На думку Мауріціо Порфірі, після російського вторгнення в Україну, частина глобального ланцюжка постачання перемістилася з Китаю до Індії, особливо у технологічному секторі, а також Індія суттєво покращила свої відносини зі США

Мауріціо Порфірі, директор з інформаційних технологій швейцарської фінансової компанії CAT Financial Products в інтерв’ю місцевому виданню Watson розповів, хто переможе і програє у новому світовому порядку, який зароджується на тлі війни в Україні. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з цим інтерв’ю.

Watson: Деглобалізація, багатополярність, зниження ризиків: ці терміни нині домінують у економічній звітності. Що це означає?

Мауріціо Порфірі: У період з 2000 по 2010 рік відбулося значне перенесення виробництва на ринки, що розвиваються, головним чином в Китай, який став майстернею світової економіки. У період з 2010 до 2020 року Китай перетворився з країни з низьким рівнем витрат на технологічний центр. Це означало, що Китай дедалі більше ставав суперником США. Спершу була пандемія коронавірусу, а тепер війна в Україні. Це засвідчило західним індустріальним країнам, наскільки вони стали залежними від глобальних ланцюжків поставок.

Watson: Ось чому зараз починається зворотна реакція?

Мауріціо Порфірі: За останні два роки було переглянуто всі виробничі ланцюжки. При цьому на перший план знову вийшла сировина, особливо нафта та газ.

Watson: Завдяки гідророзриву, США знову стали значною мірою незалежними від нафтових шейхів?

Мауріціо Порфірі: Такий розвиток подій здивував усіх. США показали світові: якщо ми хочемо, ви нам не потрібні.

Watson: Проте, сьогодні центральне місце посідають технології. Суперечка йде вже не про нафту, а про напівпровідники. Йдеться про «чіпову війну»?

Мауріціо Порфірі: Правильно. У той самий час швидкими темпами ведеться робота з повернення виробництва у промислово розвинені країни, особливо у США.

Watson: Економічний розвиток супроводжується масовим зростанням націоналізму?

Мауріціо Порфірі: Антиамериканізм також зростає в багатьох країнах, що розвиваються. Нещодавно це було продемонстровано на зустрічі країн БРІКС. Ця організація дедалі більше перетворюється на альянс проти США?

Watson: Термін БРІКС був придуманий більш менш випадково колишнім головним економістом інвестиційного банку Goldman Sachs.

Мауріціо Порфірі: Країни в цій організації зібрались дійсно випадкові, і між ними існують значні відмінності, особливо між Китаєм та Індією. Саме тому голова Китаю Сі Цзіньпін не поїхав на зустріч G20 до Індії.

Watson: Наразі Китай переживає серйозну економічну кризу?

Мауріціо Порфірі: Китайці зараз настільки зайняті собою, що не можуть дозволити зовнішні конфлікти. Тому технологічні компанії припинили наймати нових працівників. Це призвело до рекордно високого рівня безробіття серед молоді. Ці проблеми, безперечно, пов’язані з дуже швидким зростанням. Однак, не варто надто драматизувати це. Те саме було і у нас у 1970-ті роки.

Watson: Однак, у Китаю також є проблеми з Росією та війною в Україні?

Мауріціо Порфірі: Китай, безперечно, хоче зберегти Путіна при владі. Він побоюється, що інакше може виникнути внутрішня боротьба за владу та нестабільність на довгому кордоні з Росією.

Watson: Чи, можливо, щоб Китай активно втручався у цю війну?

Мауріціо Порфірі: Так.

Watson: Існує протиріччя щодо Китаю та війни в Україні. Дехто вважає Китай таємним переможцем, тому що американці застрягли в цьому. Інші вважають що Китай програє, тому що Сі програв Путіну і розлютив своїх найважливіших торгівельних партнерів. Як ви вважаєте?

Мауріціо Порфірі: Китай є великою невдахою в російсько-українській війні. Але, як згадувалося, Сі не може дозволити собі відмовитися від Путіна через довгий кордон.

Watson: Чи є переможці в цій війні ?

Мауріціо Порфірі: Так, Індія. Внутрішньополітична ситуація там нині відносно стабільна. У той же час частина глобального ланцюжка постачання перемістилася з Китаю до Індії, особливо у технологічному секторі. Індія також покращила свої відносини зі США.

Watson: Індія поводиться вкрай опортуністично і хоче всім догодити?

Мауріціо Порфірі: Індія претендує на роль лідера країн, які не хочуть залежати від США чи Китаю.

Watson: Завдяки технічному університету світового рівня, в Індії мешкає невелика, але дуже добре освічена еліта. Однак, на відміну від Китаю, початкові школи перебувають у гнітючому стані. Чи зможе Індія виправдати свої вимоги?

Мауріціо Порфірі:  Я чую це від своїх клієнтів. Вони кажуть мені, що Індії потрібно щонайменше 20–30 років, перш ніж середній клас зможе зрости. Але у короткостроковій перспективі Індія має вигоду з нинішньої слабкості Китаю.

Watson: Знову поговоримо про антиамериканізм на ринках, що розвиваються. Які його причини?

Мауріціо Порфірі:  США приділяють пріоритетну увагу своїй фінансовій могутності. Це не всім до вподоби. Будь-хто, хто не візьме участь у санкціях проти Росії чи Ірану, відчує це, наприклад, втративши доступ до SWIFT. Крім того, американці люблять експлуатувати владу, яку вони мають завдяки долару.

Watson: Чи реальна альтернатива резервній валюті – долару?

Мауріціо Порфірі:  Ні. Однак, з’являється цифрова валюта.

Watson: Ви маєте на увазі криптовалюти?

Мауріціо Порфірі:  Ні, я кажу про цифровий долар або цифровий франк і т. д. Валюти, які й надалі будуть під контролем центральних банків.

Watson: Такий розвиток подій лякає багатьох людей. І вас також?

Мауріціо Порфірі:  Сьогодні, наприклад, у нас ще існують структури торгівлі цінними паперами, з якими я зіткнувся на початку 1990-х років під час мого навчання у колишній банківській асоціації. Таким чином, існує великий потенціал підвищення ефективності фінансів. Це можливо тільки з цифровою валютою та блокчейном. Щодо згаданого вами страху: я його добре розумію і теж вірю, що готівка не зникне повністю.

Watson: У Швеції це майже так?

Мауріціо Порфірі:  Та не з нами. Коли справа доходить до фінансової безпеки, більшість людей, як і раніше, хочуть чогось відчутного.

Watson: Знаменита тисячна купюра під ліжком?

Мауріціо Порфірі:  Так. Лише наступне покоління може бути готовим до цифрової валюти.

Watson: Тепер про зовсім інше – про держави Перської затоки. Мохаммед бен Салман, впливова людина із Саудівської Аравії, тепер каже про наступне відродження, що відбувається у цих державах. Це хайп чи реальність?

Мауріціо Порфірі: Державам Перської затоки вдалося хоча б частково відійти від нафти та газу. Дубай та Абу-Дабі тепер стали респектабельними фінансовими центрами. Вони отримують вигоду з того факту, що багаті індійці та індонезійці переказують туди частину своїх грошей або тому, що вони побоюються, що їхні гроші небезпечні в їхній власній країні, або тому, що Сінгапур також посилив контроль, а Лондон втратив свій блиск.

Watson: Або, можливо, це тому, що багаті росіяни переказують туди свої гроші?

Мауріціо Порфірі: Так, війна в Україні значно посилила цю тенденцію.

Watson: Наскільки стійкими є ці фінансові центри?

Мауріціо Порфірі: Держави Перської затоки справедливо заявляють, що американці не можуть чинити на них такий самий тиск, як, наприклад, на Швейцарію. Нафта, що залягає під пустелею, як і раніше, надто важлива. Саме тому американці визнають, що Мохаммед бен Салман явно не любить уряд Джо Байдена. Але це не може приховати той факт, що саудити ще залежать від захисту американців. Однак, зараз вони мають перевагу.

Watson: У Саудівській Аравії більше половини робочої сили, як і раніше, працює на державу. То чи можна побудувати конкурентоспроможну економіку?

Мауріціо Порфірі: Я скептично ставлюся до цього. Крім того, я також маю сумніви, що цей регіон залишиться політично стабільним. Проте, політична стабільність – це головна та кінцева умова сталого фінансового центру.

Watson: До речі про стабільність: чи можлива взагалі стабільність у багатополярному світі, чи необхідно – як кажуть різні розумні люди – мати гегемоністську силу, яка не дозволяє всім розбивати один одному голови?

Мауріціо Порфірі: Я поділяю цю думку. Нам потрібна перевага США, якщо ми хочемо врятувати ліберальний світовий порядок.

Watson: А якщо США також стануть авторитарною державою? Якби Дональд Трамп повернувся до Білого дому?

Мауріціо Порфірі: Наступні американські вибори, безперечно, будуть дуже значущими. Це, безумовно, той випадок, коли Китай та Росія хочуть бачити президента Трампа. Незважаючи на свої ємні слова, Трамп менше стурбований конфронтацією. Він просто хоче найкращої угоди. На відміну від Байдена, він не зачинив двері перед Росією. І навпаки, Байден вдалося об’єднати Європу проти Росії. Американці хочуть посилити НАТО та відокремити Німеччину від Росії. Їм це вдалося.

Watson: В економічному аспекті Європа почувається напрочуд добре.

Мауріціо Порфірі: Так. Енергетичної кризи не сталося, інфляція знижується. Іншими словами: найгірші очікування не справдилися. Втім, я скептично ставлюся до того, чи доцільно робити з Росії – великого ворога.

Watson: Ну, Путін сам про це подбав?

Мауріціо Порфірі: Тим не менш, ніколи не бажано мати як ворога такого важливого сусіда. Я також вважаю, що з цим можна розібратися, якщо ніхто не опиниться у великому програші.

Watson: Проте, Німеччині, схоже, було завдано удару. Економіка, особливо автомобільна промисловість, перебуває у кризі?

Мауріціо Порфірі: Німці традиційно є майстрами швидкого розв’язання криз. Автомобільна промисловість не звалиться так швидко, адже вона існує вже близько 100 років. Не підлягає сумніву, що зараз країна стикається із серйозними проблемами. Але ще невідомо, чи стане електромобіль остаточним рішенням. Я також думаю, що можливі інші варіанти, наприклад водень. Одним словом, я вірю в інноваційну силу Німеччини.

Watson: Припустімо, світ справді стане багатополярним. Це позитивний чи негативний розвиток подій?

Мауріціо Порфірі: Я думаю, що ми, в принципі, на правильному шляху. Великі відмінності у рівні добробуту між промислово розвиненими країнами, що розвиваються, зменшуються. Крім того, економічне зростання дедалі більше зміщуватиметься не в країни, а в галузі. Іноді один технологічний сектор процвітає, іноді інший. Залежність нової сировини – рідкісних земель, літію, кобальту – призведе до створення нових альянсів. Тому світ, у якому тональність задають дві наддержави, як це було під час холодної війни зі США та Радянським Союзом, навряд чи більше існуватиме.

Watson: Яку роль гратиме Швейцарія в цьому світі?

Мауріціо Порфірі: Нейтралітет залишатиметься дуже важливим у майбутньому. Швейцарія має залишатися місцем, де можна обговорювати та вирішувати серйозні проблеми. Ми також є прикладом для інших того, що федералістська та демократична система може працювати. Зрештою, швейцарський франк також зможе зберегти своє місце у міжнародній валютній системі.