Коли офіційні особи США публічно говорять про підтримку України «стільки, скільки це буде потрібно», це може поставити під загрозу такі важливі якості, як честь і самоповага, а також репутацію Америки, яка повинна виконувати свої обіцянки

Протягом останнього року представники адміністрації Джо Байдена, починаючи з президента, неодноразово наполягали на тому, що Сполучені Штати продовжуватимуть підтримувати Україну у війні проти Росії «стільки, скільки буде потрібно». Як повідомляється, держсекретар Ентоні Блінкен сказав про це своєму російському колезі під час зустрічі на полях березневого саміту міністрів закордонних справ G20 у Нью-Делі. Подібним чином у 32-гу річницю незалежності України 24 серпня міністр оборони Ллойд Остін зробив таку ж обіцянку у своєму прес-релізі. 21 вересня сам президент Джо Байден приймав президента України Володимира Зеленського у Білому домі, коли він гарантував майбутню військову допомогу США. Під час телефонної конференції 2 жовтня з лідерами країн G7, Європейського Союзу та НАТО Байден повторив, що допомога США триватиме безперервно. Це сталося незважаючи на ухвалення Конгресом 30 вересня законопроекту про тимчасове фінансування на 45 днів, який не передбачав жодної нової допомоги Україні через сильну опозицію з боку деяких республіканців. Про це йдеться в аналітичній публікації Уолтера Лендґрафа, підполковника армії США та співробітника програми Інституту досліджень зовнішньої політики, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Відданість і репутація

У міжнародній політиці такі твердження рівнозначні зобов’язанням. Це стосується акту взяття на себе зобов’язання дотримуватися курсу дій і, таким чином, відмовитися від певного контролю над своєю майбутньою поведінкою. Коли офіційні особи США публічно говорять про підтримку України «стільки, скільки це буде потрібно», це може поставити під загрозу такі важливі якості, як честь і самоповага, а також репутацію Америки, яка повинна виконувати свої обіцянки. Поняття репутації як впливового компонента міжнародної політики є предметом наукових дискусій. Деякі вчені стверджують, що держави, які дотримувалися своїх зобов’язань у минулому, мають більше шансів залучити союзників у майбутньому. Інші вчені стверджують, що змінити репутацію важко в очах друзів і ворогів держави, оскільки ці репутації вбудовані в ідентичності, які держави вже надали одна одній. Незалежно від цієї дискусії, мантра «стільки, скільки потрібно» фактично і, ймовірно, цілеспрямовано, є неоднозначною, оскільки її можна тлумачити різними способами а, отже, проявляти певну гнучкість у майбутніх кроках.

Сила фінансової підтримки

Окрім очевидної мети посилити здатність України захищатися від Росії, матеріальна підтримка США має на меті посилити підтримку як відчутний знак прихильності. Дійсно, величезна кількість зброї, обладнання, навчання та грошей приносить необхідний уплив поряд із такими обіцянками. Відколи Росія розпочала повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року, Сполучені Штати виділяються як найбільший донор України. Станом на вересень 2023 року, Сполучені Штати надали понад 75 мільярдів доларів прямої допомоги Україні. Ця цифра не включає додаткові 38 мільярдів доларів фінансування, пов’язаного з війною, які не надійшли безпосередньо в Україну, а натомість пішли на інші витрати. Наприклад, майже 17 мільярдів доларів було виділено на фінансування операцій Європейського командування США. Незважаючи на це, Конгрес схвалив чотири раунди фінансування у 2022 році, довівши загальні зобов’язання США щодо України до 113 мільярдів доларів.

Близько двох третин прямої допомоги США було надано у формі загальної військової допомоги на суму 46,6 мільярда доларів. Найбільша частка такої допомоги була у вигляді нефінансових переказів, таких як пожертвування зброї та обладнання у натуральній формі з існуючих запасів, наданих через Президентське управління скорочення коштів (PDA), оціночна вартість яких становить 23,5 мільярда доларів. Механізм PDA уповноважує президента швидко вилучати оборонні товари із запасів Міністерства оборони, а не надавати їх шляхом нових продажів. Як правило, це найшвидший спосіб надання військової допомоги в умовах кризи, оскільки міністерство оборони вже має у наявності необхідне обладнання. З серпня 2021 року, приблизно за шість місяців до повномасштабного вторгнення, адміністрація Байдена 44 рази використовувала PDA для України, забезпечуючи швидке переміщення будь-якого обладнання, від безпілотників спостереження до 155-мм гаубиць і приладів нічного бачення. Це дозволило українським збройним силам швидко застосувати зброю й техніку США на полі бою проти Росії.

Те, що Україна отримала велику кількість допомоги через запаси Міністерства оборони, є майже унікальним, оскільки Тайвань та Ізраїль є іншими отримувачами. Наприкінці липня 2023 року адміністрація Байдена оголосила, що надсилає Тайваню 345 мільйонів доларів військової допомоги. Це був перший випадок, коли PDA використовувався для іншої країни, що, можливо, означало початок нового виміру у двосторонніх відносинах, одночасно сигналізуючи про рішучість США проти Китаю. Після нападу ХАМАС на Ізраїль, Білий дім оголосив, що також використовуватиме PDA для підтримки оборонних потреб Ізраїлю.

Інша військова допомога США Україні включала допомогу у сфері безпеки, а також ґранти та позики на придбання зброї та обладнання на суму 18,3 мільярда доларів США та 4,7 мільярда доларів США відповідно. Допомога у сфері безпеки включає, серед іншого, навчання, логістику та розвідувальну підтримку, які надаються через Ініціативу сприяння безпеці в Україні. Ініціатива є програмою фінансування під керівництвом Міністерства оборони, яка прив’язує таку допомогу до прогресу України в оборонних реформах. Інший механізм, Програма іноземного військового фінансування, існує в основному для фінансування продажу обладнання, пропонуючи ґранти та позики, щоб допомогти союзникам і партнерам купувати зброю та комплекти, вироблені у Сполучених Штатах.

Крім того, Сполучені Штати надали Україні 26,4 мільярда доларів США, приблизно одну третину загальної прямої фінансової допомоги через Фонд підтримки економіки, яким керує Державний департамент і він призначений для просування цілей зовнішньої політики США.

Врешті-решт, Сполучені Штати надіслали 3,9 мільярда доларів гуманітарної допомоги, надаючи екстрену продовольчу допомогу, медичне обслуговування та підтримуючи біженців. Безперечно, війна в Україні була гуманітарною катастрофою. Через інтенсивні бойові дії та навмисні напади на цивільне населення України приблизно 5,1 мільйона людей були вигнані зі своїх домівок і є внутрішньо переміщеними особами. Ще 6,2 мільйона людей виїхали за межі України. Найбільше українських біженців прийняли країни Східної Європи, зокрема Польща.

Розуміння допомоги Україні у глобальному контексті

Незважаючи на приголомшливі обсяги допомоги, загалом, підтримка України з боку США поки що була досить обмеженою. Дослідницька група німецького Кільського інституту світової економіки відстежує міжнародну допомогу Україні з 24 січня 2022 року, коли кілька країн НАТО привели свої збройні сили у бойову готовність. Вони виявили, що Європа явно випередила Сполучені Штати в обіцяній допомозі Україні станом на вересень 2023 року, а загальні європейські зобов’язання тепер удвічі більші. Загалом, «Ukraine Support Tracker» Інституту Кіля вказує на загальну суму близько 164 мільярдів доларів європейської допомоги. Це включає значні зобов’язання з боку країн, що не входять до ЄС, таких як Норвегія, Швейцарія та Сполучене Королівство. Вкрай важливо те, що деякі європейські обіцянки передбачають багаторічні пакети, на відміну від допомоги США, що забезпечує певну передбачуваність майбутньої зовнішньої підтримки України.

З історичної точки зору, допомога США Україні є відносно невеликою порівняно з вартістю деяких минулих війн. Це включає іноземну військову допомогу під час Другої світової війни та громадянської війни в Іспанії, а також військові витрати США у війнах у Кореї, В’єтнамі, Афганістані та Іраку. Якщо виміряти у відсотках ВВП донорів, то підтримка України з боку країн Східної Європи була особливо щедрою, особливо якщо взяти до уваги витрати на розміщення українських біженців. Країни Балтії, Польща та Болгарія, а також Сполучені Штати Америки входять до десятки найбільших донорів за часткою ВВП донорів. Незважаючи на те, що допомога США Україні менша, ніж у деяких минулих війнах, і менша, ніж загальні європейські зобов’язання, вона все ж є значною як в абсолютному, так і у відносному вираженні, що свідчить про глибоку прихильність адміністрації Байдена до України.

Дорога вперед

Хоча допомога США посилила здатність України протистояти вторгненню Росії, майбутня фінансова, військова та гуманітарна допомога може бути під сумнівом. 3 жовтня Палата представників проголосувала за усунення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників. Оскільки Палата не мала лідера, законодавства не було. Це мало серйозні наслідки для України. Серед міжнародних донорів Сполучені Штати є унікальним випадком, оскільки вони можуть надати допомогу за кордоном лише через акт Конгресу. Для України це призвело до чотирьох законодавчих актів, усі вони ухвалені у 2022 році. Справді, частково причиною того, що Сполучені Штати зараз відстають від Європи у своїх зобов’язаннях, є те, що Конгрес не дав жодних нових значущих зобов’язань у 2023 році. Будь-яке майбутнє законодавство буде залежити від підтримки республіканців у Палаті представників, деякі з яких стверджують, що гроші для України краще витрачати на внутрішні пріоритети, такі як контроль кордону, на чолі з конгресменом Майком Джонсоном, якого щойно обрали спікером Палати представників. Громадська підтримка США щодо допомоги Україні зменшується. Згідно з опитуванням, проведеним у липні 2023 року дослідницькою компанією SSRS зі штату Пенсільванія, більшість американців виступають проти надання Конгресом додаткового фінансування.

Різке скорочення або припинення допомоги США може мати далекосяжні наслідки. У військовому плані це може змінити хід війни, послабивши боєздатність України, залишивши її виснаженою перед наступом Росії та, ймовірно, нездатною вжити рішучих дій, щоб прорвати російську оборону та повернути втрачену територію. Без підтримки одного з найпалкіших західних прихильників України Європа була б змушена активізуватися ще більше. Трансатлантична політична солідарність і рішучість проти Росії можуть зруйнуватися через втрату допомоги США. Такий результат також може вплинути на довіру до США, оскільки відмова від зобов’язань може завдати шкоди репутації країни як надійної країни, оскільки це ризикує відкинути майбутні зобов’язання як просто «дешеві розмови». З іншого боку, сприйняття репутації, «хорошої» чи «поганої», є питанням інтерпретації. Як ідентичності, вони можуть бути плинними та мінливими. Це частково допомагає пояснити, як Західна Німеччина, колишня ворожа держава, позбавлена своїх східних територій, стала вірним військовим союзником багатьох країн, які воювали проти неї 10 років тому, через її приєднання до НАТО у 1955 році.

Незважаючи на заклики, що Сполучені Штати підтримуватимуть боротьбу України з Росією «стільки, скільки буде потрібно», адміністрація Байдена сама по собі не може цього гарантувати. Їй доведеться продовжувати роботу, щоб переконати як Конгрес, так і американську громадськість, що допомога Україні зміцнює національну безпеку США. Забезпечення майбутньої допомоги Україні, ймовірно, стане важчим, оскільки у центрі уваги будуть президентські вибори 2024 року. Адміністрація Байдена буде змушена збалансувати міжнародні зобов’язання з внутрішніми вимогами. У вже поляризованому політичному середовищі дорога попереду неминуче буде з перешкодами.