Крім роботи з ідентифікації компонентів російських ракет і безпілотників, інститут також зосередився на підрахунку фінансових збитків від російсько-української війни

Олександр обережно переміщав шматок плати під мікроскопом, спостерігаючи, як заплутана мережа чіпів і крихітних дротів відображалася у збільшеному вигляді на екрані поруч. У центр уваги потрапили три блискучі сріблясті літери: «ФСБ» — величезне відтворення крихітної голограмної наклейки на дошці, ледь помітної неозброєним оком, і це свідчить про те, що вона пройшла процедуру контролю якості російської спецслужби. Про це йдеться у спеціальному репортажі The Guardian, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Монтажна плата була одним із кількох невеликих електронних компонентів, розкладених на столі в лабораторії Олександра. Разом вони склали внутрішню систему російської ракети «Іскандер», яка в середині серпня 2023 року влучила у переповнений театр у Чернігові, убивши сім і поранивши понад 140 людей.

Олександр, фахівець з балістики, який має досвід роботи з протиповітряної оборони в українській армії, проводить дні в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, розбираючи залишки російських ракет, шукаючи інформацію про те, як вони працюють і як Москва адаптується, у той час, коли її довоєнні запаси ракет скорочуються.

«Щоразу, коли ми отримуємо уламки ракети, ми аналізуємо, що це таке, звідки воно взялося, які в них деталі», – розповідає Олександр, який відмовився назвати своє прізвище.

Розбирання ракет і безпілотників також є ключовою частиною зусиль України, спрямованих на ускладнення життя російським виробникам зброї, враховуючи наявність там деталей іноземного виробництва. Перелік комплектуючих і виробників надсилається іншим відомствам, а також чиновнику в Офісі президента України, який координує лобіювання посилених санкцій проти Росії.

«У нас є завдання виявити електронні компоненти, агрегати, хто є виробником, мікросхеми, мікроелементи. Росіяни не можуть робити багато високотехнологічних речей; майже всі високотехнологічні комплектуючі всередині є імпортними», – пояснює Олександр.

У дворі інституту знаходиться справжній музей російських ракет – понад 20 тонн різних частин, включаючи фрагменти величезних ракет Х-22, частини від «Кинджала», «Іскандерів», С-300 та іншої зброї.

«Багато російських ракет ми знали раніше, але багато ми вперше бачимо у бойовому застосуванні, і ми не знали, що в них всередині. Ми також бачимо, як вони адаптують і змінюють свої ракети в ході війни», — зазначає Олександр.

На землі біля лабораторії розміщені двигуни двох іранських безпілотників-камікадзе, які Росія масово використовувала для своїх атак на українські міста. Через незґрабний дизайн і гучний двигун українці прозвали ці дрони «мопедами».

Один із двигунів — від безпілотника, виготовлений в Ірані, а другий двигун, на думку експертів, був виготовлений у Росії, на заводі у Татарстані, де зараз здійснюється власне виробництво безпілотників. Одним з яскравих елементів нового безпілотника були кілька частин із написом «Tillotson: Made in Ireland». Деталі, мабуть, невеликі карбюратори, призначені для використання в газонокосарках та інших цивільних пристроях, і компанія заявила, що тісно співпрацює з відповідними органами для «моніторингу та відстеження» їх продажу та розповсюдження. Вона також усвідомлює, що її продукцію в Китаї «зазвичай підробляють».

Інститут судових експертиз у Києві – одна з кількох українських установ, які проводять такі дослідження, але вона претендує на звання найбільшої. У мирний час інститут, якому понад 100 років, зосереджувався на криміналістичній роботі; його директор Олександр Рувін з гордістю каже, що заклад має 97 різних напрямків роботи, включаючи аналіз почерку, вуглецеве датування, оцінку фінансових збитків від злочинних дій або стихійних лих і команду психологів, які працюють з детекторами брехні.

З початку війни принаймні половина роботи інституту була скерована на допомогу військовим зусиллям. Крім роботи з ідентифікації компонентів ракет і безпілотників, щоб краще інформувати українську армію про те, як працюють російські ракети, і допомогти з лобіюванням санкцій України за кордоном, інститут також зосередився на підрахунку фінансових збитків від російсько-української війни.

Одна команда використала 3D-мапу зруйнованих будинків у Київській області, щоб створити фінансову оцінку збитків від війни, завданих російським вторгненням. Інша команда працює над аналізом чорних скриньок зі збитих російських літаків і гелікоптерів, а машини на детекторі брехні використовують для перевірки людей на окупованих територіях, які стверджують, що співпрацювали з росіянами лише з примусу.

Науковець Олег Посільський із командою лаборантів аналізує зразки ґрунту з різних куточків країни.

«Ми беремо ґрунт з одного місця в різний час, а потім бачимо, як він змінився, внаслідок певних подій», — розповідає Посільський.

На початку війни робота інституту здебільшого полягала у демонстрації економічних наслідків ракетних ударів по сільськогосподарських угіддях; але останнім часом команда закладу працює над наслідками повені, спричиненої вибухом Каховської дамби.

«Нам потрібні оцінки збитків, щоб долучити їх до справ у міжнародному кримінальному суді, а також для наших власних судів. Їм потрібна професійна експертиза і ми її надаємо», – резюмує Рувін.