Численні експерти наголошують, що українське законодавство забороняє проводити вибори в умовах воєнного стану, адже вони лише дестабілізують внутрішньополітичну ситуацію в країні

Дискусії про проведення виборів в Україні точаться вже кілька місяців. Якби не повномасштабне вторгнення Росії, парламентські вибори в Україні мали б відбутися наприкінці жовтня 2023 року. А навесні 2024 року – президентські. Про останнє нагадав американський сенатор Ліндсі Грем від Республіканської партії під час свого візиту до Києва наприкінці серпня 2023 року. На думку американського політика, вибори в Україні мають відбутися наступного року, навіть в умовах війни. Про це йдеться в аналітичній публікації польського видання OKO.press, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

«Я хочу, щоб у цій країні [Україні – ред.] відбулися вільні та чесні вибори, навіть під час нападу на неї. Американці повинні знати, що Україна змінилася. У минулому це була дуже корумпована країна […]. Я вважаю, що Україні настав час зробити наступний крок у своєму демократичному розвитку, а саме провести вибори у 2024 році», – сказав американський сенатор.

Раніше, у травні 2023 року, на необхідності проведення парламентських і президентських виборів в Україні навіть в умовах воєнного стану наголошував президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс.

Майже 20% українців за кордоном, які вибори?

Під час щорічної Ялтинської конференції (Ялтинська європейська стратегія), яка відбулася на початку вересня 2023 року, президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до проведення виборів у 2024 році, але є низка проблем, які потрібно вирішити, зокрема питання голосування на тимчасово окупованих територіях.

Щоб вибори були прозорими та демократичними, виборчий процес має бути організований на всій території України. На звільнених територіях півдня і сходу руйнуються будівлі, наприклад школи, які слугували виборчими комісіями. Їх не можна відновити так швидко. Мільйони біженців, розкиданих по всьому світу, і сотні тисяч солдатів на передовій мають проголосувати. Останні захищають демократію, тому було б несправедливо позбавляти їх права голосу.

Консульства не можуть організувати вибори для такої кількості людей

Навіть до повномасштабного вторгнення голосувати в українських дипломатичних установах за кордоном було нелегко. Не вистачало виборчих дільниць. В одному консульстві могли проголосувати близько 1000 осіб (тільки в США та Італії близько 2000 осіб – за дослідженнями Громадянської мережі «ОПОРА»).

Зараз, коли в деяких країнах кількість громадян України зросла в рази, для українських консульств було б непросто організувати виборчий процес. Збільшення кількості виборців створить надмірне навантаження на інфраструктуру українських дипломатичних представництв, а кількість співробітників дипломатичних представництв, в основному, залишилася незмінною. Дивлячись у майбутнє, Україні вже зараз варто розпочати підготовку до організації виборів за кордоном, щоб вирішити описані вище проблеми.

«Наприклад, тільки у Польщі нам потрібно відкрити у 100 разів більше виборчих дільниць, ніж раніше. Якщо ми хочемо, щоб голосування відбулося в один день. Парламент має обиратися якомога більшою кількістю громадян всередині країни та за кордоном. Інакше він матиме мало легітимності в очах суспільства. (…) Без політичної конкуренції всі результати будуть сумнівними», – каже Ольга Айвазовська, голова правління «ОПОРи».

А 7 мільйонів внутрішніх біженців?

Наступна група – це внутрішньо переміщені особи, т. зв ВПО, переселенці – особи, які виїхали з окупації чи прифронтових районів в інші регіони України. До лютого 2023 року таких людей було зареєстровано 4,8 мільйонів. Не всі реєструються за новим місцем проживання, реальна кількість переселенців може сягати 7 мільйонів.

Тому робота Державного реєстру виборців майже паралізована. Держава має знайти виборців, які змінили місце проживання, і дати їм можливість проголосувати. Навіть якщо вибори вдасться організувати, є ризик, що Росія може атакувати виборчі дільниці. Юридичний радник «ОПОРи» Павло Романюк у коментарі Радіо Свобода каже, що «згідно з міжнародним гуманітарним правом, держава не може загрожувати життю та здоров’ю цивільного населення, мобілізуючи його для участі у виборах».

Перешкода – час: щоб організувати вибори, потрібно як мінімум кілька місяців підготовки. В умовах України складно швидко організувати надійне голосування.

Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), після перемоги України, 69% українців хотіли б змінити парламент. Уряд хоче змінити 47% респондентів, президента – 23% (опитування проводилося з 26 травня по 5 червня 2023 року)

Вибори – це завжди розкол суспільства

Секретар РНБО Олексій Данілов каже, що вибори – це чесність.

«Держава має гарантувати, що всі без винятку громадяни, які мають право голосу, зможуть проголосувати. Під час війни це дуже важко. Ми будемо діяти відповідно до законів нашої країни, відповідно до нашої конституції. Ми будемо визначати, коли нам проводити вибори відповідно до нашого законодавства, а не згідно з бажаннями якихось партнерів, які вважають, що ми можемо порушити наші права», – аргументовує Данілов.

На думку українських політиків, вибори можуть розділити суспільство та відвернути увагу від найголовнішого – боротьби з агресором. Під час війни це небезпечно для України.

Під час Київського безпекового форуму Данілов заявив, що РФ робитиме все, щоб інформаційно вплинути на виборчу кампанію та викликати дестабілізацію. З історії Української держави відомо, що внутрішні конфлікти ніколи не були вигідні Україні.

Ніяких виборів до кінця війни

За словами президента Володимира Зеленського, вибори в Україні – «це не про демократію, а про безпеку». В інтерв’ю португальському телеканалу RTP Зеленський заявив, що українське законодавство зараз не дозволяє проводити вибори, але президент готовий змінити законодавство.

«Я не хочу, щоб партнери чи представники різних партій звинувачували мене в тому, що я боюся втратити владу. Я відразу кажу, що ні, я нічого не боюся», – сказав Зеленський, додавши, що має велику підтримку суспільства.

Президент заявив, що не буде давати з бюджету гроші на вибори, які підуть на зброю. На запитання журналіста, чи має намір балотуватися, він відповів: «Якщо триватиме війна і будуть вибори, я ніколи в житті не покину свою країну. Я є гарантом конституції і буду її захищати в будь-якому випадку».

Кредит на вибори

В інтерв’ю провідному українському телеканалу Зеленський так прокоментував пропозиції Заходу провести вибори:

«Якщо, як я йому сказав (сенатор США Ліндсі Грем від Республіканської партії – ред.), ви готові дати мені 5 мільярдів гривень [близько 135 мільйонів доларів – ред.], тому що я не можу просто взяти 5 мільярдів з бюджету, і я вважаю, що це сума, необхідна для проведення виборів у нормальний час. Під час війни, я не знаю, яка сума була. Тому я йому сказав, що якщо США і Європа дадуть нам фінансову підтримку… Вибачте, я нічого не прошу, я не збираюся організовувати вибори в кредит, я не збираюся брати гроші призначені для зброї та передадуть на вибори», – цитує Зеленського «ВВС Україна».

Президент стверджує, що оскільки країни Заходу наполягають на проведенні виборів, то вони повинні розділити відповідальність за їх організацію з Україною.

«Тож давайте ризикувати разом. Американські спостерігачі мають бути в окопах», – сказав Зеленський, додавши, що також потрібна допомога в організації виборів для мільйонів українських біженців.

Воєнний стан унеможливлює голосування

Варто наголосити, що голосування під час війни заборонено українським законодавством.

Закон «Про правовий режим воєнного стану» говорить про те, що вибори – президента, народних депутатів і місцевих органів влади – під час цього стану заборонені (ст. 19). Ця ж стаття забороняє організацію страйків, масових зборів і акцій, тому кандидати не можуть вести передвиборчу кампанію в прямому ефірі. Ті, хто воює на фронті, не зможуть балотуватися чи голосувати.

У Конституції України (глава 4, стаття 83) зазначено, що «у разі закінчення повноважень Верховної Ради України під час воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до першого засідання Верховної Ради України», обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.» .

Експерт із політико-правових питань Андрій Магера в інтерв’ю львівській газеті «Високий Замок» наголошує, що вибори поки що не є хорошим рішенням для України. В умовах війни втримати голосування в таємниці буде складно, і РФ може спробувати вплинути на результат.

«Електронні вибори також не вихід», – вважає Юрій Лісовський, експерт «ОПОРи»  у заяві порталу «Цензор.нет».

Кінець демократії в Україні?

Коли на початку травня 2023 року Володимир Зеленський на запитання про вибори восени 2023 року пояснив, що українське законодавство забороняє голосувати під час воєнного стану, почали з’являтися записи про те, що Зеленський «скасовує демократію в Україні».

«ОПОРА» проаналізувала всі англомовні твіти з 1 червня по 18 липня 2023 року, які містили ключові слова «вибори» та «Україна», вказавши на твіти з дезінформацією про українські вибори. Зібрано 3938 таких твітів з 3009 акаунтів. Їхні автори, серед іншого, пишуть, що відсутність виборів означає відсутність демократії, а слова Володимира Зеленського про неможливість проведення виборів під час війни сприймають як ознаку диктатури.

«ОПОРА» зазначає, що виборами в Україні маніпулюють ультраправі республіканці.

«Результатом таких дезінформаційних кампаній є не лише кілька тисяч твітів розчарованих американців, але й цілком реальні пропозиції щодо припинення фінансування допомоги Україні», — підсумовує «ОПОРА».

Хто б переміг у разі президентських виборів?

Ольга Айвазовська з «ОПОРи» каже, що якби вибори відбулися, як планувалося, то чинний президент мав би хороші шанси переобратися. Згідно з опитуванням громадської думки, проведеним Центром Разумкова на початку липня 2023 року, 81% українців довіряли Володимиру Зеленському.

«Підтримка другого кандидата, головнокомандувача Збройних сил України генерала Валерія Залужного, є високою, але він не підтвердив, що планує брати участь у виборах у найближчі роки», — каже Айвазовська.

Вона додає, що значну підтримку можуть отримати військові та волонтери.

Так само вважає український політолог Володимир Фесенко. В ефірі радіо «Новий голос» він каже, що згідно з внутрішніми опитуваннями (в Україні через війну опитування щодо електоральних уподобань були недоступні вже більше року), Зеленський виграє президентські вибори. Однак, на парламентських виборах партія Залужного, якщо вона буде створена, могла б випередити президентську.

Фесенко вважає, що вибори під час війни неможливі і шкідливі.

«Вибори нас розділять, замість спільного опору ворогу почнуться внутрішньополітичні війни, які нас послаблять», – каже політолог.

Зеленський – Залужний

В українських опозиційних ЗМІ вже давно лунають голоси про те, що, незважаючи на війну, табір президента намагається зупинити деяких потенційних політичних конкурентів. Деякі українці скаржилися в мережі, що генерала Залужного майже не показують на Телемарафоні (група підконтрольних уряду телеканалів).

Фесенко каже, що Росія намагалася посварити Зеленського із Залужним. У російських ЗМІ з’явилася інформація про нібито конфлікт між президентом і головкомом. Цю тему також висвітлювали українські ЗМІ. Як повідомляє BBC Україна, з генералом Залужним мали поспілкуватися слідчі, які розслідують розмінування півдня України (питання в тому, хто віддав наказ розмінувати мости, якими російська армія так швидко дісталася Херсона 24 лютого 2022 року).

Фесенко стверджує, що влада усвідомлює, що усунення Залужного з посади призведе до того, що головком піде в політику і стане реальним конкурентом Зеленському.

«І для держави, і для Офісу президента важливо, щоб Залужний був на своєму місці», – каже експерт.

Українці підтримують рішення свого уряду

Українські громадські організації виступають проти виборів під час воєнного стану.

«Ця ідея є надзвичайно небезпечною і призведе до втрати легітимності як виборчого процесу, так і виборних органів, а з високою ймовірністю – до суттєвої дестабілізації держави загалом. Ключові виклики пов’язані із вільним формуванням політичної волі в активній фазі війни, неможливістю забезпечити повноцінну участь військових і виборців за кордоном, відсутністю політичної конкуренції в контексті звуження прав і свобод в режимі воєнного стану. Українське суспільство чутливе до подвійних стандартів. Воно боролося і продовжує боротися за свої переконання. Ціна цієї боротьби – життя військових і цивільних. Кожен день. Без перерви і без перепочинку. Не можна звинувачувати українців у страху чи небажанні брати відповідальність за долю своєї країни. Тому наші найщиріші партнери тепер мають прислухатися до думки українських громадян», – йдеться в повідомленні на сайті «ОПОРи».

Декларацію підписали 114 організацій.

Крім того, українська опозиція також виступає проти проведення виборів.

Українське інформаційне агентство УНІАН цитує екс-прем’єр-міністра України Юлію Тимошенко, яка сказала, що:

«Ціна проведення виборів під час війни – це програш війни. Єдність є важливим ресурсом нашої перемоги».

Захід тисне на Україну?

Про те, перед якою дилемою сьогодні опинилася Україна, для Цензор.нет розповідає викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар:

«Нас роздиратимуть дві протилежні вимоги: вимога провести вибори до закінчення війни, щоб довести, що Україна є справжньою демократією, і вимога, щоб ці вибори були абсолютно вільними, чесними та з рівними можливостями для всіх, зокрема для військових. Я не знаю, як робити те й інше одночасно. Якщо вибори не проводяться, країна не є демократичною. Якщо вибори відбудуться під час війни, але виникне неминуча проблема нерівних можливостей, наша країна також не буде вважатися демократичною».

Пекар додає, що, однак, є спосіб довести, що Україна є демократичною державою.

«Досить скасувати обмеження демократії, в яких звинувачує нас Захід: монополізація ЗМІ та обмеження свободи слова, централізація, тиск на місцеву владу; зменшення ролі парламенту та позапарламентського/несудового ухвалення рішень; закриті державні реєстри. І, знявши підстави для цих звинувачень, заявити: ми проведемо вибори чесно, вільно, відкрито і з рівними можливостями, коли будуть відповідні безпекові, технічні та організаційні умови», – вважає експерт.