За тисячами українських військових, зібраних уздовж лінії фронту для контрнаступу, стоїть невелика армія механіків, інженерів і техніків зі зброї, відповідальних за підтримку парку танків, бронетехніки та іншої військової техніки західного виробництва в робочому стані

Побитий робітничий фургон проносився туди-сюди сільською дорогою біля лінії фронту на півдні України. Він зі скрипом зупинився, і троє чоловіків розвантажили важке обладнання й зникли у заростях. Вони шукали викопані та заховані під деревами три величезні бронемашини британського виробництва, відомі як «Мастіфи», які потребували технічного обслуговування. Про це йдеться у спеціальному репортажі The New York Times, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.
«Нас називають кінологами», – пожартував Сергій Іванов, керівник ремонтної бригади, маючи на увазі прізвисько, яке виникло через те, що багато бронетехніки, яку вони обслуговують, назвали на честь порід собак: мастифи, хаскі, вовкодави.
За тисячами українських військових, зібраних уздовж лінії фронту для контрнаступу, стоїть невелика армія механіків, інженерів і техніків зі зброї, відповідальних за підтримку парку танків, бронетехніки та іншої військової техніки західного виробництва в робочому стані.

Вони працюють у лісових таборах або у невикористовуваних будівлях за кілька миль від лінії фронту, або як мобільні аварійні бригади, доставляючи свої послуги у військові частини, де вони дислоковані, щоб уникнути буксирування обладнання під час довгих подорожей назад на базу чи навіть на заводи за кордоном.
«Техніка зараз потрібна на фронті, і це дозволяє нам швидко повертати її на передову», – зазначає начальник зв’язку командування тилового забезпечення України майор Валерій Шершень. Цитуючи генерала Джона Дж. Першинга, командувача американськими експедиційними силами під час Першої світової війни, він додав: «Піхота виграє битви, а логістика виграє війни».
Не відміну від бойових медиків, які щодня ризикують своїм життям, щоб вивести поранених, механіки виходять на поле бою, орієнтуючись на мінні поля та обстріли, щоб дістати та відремонтувати зламані чи розбомблені машини.
Один заступник командира батальйону розповів про щонайменше шістьох механіків з його частини, які були вбиті за останні місяці.

Іванов очолював технічний відділ у «Міцубісі Моторс Україна», поки не залишив роботу та «гарний офіс» у Києві, щоб приєднатися до сил територіальної оборони, коли Росія напала на Україну 16 місяців тому.
Він служив командиром взводу протягом кількох місяців, доки командування армійського тилового забезпечення не витягло його з окопів, щоб допомогти підтримувати зростаючу кількість транспортних засобів НАТО, які постачаються в Україну і оснащені складною електронікою та діагностикою.

З початку червня 2023 року український контрнаступ зазнав значних втрат, десятки машин було пошкоджено та знищено на щільних мінних полях та під сильним повітряним та артилерійським обстрілом зі сторони Росії.
Ці втрати стали важким ударом для України і змусили військове командування скоригувати свою тактику. Тим часом, механіки та інженери поспішають дістати розбиті машини НАТО, а також захоплене російське обладнання, щоб відновити їх роботу.
Нещодавно у лісовому таборі 37-ї окремої бригади морської піхоти неподалік від лінії фронту під деревами стояли понівечені танки, які чекали ремонту, і були обтягнуті маскувальною сіткою.
«Ми були готові до пошкодженої техніки — це війна», — констатує 57-річний Ігор, заступник начальника з озброєння та обслуговування, який використовує позивний «Благо», не називаючи своє справжнє ім’я з міркувань безпеки.
Він провів команду журналістів The New York Times по табору, який був розділений на окремі зони для ремонту бронетехніки, танків і артилерії.
Деякі транспортні засоби не підлягали ремонту, їхні колеса та двигуни були пошкоджені вибухами мін, а їхні кузови були розірвані ракетним і артилерійським обстрілом. Але Ігор сказав, що за останній місяць його командам вдалося відремонтувати у таборі понад 40 броньованих машин НАТО і вісім танків, часто беручи деталі зі знищених.

Українські збройні сили вимушено використовували трофейну російську бронетехніку та озброєння. На одному з подвір’їв начальник відділу озброєння й технічного обслуговування 35-ї бригади морської піхоти, який використовує позивний «Молот», сказав, що за останні шість тижнів боїв бригада захопила понад 20 російських машин.
Серед «трофеїв» були вісім російських багатоцільових бойових машин, яких у бригади раніше не було, і танк Т-72.
«Без захопленої російської техніки ми б не змогли продовжити рух», – підкреслює «Молот».
Проте, українські війська почали цінувати захист, який забезпечує міцна броня різних машин НАТО, рятуючи більше життів, ніж стара радянська техніка. Навіть, коли солдати і морські піхотинці зазнали значних втрат в останніх боях під час контрнаступу, багато з них вижили у машинах НАТО.
«Важливо те, що завдяки швидкому ремонту, транспортні засоби НАТО залишалися в експлуатації. Росіяни не можуть зрозуміти, що відбувається. Кілька днів і машина знову на полі бою. Таким чином, вони стають незнищенними», – підсумовує «Молот».
