатність залучати ціле місто підрядників і співробітників до найбільших проектів. Тому я не бачу тут ані прямої конкуренції, ані тим паче загрози для польських підрядників. Навпаки, я бачу сфери, де наші компанії досягнуть успіху; таких як житлове або модульне будівництво, транспорт, експедиція, логістика, а також у сфері сполучення України з Європою залізничними коліями. Це сфери, в яких ми не тільки хочемо, але й безперечно будемо відігравати важливу роль. Мені теж важко сьогодні уявити собі квартиру у Луцьку, Рівному, Львові чи Києві, де не було б польської підлоги, польської кераміки у ванній кімнаті, польських меблів чи вікон. Усвідомлення того, що це наша продукція, є як серед українських партнерів, так і серед представників наших компаній.

Rzeczpospolita: Оскільки наша економічна присутність в Україні вже настільки поширена, що далі?

Ядвіга Емілевич: Метою на найближчі місяці є збільшення кількості польських компаній в Україні. Зараз їх близько 650. Як довести до 3000? Ми досягнемо значного рівня діяльності в різних сферах, починаючи від малої інфраструктури до енергетики чи фармації.

Rzeczpospolita: Минулого тижня ви були у США, де також говорили про участь наших країн у післявоєнній відбудові України. Які для нас результати зустрічей з представниками американської адміністрації та бізнесу?

Ядвіга Емілевич: Насамперед, наші американські партнери високо цінують нашу відданість допомозі Україні, а також професіоналізм державних інституцій, таких як Урядове агентство стратегічних резервів, щодо матеріально-технічної підтримки у наданні гуманітарної та військової допомоги воюючій Україні. Мене запевнили, що роль нашої країни як основного коридору підтримки США для України буде ще більшою. Як під час зустрічей у Державному департаменті США та Міністерстві торгівлі США, так і під час зустрічей з бізнесом було наголошено на величезному потенціалі наших знань та досвіду з точки зору потреб та поточних умов роботи в Україні. Важливо, що мене запевнили, що американська сторона підтримає наші зусилля стосовно участі в роботі Керівного комітету Координаційної платформи донорів G7, аби ми могли ще більше використовувати наш потенціал.