Польський бізнес, незважаючи на війну, збільшує інвестиції на українському ринку, зокрема виробник пластикових вікон Oknoplast планує збудувати новий завод, а будівельна компанія Pekabex розглядає можливість придбання старих заводів

Незважаючи на російську агресію, польські компанії в Україні працюють у великих масштабах. Нещодавно Ядвіга Емілевич, уповноважена уряду Польщі з питань польсько-українського співробітництва розвитку та заступник міністра фінансів і регіональної політики, повідомила, що понад 600 польських компаній ведуть реальну діяльність в Україні. Про це йдеться в аналітичній публікації Business Insider Polska, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

«Коли на українському ринку буде 3000 польських компаній, ми досягнемо значного рівня активності в різних сферах, починаючи від малої інфраструктури до енергетики та фармації, – зазначила Емілевич в інтерв’ю польському виданню «Rzeczpospolita».

Польські компанії відновили роботу в Україні

Працювати в Україні не зовсім безпечно. Компанії та їхні працівники наражаються на ризики, пов’язані з війною. Нещодавно завод польської компанії Fakro у Львові постраждав від російських ракет: згоріло 5 000 кв.м заводських цехів, а збитки оцінюють щонайменше у 30 мільйонів злотих. На щастя, працівники підприємства не постраждали. Фінансові втрати будуть болючими, оскільки страхування найчастіше не захищає від наслідків війни.

Однією з найбільших інвестицій польських підприємців в Україні є фабрика Śnieżka, яка розташована в Яворові Львівської області. Виробник фарб розпочав там свою діяльність у 1999 році і нещодавно оголосив про модернізацію заводу. Доходи від українського ринку у 2022 році становили 8,6% всіх доходів компанії, що менше, ніж у передвоєнні роки. Проте, обіг на українському ринку відновлюється: за перше півріччя 2023 року він зріс майже на 60%, до 41 мільйона злотих.

Висока динаміка може і вражати, але багато в чому причиною цьому є низька база порівняння. Значну частину першого півріччя 2022 року Śnieżka-Ukraine призупиняла поставки та виробництво (з 24 лютого по 11 квітня 2022 року). Однак, важливим є і характер попиту: компанія зазначила, що останнім часом фіксує продажі в Україні на тому ж рівні, що й до війни.

Польські продавці одягу та взуття присутні в Україні роками, вони призупинили роботу своїх магазинів на кілька тижнів після 24 лютого 2022 року, але потім відновили її. LPP Group, власник таких брендів, як Reserved, Cropp, House, Mohito і Sinsay, має 133 магазини в Україні. У компанії підкреслюють, що український ринок ще становить значну частку в загальних доходах Гданської групи. LPP має більші продажі лише в Чехії та Румунії.

Магазинів взуття польської компанії CCC в Україні набагато менше. До російської агресії у компанії було 18 із приблизно 1000 стаціонарних магазинів. Зараз працює 15 магазинів. Частка України в доходах групи CCC значно менше 1%. (44 млн злотих у другому кварталі 2023 року).

Польські фінустанови також працюють в Україні, хоча їх представництво невелике. Польський найбільший банк PKO BP володіє українським «Кредобанком». Це універсальний банк, який обслуговує роздрібних клієнтів, а також підприємства малого та середнього бізнесу, що працюють переважно на заході України та в Києві. Установа зі штаб-квартирою у Львові працює в Україні вже 33 роки і входить до 15 найбільших банків, серед яких: за: активами та розміром кредитного портфеля. Однак, його активи невеликі порівняно з усією капітальною групою PKO BP (понад 5 млрд злотих і 460 млрд злотих відповідно).

Потужне промислове представництво

«Полімекс Мостосталь» (CZKS) також працює в Україні. Її Червоноградський завод металоконструкцій (ЧЗК) є одним із найбільших виробників металоконструкцій на заході України. Виробнича потужність цеху металоконструкцій становить 400 тонн на місяць. До війни більшість продукції надходило на український ринок, а експорт становив лише 10%.

Хоча група вказує на те, що війна в Україні не має прямого впливу на операційну діяльність CZKS (вона визначає єдиний ризик у формі інвестиції вартістю у 9 мільйонів злотих у цю компанію), відчувається гірша ринкова ситуація.

«Діяльність компанії продовжується, вживаються заходи для забезпечення безпеки працівників і цілісності майна компанії. Російська агресія призвела до колапсу українського ринку, внаслідок чого CZKS втратив можливість отримувати замовлення на українському ринку у попередніх обсягах, а також припинив співпрацю з російськими замовниками», – йдеться у піврічному звіті «Полімекс Мостосталь».

Через постійне скорочення штату (внаслідок мобілізації) підприємство не може виробляти продукцію на рівні до агресії Росії. Обсяг виробництва у І півріччі 2023 року становить 43% порівняно з аналогічним періодом 2021 року та 69% порівняно з аналогічним періодом 2022 року.

Було зазначено, що CZKS може отримувати замовлення, що забезпечують безперебійність виробництва, переважно з Польщі, і отримувати прибуток.

Grupa Kęty – провідний польський виробник алюмінію, має виробничий завод в Україні, який розташований у Бородянці під Києвом – місті, яке найбільше було зруйноване росіянами під час першої хвилі агресії. Фабрика компанії не була зруйнована, але офісна частина була пограбована російськими солдатами, які там дислокувалися, а також замінована. У другій половині 2022 року завод у Бородянці відновив роботу в малому обсязі, а у другому кварталі 2023 року вже працював у цілодобовому режимі.

Grupa Kęty також має комерційну компанію у Києві (Алюпроф). Обидві зафіксували чистий прибуток у першому півріччі 2023 року, однак «через триваючу невизначеність, спричинену військовими діями, група не скасувала списання основних засобів компаній, розташованих в Україні, у першому півріччі.

Серед польських промислових компаній в Україні присутній також Plast-Box – виробник пластикової упаковки та відер зі штаб-квартирою у Слупську. На жаль, його завод у Чернігові (розташований за 160 км від Києва, приблизно 60 км від кордону з Білоруссю та за 60 км від кордону з Росією) був уражений російськими ракетами у березні 2022 року, а виробничий і складський цех, а також офіси були зруйновані. Компанія вже кілька місяців не котирується на Варшавській фондовій біржі, і поточної інформації про її діяльність в Україні немає.

Relpol – виробник електромагнітних реле з Жарова, також має завод у Чернігові. Тут працює 300 людей. Його діяльність була припинена після початку війни і відновлена ​​більш ніж через два тижні. Компанія повідомила, що у 2022 році запровадила організаційні зміни через обмежений виробничий потенціал української компанії. Були також додаткові витрати на початок складання у Польщі окремих груп виробів, які до війни виготовлялись в Україні.

«Збільшення витрат було спрямовано на підтримку поставок кінцевим клієнтам і підготовку інструментів і людських ресурсів на випадок можливої ​​відсутності монтажу або доставки продукції з України», — повідомили в Relpol.

Далі будуть інвестиції

Заводи в Україні також мають, серед іншого, Краківська Can Pack (виробник упаковки, компанія заснована у Польщі, але належить американцям), Barlinek (виробник панелей, має завод у Вінниці), яка після закриття російських заводів втричі збільшила виробництво в Україні. Виробник керамічних виробів Cersanit, контрольований найбагатшим поляком Міхалом Солововим, також зафіксував значне зростання обороту, який має два заводи з 2008 року і є одним із основних постачальників керамічних виробів з часткою ринку приблизно у 20%. Wawel (виробник цукерок Łasoszczi має завод в Івано-Франківську), Black Red White (виробник меблів) і Toruńskie Zakłady Materialów Opatrunicznych, власник бренду Bella (мають фабрики у Березані та Києві).

Більшість із них працюють в Україні, а за останніми даними, незважаючи на війну, такі компанії, як польські Cersanit чи Barlinek, навіть додатково інвестують кошти. Провідний польський виробник вікон Oknoplast також планує відкрити новий завод під Львовом. А будівельна компанія Pekabex повідомила, що розглядає можливість придбання старих заводів в Україні. Компанія Budimex зазначає, що сприймає український ринок як привабливий і планує туди повернутися. Серед будівельних компаній, підряди в Україні виконує і польська компанія Unibep.