Таким чином, планується суттєво вдосконалити та спростити принципи взаємодії системи управління Збройними Силами України на всіх рівнях

Хід нинішніх бойових дій в Україні зайвий раз свідчить про те, що ефективна робота системи матеріально-технічного забезпечення бойових угруповань є одним із головних елементів успіху не лише в прямих тактичних зіткненнях, але й у всій війні. І як українська влада, так і командування Збройних Сил України (ЗСУ) поступово впроваджують і переходять на нову організацію системи забезпечення армії на базі системи ІКТ, що постійно розвивається. Мета – суттєво вдосконалити та спростити принципи взаємодії системи управління Збройними Силами України на всіх рівнях. Про це йдеться в аналітичній публікації польського видання Defence24, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Для того, щоб командири практично всіх рівнів могли ефективно виконувати поставлені перед ними завдання, які випливають із ситуації, що склалася, вони повинні мати достовірні дані в режимі реального часу про можливості матеріально-технічного забезпечення. Звісно, ​​це спрямовано на ефективне та результативне планування власної діяльності, зокрема розгортання системи її підтримки.

Безумовно, тут важливим є завчасне створення необхідних матеріальних запасів, правильне планування матеріально-технічного забезпечення, своєчасне визначення необхідних потреб і розгортання відповідних сил і засобів, а також їх утримання у готовності до забезпечення бойових дій.

Керівництво Збройних Сил України також прагне створити умови для своєчасного та ефективного використання засобів забезпечення бойових дій військ за т.зв. концепцією спрямованої логістики. Тому перехід на стандарти логістики НАТО вже відбувся. У 2022 році в межах реформування системи військових закупівель, Україна розпочала перехід на автоматизовану систему управління АСУ «Логфас» з метою забезпечення обліку та матеріально-технічного забезпечення за правилами, що діють в рамках НАТО. АСУ сприяє значному скороченню планування часу, а також збільшує швидкість обміну планами та звітами матеріально-технічного забезпечення не лише між структурними підрозділами ЗСУ, але й зі структурами НАТО.

Як це працює в Організації Північноатлантичного договору

В рамках НАТО існують відповідні керівні принципи та програми, які вказують на те, що досягнення переваги над будь-яким супротивником можливе шляхом виконання низки оперативних і стратегічних вимог, зокрема Концепції цільової логістики та Ініціативи логістики майбутнього збройних сил. Згідно з ними, об’єкти матеріально-технічного забезпечення пов’язані між собою через єдину мережу матеріально-технічного забезпечення – систему взаємопов’язаних вузлів матеріально-технічного забезпечення, заходів, організацій та об’єктів, а також усі інтегровані зв’язки всередині об’єднаних сил. Така система (з деякими змінами) функціонує в НАТО з 1995 року. Вона базується на розробці та використанні автоматизованої системи управління (ACS) «Logfas» (Logistic Functional Area Services) об’єднаних збройних сил НАТО з метою планування та проведення союзницьких операцій з матеріально-технічного забезпечення, зокрема з країнами-союзниками. Система забезпечує візуалізацію поля бою разом з картою оперативного району, створює єдину картину оперативно-тактичної обстановки в тилу і надає необхідні дані для розрахунку і визначення перспективної потреби у паливно-мастильних матеріалах, боєприпасах і техніці, необхідному озброєнні та забезпеченні.

З використанням стеження, автоматизована система контролює місцезнаходження бойових машин і військової техніки або планує та прокладає маршрути перекидання колон постачання. Додаток АСУ «Управління постачанням» дозволяє ефективно керувати розподілом ресурсів, адже відстежує не тільки місцезнаходження транспортних засобів, але й асортимент вантажів, що перевозяться, показує на карті координати баз і пунктів постачання, а також перелік і кількість запасів, що зберігаються. Після узагальнення цих даних за поточний період часу та їх корекції, формуються звіти про стан можливостей матеріально-технічного забезпечення, які є основою для планування поставок і поповнення витратних матеріалів.

У звітах про стан об’єктів, використовується програмний комплекс MS Excel для проведення динамічних розрахунків, графічного представлення поточного стану та заповнення таблиць для звітності по окремих військових частинах та родах. АСУ також надає низку інших можливостей, зокрема розрахунок та візуалізацію поточного та прогнозованого бойового потенціалу окремих військових з’єднань/видів військ. Відповідне програмне застосування системи дозволяє командирам оперативно (у часовому розрізі до чотирьох діб) оцінити свої бойові можливості з урахуванням поставлених завдань, можливостей підлеглих частин/підрозділів та поточного стану матеріально-технічного забезпечення, ресурсів (насамперед, палива, боєприпасів, озброєння та військової техніки) і чисельність наявних військ. АСУ також генерує сповіщення (текстові або звукові) для команд про критичні рівні запасів і автоматично надає звіти про необхідні запаси.

Система Logfas заснована на інформаційно-комунікаційній інфраструктурі, яка використовує низку сервісів – Standard Workplace Services, включаючи мережеві служби, Desktop Services, Windows Platform Services, CoreGIS, Active Directory, Symbology Server, Track Management і COP Management Services.

Складовими АСУ «Логфас» є наступні модулі та системи:

Модуль управління базою даних LDM (LOGFAS Data Management Module) призначений для управління військовими формуваннями (організація сил, засобів, їх підпорядкування, визначення матеріально-технічних резервів, формування потреб тощо);

Модуль GEOMAN (Geographical Data Management Module) використовується для відображення географічної (картографічної) інформації за допомогою, зокрема, відкритих джерел (Open Street Map, Google Maps тощо). Цей модуль може використовуватися самостійно та надавати іншим модулям системи інформацію про морські порти, аеропорти, мости, дороги та залізниці та їх властивості (пропускна здатність, тип покриття тощо);

Керування базами даних/диспетчер підключень LCM (модуль диспетчера підключень LOGFAS);

Модуль SDM (Supply Distribution Module), який використовується для верифікації та моделювання планового матеріально-технічного забезпечення;

Модуль SPM (Sustainment Planning Module) використовується для планування оперативної матеріально-технічної підтримки підрозділів під час операцій, а також довгострокового забезпечення резервними засобами та аналізу довговічності існуючих логістичних центрів;

Модуль CORSOM (Coalition Reception, Staging and Forward Movement) Модуль «Прийом, розгортання та подальше переміщення сил Альянсу» використовується для більш ефективного планування у режимі реального часу, моніторингу та подальшого переміщення сил і засобів у процесі їх розгортання, враховуючи альтернативні маршрути з пунктів завантаження до пунктів призначення;

Модуль LOGREP (Logistic Reporting Tool) призначений для аналізу карт і мереж, створення стандартних звітів про наявні запаси та керування ними;

ADAMS (система розгортання та переміщення союзників) використовується для координації різних національних планів розгортання для операцій коаліції та для складання детального плану з інформацією про те, що, де, коли та як розгортаються сили та засоби;

ACROSS (Allied Commands Resource Optimization Software System) — інформаційна підсистема, яка підтримує процес прийняття рішень при плануванні обов’язкових резервів, критичних для ведення бойових дій. Вона складається із загальної бази даних (LOGBASE) і моделей споживання боєприпасів для сил протиповітряної та протиракетної оборони ADMEM (модель витрат на боєприпаси для ППО), LEMEM (модель витрат на обладнання та боєприпаси сухопутних військ), MAARMEM (модель витрат на боєприпаси для морських суден) боєприпаси військово-морського флоту та боєприпаси повітря-земля AGMEM (модель витрат на боєприпаси повітря-земля). Ці математичні моделі, отримавши дані про супротивника, можуть імітувати оптимальну витрату боєприпасів, необхідних для нанесення максимальної шкоди супротивнику за мінімально необхідного рівня їх вартості;

Модуль EVE (Effective Visual Execution) підтримує операції реалізації та забезпечує візуалізацію руху товарів, а також встановлює пріоритети та координує їх рух і транспортування.

Українські зміни

Перехід Збройних Сил України на стандарти матеріально-технічного забезпечення НАТО розпочався наприкінці 2015 року. У 2018 році було ухвалено постанови № 560, 772, 1208, і послідовно заступник начальника Генерального штабу – начальник Головного управління матеріально-технічного забезпечення презентував результати змін, запроваджених у 2019-2020 роках.

Штаб консультацій, командування та управління НАТО зарахував Україну до списку країн, які використовують інтегрований пакет програмних систем, розроблених для підтримки АСУ «Логфас». Відповідний ліцензійний договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами терміном на п’ять років. Для виконання необхідних процедур програмне забезпечення передано для подальшого використання в Управління розвитку засобів автоматизації Збройних Сил України.

Загальна система забезпечення Збройних Сил України побудована на нормативно-правовій базі ОЗС НАТО з використанням терміну «лінія підтримки», що означає збір і розподіл матеріально-технічних ресурсів між окремими військовими формуваннями.

Під час планування дій командування визначає кількість днів, необхідних для доставки частин/підрозділів, а також постачання, що розподіляється між ними. При цьому основною калькуляційною одиницею, яка визначається з урахуванням виду операції та командних планів, є одна доба витрат ресурсів.

Перша лінія підтримки, запланована на 2 дні, є резервним об’єктом для підтримки військ на основі їх штатного розпису та озброєння чи іншого військового обладнання або операцій підтримки. Другий рубіж забезпечення (3 доби) — це ресурси тилових підрозділів бригади, радіус дії яких залежить від забезпечення конкретного роду військ (сухопутних, повітряних і морських) і особливостей театру бойових дій. Це робиться на тактичному рівні, де технічне обслуговування залежить від операцій на ТВД та умов, викладених у плануванні оперативного рівня.

Третя лінія (15 діб, оперативний рівень) складається з матеріально-технічних засобів, які надаються військовим формуванням під час дій на театрі бойових дій. Як правило, на цьому рівні матеріальні бази містять до 50% усіх запасів на запланований день місії. Основним завданням цієї лінії забезпечення є поповнення запасів другої лінії матеріально-технічного забезпечення бригади тилу (забезпечення на три доби).

Четверта лінія (10 діб, стратегічний рівень) складається із засобів, які знаходяться у пунктах постійної дислокації, цивільного постачання, а також транспортованого постачання, яке ще не досягло району бойових дій об’єднаних сил.

Інтегрована система матеріально-технічного забезпечення театру (зони бойових дій) використовує дві «системи» постачання військових формувань: система «штовхання» – постачання постійно надсилається у певних кількостях, у певний час і у певні місця. У цьому випадку немає необхідності робити попереднє замовлення, оскільки норма витрати запасів відома заздалегідь з високою ймовірністю на основі середньодобових норм витрати. Система «pull» – філії визначають порядок необхідного асортименту з урахуванням реальних потреб, використовується в разі ресурсів з високим рівнем невизначеності попиту і малими обсягами.

Переміщення обладнання та матеріалів відбувається поетапно:

Перший етап – переміщення матеріально-технічних ресурсів із районів постійної дислокації до місць завантаження APOE/SPOE (Embarcation/Seaport of Embarkation) – відповідальність покладається на керівництво, якому підпорядковані сили та засоби в районах постійної дислокації;

Другий етап – рух від місць навантаження до портів (аеропортів) розвантаження – зона відповідальності структур НАТО;

Третій етап – прийом, розгортання та подальший розподіл.

Після прибуття в район (зону) бойових дій об’єднаних сил вони розгортаються у районі зосередження, а засоби (техніка) – у районі очікування. Далі відбувається переміщення військових частин і переміщення техніки до зустрічі на СА (районі). Потім військові підрозділи з технікою та матеріалами переміщуються до місць розташування AA/FD (район збору/кінцевого пункту призначення). Якщо неможливо дістатися до «пункту збору» за один прохід, зупинка здійснюється у Центрі підтримки конвоїв, CSC (Convoy Support Centre), включаючи керівництво спільною групою матеріально-технічного забезпечення.