Медичний канабіс поки що не легалізований в Україні і самолікування цією речовиною залишається єдиним виходом для ветеранів, аби подолати посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

Після 18 місяців повномасштабної війни та восьми років тліючого конфлікту на Донбасі, фізичні та психологічні рани України є глибокими. Ресурси держави вичерпані. Війна викликала епідемію болю й травм як серед солдатів, так і серед цивільних. Минулого року МОЗ підрахувало, що 57% українців мають ризик розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Про це йдеться у спеціальному репортажі ВВС, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.
Канабіс, хоча й декриміналізований у невеликих кількостях для особистого використання, але він залишається недоступним для медичних досліджень, незважаючи на те, що може допомогти.
У Центрі психологічного здоров’я та реабілітації ветеранів «Форест Глейд», що неподалік від Києва, лікування має різні форми. В одній кімнаті солдат грає у відеогру, а лікар стежить за роботою його мозку. В інших місцях є акупунктура, фізіотерапія та групові консультації. Але персонал каже, що їм потрібно більше інструментів.
«Нашим бійцям на передовій потрібна різна потужна зброя. Точно так само і в нас. Нам також потрібен арсенал. Чим він більший, тим ефективнішим може бути наше лікування», — каже директор Forest Glade Ксенія Восніцина.
Восніцина належить тих, хто наполягає на дослідженні канабісу, МДМА (екстазі) і психоделіків, таких як псилоцибін, для лікування черепно-мозкових травм і посттравматичних стресових розладів.
За її словами, багато ветеранів уже займаються самолікуванням.
«Вони приймають його не для того, щоб кайфувати, а щоб позбутися симптомів, які їх турбують. Звичайно, вони часто роблять це більше, ніж їм потрібно, але наразі іншого шляху немає. На жаль», – констатує Восніцина.
Данило Євтухов каже, що куріння канабісу допомогло йому пережити одні з найтяжчих днів.
Він отримав жахливі опіки обличчя та рук під час російської облоги Чернігова на півночі України, у перші тижні війни.
Сім операцій і 18 місяців по тому, одягнений у кашкет й затемнені окуляри, щоб захистити його пошкоджені очі, він майже безтурботний, коли згадує пекучий біль.
«Кожен відчуває біль, коли горить. Помножте це на 20 або 50. Це було жахливо, тому що це було на моєму обличчі», – каже Данило у парку на Подолі в Києві.
Цей парк є невеликим, але нагадує про поточну війну. На одному кінці встановлено дошку пам’яті українських воїнів, які загинули під час боїв на боці радянської армії в Афганістані. На іншому – хрест в пам’ять про загиблих в Україні з 2014 року, коли почалися бойові дії на південному сході Донбасу.
У перші дні, каже Данило, канабіс був ефективнішим за знеболюючі. Це допомогло йому спати, їсти та менше нервувати.
«Це була ніби можливість відключитися. Коли я думав про свої травми, я думав «так, це боляче», але моя увага стала гнучкішою», – пояснює Данило.
Лікарі, за його словами, взагалі заплющували на це очі.
Дослідження в усьому світі вже давно свідчать, що марихуана може бути корисною для лікування болю та посттравматичного стресового розладу.
Але тут, в Україні, закон стає на заваді. Виробництво марихуани, зокрема для медичних досліджень, заборонено.
Професор Віктор Доценко з Національної академії наук розчарований.
«Ми повинні провести клінічні дослідження, щоб отримати більш переконливі докази того, що це працює, адже ми справді є глобальним епіцентром ПТСР. На жаль, жодне з цих досліджень в Україні не проводилося, тому що у нас є закон, який це забороняє», – зазначає Доценко.
Президент України Володимир Зеленський хоче змінити закон. Звертаючись до парламенту 28 червня 2023 року, він закликав легалізувати ліки на основі канабісу, наукові дослідження й те, що він назвав «контрольованим українським виробництвом».
«Усі найкращі світові практики… якими б складними чи незвичними вони нам не здавалися, мають бути застосовані в Україні, щоб українці, чоловіки та жінки… не переживали біль, стрес і травми війни», – пристрасно заявив Зеленський.
Законопроект, який спрямований на створення регульованої внутрішньої індустрії медичного канабісу, пройшов перше читання в середині липня 2023 року, але не змінив статус канабісу як забороненої речовини, викликавши загальну плутанину.
Він також заборонив імпорт сировини до 2028 року, що, на думку критиків, не допоможе вирішити нинішню надзвичайну ситуацію.
«Цей закон не покликаний допомагати людям, а перетворити вирощування марихуани в Україні на приватний бізнес, — вважає Сергій Власенко, народний депутат України з опозиційної партії «Батьківщина».
Оскільки країна перебуває в розпалі екзистенційної кризи, а поліцію часто звинувачують у корупції, Власенко каже, що реформи, запропоновані президентом Зеленським, є небезпечними.
«Сьогодні, у воєнний час, такі ризиковані бізнеси повинні контролюватися безпосередньо державою», – наголошує Власенко.
На його думку, без суворого державного контролю, закон може стати засобом для корупції та злочинної діяльності.
За даними одного з останніх опитувань громадської думки, 70% українців виступають за легалізацію канабісу з медичною метою.
Але оскільки уряд розділився щодо того, як рухатися вперед – міністерство охорони здоров’я виступає за ліцензоване виробництво, а міністерство внутрішніх справ – проти законопроекту – немає очевидних ознак вирішення проблеми.
Для тих, хто шукає полегшення від болю й травм, самолікування залишається поки що єдиним виходом.
