Станом на липень 2023 року, Німеччина надала Україні 22 мільярди євро і до цього також додається вартість розміщення понад одного мільйона українських біженців, яку погашають, головним чином, державні та місцеві органи влади

У Німеччині справи йдуть не дуже добре — принаймні, таке враження склалося під час бюджетних дебатів у Бундестазі. Парламентські дебати неодноразово свідчили про надзвичайні часи та надзвичайні політичні умови. Ніколи ще не було стільки великих криз такого роду одночасно. Після пандемії коронавірусу, яка так багато вимагала від держави, економіки та людей, одразу ж розпочалась війна Росії проти України, наслідки якої зараз позначаються практично на всіх державних відомствах Німеччини. Про це йдеться в аналітичній публікації Deutsche Welle, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Серед німців поширюється слабка втома від війни в Україні. Коли наприкінці серпня 2023 року соціологи ARD Deutschlandtrend запитали, які проблеми Німеччини є найгострішими, лише 9% гроадян згадали війну в Україні. У квітні 2023 року цей показник був ще на рівні 25%.

Для німецького уряду, війна в Україні зараз є передусім геополітичною та геоекономічною реальністю, з наслідками якої потрібно боротися.

«Багато проблем, які ми наразі маємо, ще пов’язані з хвилюваннями, спричиненими жахливою агресивною війною Путіна проти України», – заявив нещодавно у Бундестазі міністр економіки Німеччини Роберт Хабек.

Як і всі інші міністри німецького уряду, Хабек мав повідомити парламенту, на що він хоче витратити гроші у 2024 році. Шаблон федерального бюджету ФРН представив міністр фінансів Крістіан Лінднер, який має намір зробити значні заощадження та взяти якомога менше нових кредитів.

Практично кожному департаменту довелося заощадити гроші, загалом 30 мільярдів євро порівняно з поточним роком. Винятком став лише оборонний бюджет і подальша підтримка України.

22 мільярди євро з початку війни

«Допомога Україні є в наших власних національних політичних інтересах. Українці борються за порядок миру і свободи в Європі. Насправді, подальша підтримка України вже закладена у бюджеті на наступні кілька років. Нехай ніхто не буде обдурений. Німеччина матиме силу в цьому доленосному питанні», – пообіцяв міністр фінансів Крістіан Лінднер.

Станом на липень 2023 року, Німеччина надала Україні 22 мільярди євро. До цього додається вартість розміщення понад одного мільйона українських біженців в Німеччині, яку погашають, головним чином, державні та місцеві органи влади. За оцінками ОЕСР, ці витрати на душу населення на рік становлять приблизно 11 300 євро.

Оборона також є пріоритетом. Коли на початку війни канцлер ФРН Олаф Шольц говорив про «поворотний момент» як в історії, так і в оборонній політиці Німеччини, він оголосив про створення спеціального фонду в розмірі 100 мільярдів євро для військових і пообіцяв, що 2% ВВП Німеччини буде інвестовано в оборону — відповідно до вимог НАТО.

Але цей спеціальний фонд буде вичерпаний до 2027 року.

«Сьогодні вже ясно, що нам доведеться безпосередньо профінансувати додаткові 25 мільярдів євро, можливо, майже 30 мільярдів євро, для Бундесверу з федерального бюджету не пізніше 2028 року», — сказав Шольц у Бундестазі.

Але фінансових прогалин більше. Тривають розмови про те, що у загальний бюджет на 2025-2027 роки потрібно буде залучити додаткові 5 мільярдів євро. А з 2028 року Німеччині доведеться виплачувати додаткові борги, які вона взяла в роки пандемії коронавірусу — приблизно 12 мільярдів євро на рік. Ба більше, з 2031 року Німеччина планує виплачувати кредити Енергетичного стабілізаційного фонду економіки.

Лінднер назвав це айсбергом, до якого прямує країна.

«Ми зобов’язані не чекати, поки айсберг з горизонту підійде прямо під наш ніс. Ми повинні зараз змінити наш бюджетний курс», – наполягає німецький міністр фінансів.

Страждаюча економіка

Загальний державний бюджет Німеччини на 2024 рік становить близько 445 мільярдів євро, але навіть його потрібно спочатку сформувати. Чи надходитимуть податкові надходження?

«Країна продовжує втрачати економічну міць. Німеччина є високоіндустріально розвиненою країною, яка ще має енергоємну промисловість. Якщо близько половини енергоресурсів надходить з Росії, то ви отримуєте високі ціни на енергію і це, звичайно, підштовхує інфляцію», – сказав Габек під час бюджетних дебатів.

Вищі відсоткові ставки також створюють навантаження на бюджет. Федеральний уряд передбачає 37 мільярдів євро на обслуговування своїх поточних позик наступного року, що у 10 разів більше, аніж у 2021 році. Економічна допомога, компенсація інфляції, енергетичні субсидії — держава значно збільшила ліміт боргу за роки кризи.

Проте, якби це вирішували Зелені та значна частина Соціал-демократів Шольца (СДПН), у 2024 році виникли б нові борги. Партія захисників навколишнього середовища лише неохоче прийняла диктат жорсткої економії свого партнера по коаліції, Вільних демократів (ВДП) Лінднера. Зелений міністр закордонних справ Анналена Бербок під час дебатів щодо бюджету у Бундестазі заявила, що обмеження жорсткої економії були «болісними» з огляду на «ситуацію, коли в Європі точиться війна».

Незважаючи на історичний поворотний момент Шольца та бажання Бербок зробити більше для України, нинішній Бундестаг не має необхідної парламентської більшості у дві третини, щоб скоригувати ліміт боргу, закріплений в Основному законі.

«Ми не можемо відмовитися від боргового гальма», — визнала Бербок.

Майже всі партії Бундестагу хочуть і надалі підтримувати Україну, за винятком соціалістичної Лівої партії та ультраправої Альтернативи для Німеччини (AfD). У бюджетних дебатах їхні депутати знову закликали припинити поставки зброї в Україну. AfD навіть заявила, що замість того, аби надсилати гроші за кордон, федеральний бюджет, має витрачатися всередині Німеччини. З цієї причини депутати від AfD використали свій час на трибуні, щоб знову закликати до повного скасування німецької співпраці у галузі розвитку.