Білоруський диктатор має переслідуватися разом із російським за злочин агресії у спеціальному міжнародному трибуналі

Настав час серйозної розмови про те, як притягнути білоруського диктатора Олександра Лукашенка до відповідальності за участь у повномасштабному вторгненні Росії в Україну. Лукашенко десятиліттями жорстоко тероризував власний народ, крадучи вибори, ув’язнюючи десятки тисяч білорусів, змушуючи сотні тисяч людей тікати з Білорусі заради їхньої безпеки та намагаючись викорінити незалежну активність. За останні 18 місяців він став ключовим співучасником жорстокого вторгнення Володимира Путіна в Україну. Лукашенко не є пасивним актором на межі цього конфлікту; він несе безпосередню відповідальність за велику частину руйнувань в Україні. Про це йдеться в авторській колонці Кеті Ларок, заступниці директора з питань політики та адвокації Freedom House на сторінках Atlantic Council, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Передусім, Лукашенко дозволив розміщення приблизно 30 000 російських військ на території Білорусі перед повномасштабним вторгненням, що дозволило Путіну спробувати провести блискавичний штурм Києва на початку 2022 року, який завершився провалом. Російські війська не тільки могли здійснити свій північний наступ з білоруської землі, але й протиповітряна оборона, системи управління повітряним рухом і заправні станції Білорусі були передані під військове командування Кремля. У білоруських шпиталях навіть лікували поранених російських солдатів. Російські звірства, які українські слідчі задокументували в таких містах Київської області, як Буча, Ірпінь та Бородянка, були можливими лише через співучасть Лукашенка у війні.

По-друге, до жовтня 2022 року Лукашенко регулярно дозволяв російським військам запускати ракети з Білорусі по всій Україні, як він публічно зізнався. Сотні російських ракет були випущені з Білорусі на ранніх етапах повномасштабного вторгнення, що мало руйнівні наслідки для цивільного населення України. За оцінками Верховного комісара ООН з прав людини, з початку повномасштабного вторгнення було вбито щонайменше 9000 українських мирних жителів, хоча справжня цифра вважається значно вищою. Ці смерті не всі є наслідком ракетних ударів, завданих з території Білорусі, але багато з них є таким наслідком.

По-третє, стрімко зростає кількість доказів того, що режим Лукашенка також займається систематичним викраденням українських дітей з окупованих регіонів України. Дані білоруських демократичних сил свідчать, що з вересня 2022 року по травень 2023 року понад 2100 українських дітей були примусово переведені до так званих оздоровчих таборів і санаторіїв Білорусі. Варто нагадати, що примусове переведення дітей з однієї групи в іншу є актом геноциду відповідно до Конвенції ООН про геноцид. Це також є злочином агресії. Згідно із визначенням ООН, злочин агресії може бути доведений, коли країна «[дозволяє] використовувати свою територію, яку вона передала у розпорядження іншої держави, для вчинення акту агресії проти третьої країни». Таким чином, Лукашенко має переслідуватися разом із Путіним за злочин агресії у спеціальному міжнародному трибуналі.

Важливо те, що створення спеціального міжнародного трибуналу для злочину агресії обійде потенційний імунітет глави держави, який може обмежити інші механізми відповідальності та запобігти судовому переслідуванню Лукашенка. Цей підхід уже отримав підтримку кількох країн, зокрема українського уряду. Його також підтримали низка міжнародних організацій, включаючи Європейський парламент і Парламентську асамблею Ради Європи.

Шукаючи справедливості за систематичне викрадення українських дітей, ми повинні звернутися до Міжнародного кримінального суду (МКС), який уже видав ордери на арешт Володимира Путіна та російського уповноваженого з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Білоруські та російські державні ЗМІ відкрито висвітлили низку потенційно викривальних заяв Лукашенка, у яких він визнає причетність свого режиму до примусового переміщення українських дітей.

У червні 2023 року Лукашенко публічно заявив: «Я ходив до Путіна, казав «давайте частину союзного бюджету витратимо на цих дітей». Так ми їх почали привозити». Таке визнання свідчить про політичну домовленість на найвищих рівнях влади Білорусі та Росії про викрадення українських дітей. У відповідь на збільшення доказів, український та литовський генеральні прокурори розпочали розслідування ролі Білорусі у викраденні дітей. Необхідне подальше розслідування, щоб повністю визначити ступінь ролі білоруського режиму, але загальнодоступні дані підтверджують висновок про те, що МКС повинен видати додатковий ордер на арешт Лукашенка.

Коли ми оцінюємо низку ймовірних порушень прав людини, скоєних Лукашенком та його режимом, важливо підкреслити, що білоруський народ не винен. Білоруси також заслуговують на відповідальність за злочини, скоєні проти них їхніми лідерами. Репресії, яких вони зазнали, були жорстокими, нелюдськими і тривалими. Справедливість не може закінчитися відповідальністю за злочини Лукашенка проти України; має завершитися повне коло розслідування злочинів, скоєних у Білорусі. Тим часом, повна відповідальність за війну проти України дає можливість притягнути до відповідальності Путіна та його спільників, головним серед яких є Лукашенко. Ми повинні скористатися цим моментом.