Україні спочатку доведеться зібрати докази, порушити кримінальну справу, оголосити підозру чи винести заочний вирок та подати запит про екстрадицію, але домогтись її буде непросто, адже однією з перешкод може стати відмова від військової служби з міркувань совісті, яка дозволена у Німеччині та закріплена в її конституції

В Україні не вщухає дискусія про військовозобов’язаних чоловіків, які втекли за кордон після російської агресивної війни і таким чином ухилилися від мобілізації. Йдеться, насамперед, про ухилянтів від військової служби, які були визнані непридатними до військової служби на підставі куплених медичних довідок і тому змогли залишити країну. Нового імпульсу дискусії нещодавно додав лідер фракції правлячої президентської партії «Слуга народу» в українському парламенті Давид Арахамія. Про це йдеться в аналітичній публікації Deutsche Welle, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
Відповідно до цього, в Україну можна екстрадувати людей, які незаконно ухилилися від військової служби, оскільки «міжнародна правова допомога останнім часом суттєво зросла». За його словами, це виявлені під час перевірок випадки хабарництва, підробки документів та втечі від мобілізації.
«Правоохоронні органи можуть вимагати екстрадиції таких людей і повернути їх до України, щоб потім притягнути до відповідальності», – заявив Арахамія в ефірі українського телебачення.
Міністр юстиції України Денис Малюська, однак, визнав, що домогтися екстрадиції в Україну проблематично – навіть за набагато очевиднішими злочинами, такими як втеча корумпованих перших осіб держави за кордон.
184 000 українців у Німеччині
Міністр заявив в ефірі українського телебачення, що «суди дуже обережні у питаннях екстрадиції, особливо тому, що ми перебуваємо у стані війни». Але він упевнений, що ситуація покращиться, якщо закони будуть змінені і екстрадованим людям буде надано велику безпеку.
Київ поки не просив владу Німеччини депортувати чоловіків призовного віку, які залишили Україну нелегально або не повернулися до України після легального виїзду з країни. Про це нещодавно повідомив речник Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини Максиміліан Калл.
За даними відомства, після 24 лютого 2022 року до Німеччини в’їхали 214 263 громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років станом на 31 липня 2023 року. З них, згідно із запитом DW, 184 272 ще знаходяться у Німеччині.
Втім, даних про те, скільки з цих чоловіків в’їхали та залишилися у Німеччині, не порушивши українське законодавство, немає. Також невідомо, скільки серед них може бути ймовірних ухилянтів від військової служби, які уникнули мобілізації через хабар, підробку документів, незаконне перетинання кордону або інші порушення.
Як регулюється екстрадиція у Німеччині?
Екстрадиційний трафік з Україною здійснюється на правовій основі Європейської угоди про екстрадицію та 2-го й 3-го Додаткових протоколів до цієї угоди. Відповідно до пункту 1 статті 2, необхідною умовою екстрадиції є те, що це діяння карається як за законодавством держави, яка подає запит, так і за законом держави, яка видає.
Проте, згідно зі статтею 4. екстрадиція виключається у разі воєнних злочинів.
«Насамперед, йдеться про правопорушення, які полягають виключно у порушенні військового обов’язку», – пояснює Максиміліан Калл.
Це означатиме, що злочини, передбачені Військово-кримінальним законодавством Німеччини (пункти 15–18), включаючи дезертирство та ухилення від військової служби шляхом обману, більше не будуть підставою для екстрадиції.
«Проте, якщо діяння карне за загальним кримінальним правом, наприклад, хабар з метою уникнути призову до армії, цей виняток не застосовується», – заявили в Мін’юсті Німеччини.
Екстрадиція через підробку?
«У випадках підробки документів, використання фальшивих сертифікатів та хабарництва може бути поданий запит про екстрадицію. Цьому не перешкоджає навіть статус захисту українських біженців у Німеччині», – пояснює Франк Петер Шустер, професор міжнародного кримінального права Баварського університету Юліуса Максиміліана у Вюрцбурзі.
На думку експерта, у разі порушень обов’язку щодо проходження військової служби, які також спричиняють штрафні санкції у Німеччині, Києву не варто сподіватись на екстрадицію українців, які ухиляються від мобілізації.
Втім, Україні спочатку доведеться зібрати докази, порушити кримінальну справу, оголосити підозру чи винести заочний вирок та подати запит про екстрадицію. Тільки тоді німецькі суди зможуть розпочати розгляд запиту.
Руді Фрідріх з організації Connection e. V., яка захищає права відмовників від військової служби за переконаннями, це підтверджує. Поки що питання про можливу екстрадицію українських ухилянтів від військової служби з міркувань совісті носить «дуже гіпотетичний характер». Досі не було жодного випадку.
Теоретично можливо, але…
Проте, навіть якби теоретично було ініційовано процедуру розгляду запиту про екстрадицію, домогтися екстрадиції людини було б непросто. На думку Франка Петера Шустера, однією з перешкод може стати відмова від військової служби з міркувань совісті, яка дозволена у Німеччині та закріплена в її конституції.
У цьому контексті Руді Фрідріх наголошує, що подати заяву про надання притулку можна і під час процедури екстрадиції.
«Подання заяви про надання притулку означає, що хтось захищений процедурою надання притулку. А для тих, хто заперечує, ситуація така: якщо вони бояться, що їх будуть переслідувати в Україні через їхню відмову від військової служби за переконаннями, то зрештою вони можуть подати заяву про надання притулку», – сказав Фрідріх.
Скільки українських чоловіків призовного віку у Німеччині відмовляються від військової служби з міркувань совісті та скільки з них залишили Україну з інших причин, невідомо. Досі українські біженці не мали подавати індивідуальної заяви про надання притулку, а отримували тимчасовий захист у Євросоюзі без пояснення причин.
Наразі цей статус дає право залишатися у Німеччині до березня 2024 року і може бути продовжений ще на рік. У майбутньому, коли цей статус закінчиться, відмовникам від військової служби за переконаннями може бути надано вибір: повернутися до України або подати заяву про надання притулку.
«Однак, від цього можна відмовитись. Досвід 2015 та 2016 років свідчить, що отримати позитивне рішення стосовно клопотання про надання притулку українським відмовникам від військової служби у Німеччині дуже складно», – попереджає Руді Фрідріх.
