Троє старших менеджерів компанії «Метінвест» за особистої підтримки Рената Ахметова вирішили створювати фейкову зброю на початку війни, коли російські війська, на перший погляд, значно перевершували збройні сили України, а західна зброя тільки почала надходити

У запорошеному цеху унікальна група українських фахівців зі зброї змагається у виробництві артилерійських гармат, які ніколи не стрілятимуть, радіолокаційних вантажівок, які нічого не виявляють, і ракет без вибухівки. Вони просто є приманкою з метою відволікання російського вогню і витрачання ворожих боєприпасів, ракет і дронів, щоб захистити реальну українську техніку і солдатів. Про це йдеться у спеціальному репортажі The Guardian, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Команда фахівців, яка удосконалила свою майстерність протягом року, створює із пластику, деревних відходів, пінопласту та металу – точні копії сучасних систем озброєння, щоб переконати російських операторів дронів та загартованих у боях солдатів у їх реальності та справжності.

Вони вимірюють свій успіх тим, наскільки швидко знищується їхня продукція. Шафа біля їхньої майстерні забита дорогими сувенірами, зокрема двигуном і зім’ятими фрагментами безпілотника-камікадзе іранського виробництва «Шахед» і російського безпілотника «Ланцет» з розбитим крилом, яких заманили атакувати фейкову українську зброю.

Журналісти The Guardian виявились першими, кому дозволили відвідати семінар та взяти інтерв’ю у цієї команди. Зустріч організована за умови, що люди та їхнє місцезнаходження не будуть ідентифіковані.

Всі вони є співробітниками сталеливарної компанії «Метінвест», яка керувала металургійним заводом «Азовсталь» у Маріуполі. Облога цього заводу минулої весни стала символом російської жорстокості.

Троє старших менеджерів компанії вирішили створювати фейкову зброю на початку війни, коли російські війська, на перший погляд, значно перевершували збройні сили України. А західна зброя, щоб стримати Росію, тільки почала надходити.

«Ми подумали, якщо росіяни побачать багато зброї, то вони, можливо, злякаються просуватись вперед або обстрілювати територію. Це психологічна зброя», – пояснив один із менеджерів компанії.

Основним акціонером «Метінвесту» є найбагатша людина України Ренат Ахметов, який особисто підтримав цей проект.

Команда фахівців складається із добровольців, набраних до лютого 2022 року.

«Ми маємо вміти довіряти один одному, ми не просто наймали людей з вулиць. Ми знаємо цих хлопців», — каже один із них.

Вони регулярно оновлюють свою «виробничу лінію», щоб імітувати новинки в арсеналі і створювати більш реалістичні моделі.

Оскільки обидві сторони використовують на війні хибні цілі (українські військові висміюють Росію за використання надувних танків, які здуваються на позиції), росіяни тепер проводять ретельнішу розвідувальну роботу, але українські розробники фейкової зброї можуть залишатися на крок попереду.

Останнім часом, з’явилися можливості імітувати тепло реальних систем озброєння, тому моделі виглядають переконливо не лише за денного світла, але й уночі, якщо спостерігати через тепловізійні приціли.

«Ворог – не дурний. Нам доводиться підлаштовуватись під реальність, ми завжди додаємо щось нове у свою роботу. І ми оцінюємо себе так: якщо під час відправлення нової моделі нічого не відбувається, якщо ворог не сприйняв її в якості реальної цілі, це означає, що у конструкції щось не так», – пояснює один із співробітників заводу.

Процес виробництва фейкової зброї виглядає наступним чином: спочатку співробітники заводу скачують з Google багато фотоілюстрацій озброєння, яке вони планують імітувати, а потім проводять мозковий штурм з приводу брухту або дешевих матеріалів, які виглядали б переконливо під камуфляжною фарбою. Вони використовують все: від каналізаційних труб до викинутого дерев’яного пакування та старих бочок з-під олії.

Коли вони врешті-решт приступають до роботи, великомасштабні креслення систем озброєння слугують взірцем для робітників, які виготовляють ретельно виміряні трафарети для кожної деталі, аж до колісних гайок на транспортних засобах, що перевозять «зброю».

Готові хибні види озброєння легко транспортуються у розібраному вигляді і, наприклад, так звану «артилерійську зброю» можна зібрати на передовій лише за 20 хвилин.

Ніхто з команди не має досвіду роботи у театрі, але їхня майстерність – бездоганна. Вони вважають, що їхні витвори перевершують надувні неправдиві системи озброєння, які виготовляють у Росії для обману українських військ. Металевий стрижень у більшості українського фейкового озброєння можна відремонтувати навіть після часткового удару, на відміну від надувних човнів, які залежать від погодніх умов.

Приманки та обман на війні уже давно використовуються і це про це свідчить історичний досвід. Один із ранніх прикладів – «Троянський кінь», який увійшов до англійських словників як позначення чогось, «призначеного для таємного підриву чи знищення ворога». А надувні танки вперше з великим успіхом було застосовано союзними військами під час Другої світової війни. У цьому конфлікті США виставили на озброєння цілу дивізію «примарної армії» – 23-й штаб спеціального призначення, який використовував звукові ефекти, хибні радіосигнали та низку інших ілюзій для імітації великих переміщень військ.