Перемога на парламентських виборах 30 вересня 2023 року партії колишнього прем’єр-міністра Роберта Фіцо SMER перетворить Словаччину на «нейтрального» спостерігача, який симпатизує Росії

Коли Україна виявила масові поховання мирних жителів на деокупованій території, посол Росії у Словаччині Ігор Братчиков заявив, що голова віддаленого словацького села Владислав Цупер знищив бульдозером російські могили часів Першої світової війни. Він вимагав від уряду Словаччини, який рішуче підтримує Україну, вжити заходів для покарання за таке «богохульство». Словацька поліція швидко відреагувала, спростувавши заяви посла як «обман», але його вигадка поширилася гучними проросійськими групами у Словаччині та інформаційними виданнями, сумно відомими поширенням російської пропаганди. Про це йдеться в аналітичній публікації The New York Times, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
Місяць потому сільський голова Владислав Цупер програв вибори супернику від популістської партії, яка виступає проти допомоги Україні. Сьогодні ті самі політичні сили, які допомогли скинути Цупера, мобілізувалися для проведення загальних парламентських виборів у Словаччині 30 вересня 2023 року з набагато вищими ставками. Голосування не лише вирішить, хто керує невеликою центральноєвропейською державою із 6 мільйонами людей, але й засвідчить, чи може спротив військовій допомозі Україні – позиція, яка зараз здебільшого обмежується політичними узбіччями по всій Європі, закріпитися у мейнстрімі.
Згідно з опитуваннями громадської думки, лідером є партія, очолювана Робертом Фіцо, агресивним колишнім прем’єр-міністром, який пообіцяв припинити поставки зброї зі Словаччини в Україну, засудив санкції проти Росії та виступив проти НАТО, незважаючи на членство його країни в альянсі.
Потужний результат Фіцо та ультраправих партій, ворожих до України, на виборах, ймовірно, перетворить одного з найвідданіших прихильників України на «нейтрального» спостерігача, який симпатизує Росії. Зазначимо, що Словаччина була першою країною, яка надіслала ракети протиповітряної оборони та винищувачі в Україну. Це також покладе край ізоляції прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана як єдиного лідера в Європейському Союзі та НАТО, який рішуче виступає проти військової допомоги Україні.
«Росія радіє. Словаччина є найкращим прикладом успіху російської пропаганди. Росія наполегливо і дуже успішно працювала, щоб використати мою країну як клин для розділення Європи», — сказав колишній міністр закордонних справ Словаччини і відвертий прихильник України Растислав Качер.
Завдяки широкому суспільному невдоволенню з приводу внутрішньої боротьби між прозахідними словацькими політиками, які прийшли до влади у 2020 році, і глибоким корінням справжніх проросійських настроїв, що сягають ХІХ століття, РФ може скористатись цією чудовою нагодою.
Опитування громадської думки у Східній і Центральній Європі, проведене у березні 2023 року братиславською дослідницькою групою Globsec, засвідчило, що лише 40% словаків звинувачують Росію у війні в Україні, тоді як 51% вважають, що або Україна, або Захід «головним чином відповідальні» за це. Для прикладу, у Польщі 85% громадян звинувачують Росію, а у Чехії так вважають 71% громадян.
Деніел Майло, директор департаменту МВС Словаччини, який займається протидією дезінформації та іншим невійськовим загрозам, визнав, що «тут є благодатний ґрунт для проросійських настроїв». Але він додав, що щире співчуття, яке має коріння в історії, було використано Росією та її місцевими симаптиками, щоб посіяти розкол і підірвати громадську думку щодо України.
Серед цих симпатиків – популярний антиамериканський інформаційний інтернет-сайт «Главні справи» та група байкерів під назвою «Брат за брата», яка пов’язана зі спонсорованою Кремлем мотогрупою «Нічні вовки» в Росії.
Позаштатного кореспондента «Главної справи» Богуса Гарбара цього року засудили за шпигунство після того, як його зняли на камеру, коли він брав гроші у військового аташе Росії, якого згодом вислали.
«Брат за брата», яка має велику кількість прихильників у соціальних мережах і тісно пов’язана із російським посольством, тим часом працювала над тим, щоб залякати критиків Росії.
Петер Калмус, 70-річний словацький художник, розповів, що у серпні 2023 року його побили члени групи байкерів після того, як він зіпсував радянський військовий меморіал у східному місті Кошице на знак протесту проти звірств Росії в Україні. У березні 2023 року байкери довели до переполоху спонсоровану урядом публічну дискусію про війну у місті поблизу українського кордону, на якій був присутній Кацер, який тоді ще працював міністром. Запеклі проросійські протестувальники, яких привезли байкери на автобусі, згадує Кацер, «вистрибнули на сцену, кричачи та плюючись у нас».
За словами Григорія Месєзнікова, президента Інституту громадських справ, багато словаків «мають у своїх головах вигадане романтичне бачення Росії, якої насправді не існує», і легко піддаються «брехні та пропаганді» про Захід.
«Це зробило Словаччину вразливою до спроб Москви згуртувати проросійські настрої, щоб підірвати європейську єдність стосовно України. Словаччина – маленька країна, але «якщо вийняти навіть маленьку цеглинку зі стіни, вона може розсипатися», – вважає Месєзніков.
На це, безумовно, сподівається Любош Блаха, колишній учасник хеві-метал-гурту та автор книг про Леніна та Че Гевару, який зараз є заступником лідера політичної партії Фіцо, SMER, яка набирає обертів. Він також є одним із найгучніших і найвпливовіших проросійських голосів Словаччини у соціальних мережах і регулярно засуджує ліберальну жінку-президента своєї країни Зузану Чапутову як «фашиста», а проукраїнських міністрів як «американських маріонеток».
«Настрої в Європі змінюються», — сказав Блаха в інтерв’ю, описуючи конфлікт в Україні як «війну американської імперії проти російської імперії», яку неможливо виграти, оскільки Росія є ядерною державою.
Наполягаючи на тому, що він «не проросійський, а дбає лише про національні інтереси своєї країни», Блаха прогнозує, що країни, які виступають проти озброєння України, незабаром «отримають більшість, тоді як прихильники України будуть у невеликій меншості», особливо якщо Дональд Трамп переможе на наступних президентських виборах у США.
Напередодні виборів у спокійній Словаччині вибухнуло декілька скандалів щодо зовнішнього втрчучання. Фіцо звинуватив НАТО у втручанні у передвиборчу кампанію, а його вороги вказали пальцем на Росію.
Описуючи партію Фіцо SMER як «троянського коня» для Росії, Ярослав Над, колишній міністр оборони Словаччини, який очолював посилення постачання зброї в Україну, заявив, що, згідно з повідомленнями розвідки, громадянин Словаччини, якого він не ідентифікував, відвідав Росію «для отримання фінансових ресурсів на користь SMER». Але, посилаючись на конфіденційність, він не надав жодних доказів, і його заяву розцінили, як передвиборчий наклеп.
Тим не менш, сфабрикована російським послом історія про осквернені військові могили підкреслила вміння Росії ловити рибу у неспокійних водах Словаччини.
Під час нещодавнього відвідування неушкодженого кладовища в Ладомирові, Купер сказав, що, на його думку, Росії байдуже, хто там переміг на виборах у словацькому селі, але вона побачила гарну можливість «відвернути увагу від масових поховань в Україні» і «подати себе жертвою».
Коли російський посол відвідав Ладоміров, він зустрівся із запеклою конкурентною Купера, колишнім сільським головою, якого Купер звинуватив у розтраті сільських коштів і який був засуджений за шахрайство у 2019 році. Дружина колишнього мера Ольга Бойчікова відмовилася від інтерв’ю, але на той час вона балотувалась проти Купера, якого підтримували проукраїнські партії, на місцевих виборах у жовтні 2022 року. Вона перемогла.
Розповідь посла РФ про «зруйновані» російські могили, хоч і була спростована поліцією, але її «роздули» проросійські словаки, зокрема байкери Brat za Brata. Вони опублікували у Facebook запальні заяви, засуджуючи «блюзнірський вчинок» сільського голови. Вони зазначили, що Купер має бути «страчений», «похований живцем» і «побитий, як собака».
Генеральний прокурор Словаччини Марош Зілінка, який є давнім симпатиком Росії та критиком Сполучених Штатів, підлив олії у вогонь, оголосивши, що Купер можуть притягнути до кримінальної відповідальності за «морально осудливий вчинок», який необхідно розслідувати.
Купер наголосив, що ніколи не торкався могил, але ліквідував кам’яні огорожі, тому що вони розвалювалися. Він також не торкався дошки пам’яті, встановленої в рамках ремонтних робіт, фінансованих Росією у 2014 році: на дошці неправдиво викарбовано, що цвинтар є місцем спочинку 270 росіян, загиблих у війні. Насправді, на кладовищі знаходяться невпізнані тіла солдатів з різних країн, загиблих у боях Першої світової війни, зокрема і з Росії.
За його словами, історія російського посла була «цілковито неправдивою», але все-таки «спричинила національне обурення» у Словаччині.
