За словами Філліпса Пейсона О’Брайена, відмова Сполучених Штатів вчасно надати далекобійні ракети, не дозволила Україні досягнути великих успіхів на фронті під час літнього контрнаступу

Сполучені Штати врешті-решт планують поставити Україні частину зброї далекого радіусу дії, яку українці вимагали місяцями. Надто довго західні союзники здебільшого озброювали Україну, начебто для карикатурної, а не справжньої війни. Про це йдеться в аналітичній публікації Філліпса Пейсона О’Брайена, професора стратегічних досліджень в Університеті Сент-Ендрюс у Шотландії на сторінках The Atlantic, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Результати цього рішення помітні на картах, які через 500 днів після вторгнення Росії показують лише невеликі, поступові зміни на лінії фронту. Українці розпочали довгоочікуваний контрнаступ майже чотири місяці тому й відтіснили росіян у кількох місцях Запорізької області, але не досягли повномасштабного бронетехнічного прориву. Навпаки, українські ракетні удари в тилу супротивника досягли значних успіхів за останні місяці, зокрема, змусивши Росію вивести основні частини Чорноморського флоту з його бази у порту Севастополь в окупованому Криму.

Коли Росія готувалася до вторгнення в Україну у лютому 2022 року, багато військових аналітиків уявляли, як колони на чолі з танками швидко просуваються й перемелюють українську армію. Це бачення війни продовжує формувати політику Заходу зараз, коли Україна намагається повернути окуповану територію. США та інші країни НАТО надали бронетехніку й тренінги з ведення загальновійськової війни, головним чином для того, щоб допомогти Україні здійснювати прямі напади на російські лінії фронту. Але рішучий прорив на фронті став надзвичайно складним завданням. Росіяни, зі свого боку, протягом п’яти місяців атакували невелике українське місто Бахмут, захопивши крихітну ділянку землі, зазнавши величезних втрат. Захисне озброєння зробило навіть найкращі танки й транспортні засоби вразливими до пошкоджень зі сторони різноманітних дешевших видів озброєння.

Один успішний прорив за останні 16 місяців стався, коли Україна змогла атакувати дуже слабо захищену частину російської лінії в районі Харківщини. Це підкреслює, що просування вперед можливе лише в тому випадку, коли Україна зможе виявити слабкі місця — або створити їх шляхом ударів по військових об’єктах і логістиці глибоко за фронтом, щоб Росія не змогла перекинути особовий склад, зброю та постачання на фронт. Ось чому українські посадовці так наполегливо вимагали отримати армійську тактичну ракетну систему американського виробництва або ATACMS. Ці боєприпаси, якими можна стріляти з встановленої на транспортному засобі високомобільної артилерійської ракетної системи, мають набагато більшу дальність — приблизно до 290 миль — ніж звичайна артилерія і навіть ракетна система залпового вогню, що постачається із Заходу, яку українські війська використовували з великим ефектом у перший рік війни. На жаль, США запропонували Україні лише обмежену кількість зброї далекої дії.

Лише тоді, коли Велика Британія поставила крилаті ракети Storm Shadow, які зазвичай запускаються з літаків і мають дальність понад 150 миль, а Франція передали ракети SCALP, Україна почала вражати важливі цілі — мости, склади постачання, зенітні комплекси — в глибині окупованих Росією районів, включно з Кримом. Найбільш серйозні напади були на базу російського флоту у Севастополі. Використовуючи лише кілька британських і французьких ракет, українці знищили два великих російських військових кораблі, зокрема новий підводний човен класу «Кіло», який росіяни використовували для обстрілу України, і серйозно пошкодили сам штаб Чорноморського флоту. Проте, Великобританія та Франція мають скромні запаси ракет. За деякими оцінками, Україна вже використала приблизно 100 із них, і їй потрібно дуже ретельно стежити за тим, коли та де вона використовує будь-які інші.

Хоча Україна тепер отримає ATACMS, система разом із винищувачами F-16, на яких українські пілоти, ймовірно, літатимуть десь у першій половині 2024 року, надійде надто пізно. Упустивши велику можливість допомогти Україні досягти значних успіхів, адміністрація Байдена не повинна повторювати таку ж помилку. У США є багато інших потенційно корисних видів обладнання на складі, наприклад AGM-158 Joint A-Surface Standoff Missile, яке відносно важко виявити ворожим силам. США мають на складі тисячі JASSM раннього покоління і повинні надати їх за запитом. Німеччина має добре розроблену ракетну систему Taurus. У сукупності вся ця зброя дала б Україні величезний арсенал, щоб зруйнувати всю систему матеріально-технічного забезпечення Росії на окупованій території в Україні, спустошити базу в Севастополі та ізолювати Крим як шлях постачання. Це послабило б росіян на фронті набагато більше, ніж будь-які прямі напади на підготовлені позиції за допомогою бронетехніки.

Необхідно допомогти Україні виграти війну якомога швидше. Це також найкращий спосіб обмежити майбутні руйнування та жертви. Проте, поєднання російських ядерних загроз і застарілого бачення Заходу великих танкових проривів поставило Україну у скрутне становище. Оскільки фронтові наступи настільки небезпечні, а транспортні засоби настільки вразливі для нападу, українці йшли пішки, ведучи піхотну кампанію, яка може тривати всю осінь і навіть зиму. Чим швидше західні союзники віддадуть перевагу зброї далекого радіусу дії, тим швидше Україна зможе придушити опір Росії та звільнити свою окуповану територію.