Військова допомога Україні дозволить не лише прорвати російські оборонні лінії, але й допоможе модернізувати армію США, збільшити промисловість і підвищити боєготовність у найближчій перспективі, забезпечивши 100-відсоткову укомплектованість існуючих підрозділів

Є ті, хто критикує Україну за те, що вона так довго наступає, а інші сумніваються, чи можуть вони взагалі перемогти. Війна, здається, зайшла у глухий кут — битва на виснаження за зразком Першої світової війни, у якій багато боїв, але мало маневрів. Зважаючи на те, що багато українців пройшли навчання у союзників по НАТО, чому це так? Відповідь одна: ми не забезпечили українців достатньою технікою для маневру. Про це йдеться в авторській колонці Джона Феррарі, генерал-майора армії США у відставці та старшого нерезидента аналітичного центру American Enterprise Institute на сторінках Defence News, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Щоб вести цю війну, Україна повинна вміти стріляти, рухатися і спілкуватися. Незважаючи на дефіцит боєприпасів, НАТО надає Україні здатність стріляти, навіть якщо з огляду на рівень витрат знадобиться дедалі більше снарядів і ракет. Starlink надав Україні можливість спілкуватися. Чого не вистачає, так це достатньої кількості захищеної мобільності, також відомої як загальновійськовий маневр.

Армія США має такі формування: бронетанкові дивізії, що складаються з трьох-чотирьох маневрених бригад танків і бойових машин піхоти, артилерійської бригади, бригади підтримки матеріально-технічного забезпечення та іншої бригади інших засобів забезпечення, таких як інженери, зв’язок і ППО.

Щоб виготовити та поставити таку кількість техніки для України, знадобляться багато років — час, за який українці платять кров’ю своїх солдатів і мирних жителів. І навіть якщо Конгрес США виділить фінансування, яке вимагає президент Джо Байден, виникнуть проблеми з промисловою базою. Тоді рішення полягає у тому, щоб передати це обладнання з армії США сьогодні, а потім закупити нове обладнання протягом наступних кількох років.

Якщо казати конкретніше, армія має передати в Україну техніки обсягом дивізії. Це не тільки допомогло б Україні прорвати російські оборонні лінії, але й допомогло б модернізувати армію США, збільшити промисловість і підвищити боєготовність армії у найближчій перспективі, забезпечивши 100-відсоткову укомплектованість існуючих підрозділів.

Вартість обладнання підрозділу – це не довільне число. Це безпосередньо пов’язано з нинішнім розміром армії, якій важко зберегти структуру через те, що вона перебуває у розпалі найгіршої кризи вербування. Дефіцит солдатів у підрозділах армії настільки великий, що військо справедливо змушене скорочувати структуру сил спеціальних операцій. Але ці скорочення – лише початок, оскільки за останні кілька років чисельність армії на дійсній службі скоротилася приблизно на 7%, зменшившись із приблизно 485 000 осіб у 2020 фінансовому році до приблизно 452 000 сьогодні.

Передача цієї техніки допомогла б модернізувати армію. Багатьом із озброєнь минуло десятиліття, і їх необхідно замінити на сучасніші версії танка «Абрамс» і бойової машини «Бредлі», а також на нову броньовану багатоцільову машину. Через існуючий бюджетний тиск на армію вона не зможе дозволити собі цю необхідну модернізацію техніки самостійно. Передаючи Україні зброю та спорядження, натомість армія отримає більш сучасне озброєння.

Далі, передача цього обладнання забезпечить промислову глибину, підкріпивши урок, який армія та решта служб повинні винести з України: ми можемо бути не в змозі переозброїтися під час війни. Надсилання цієї зброї через постійне надходження пакетів допомоги Пентагону змусило армію швидко збільшити свою власну здатність виробляти знаряддя війни.

Взяти, наприклад, артилерійські снаряди калібру 155 мм. Якби не війна в Україні, для армії США було б мало стимулів збільшити виробництво снарядів з 14 000 снарядів на місяць протягом 2022 року до 28 000 снарядів на місяць сьогодні та до 57 000 снарядів на місяць наступної весни — і навіть більше, до 100 000 артилерійських снарядів на місяць до 2025 року.

Це вражаюче збільшення, і передача ще більшої кількості обладнання в Україну зміцнить цей урок серед лідерів армії щодо розширення виробництва іншого необхідного обладнання.

Зрештою, армія повинна скоротити кількість своїх підрозділів, інакше вона стане порожньою — це словосполучення з’явилося наприкінці 1970-х років і позначає армію, яка існує лише за назвою. Володіння надто великою структурою та недостатньою кількістю солдатів — це найшвидший шлях до порожньої армії. Таким чином, вилучення техніки дивізії сьогодні робить армію більш готовою. Коли і якщо набір відновиться, нове обладнання для заміни почне надходити.

Одним словом, заради майбутнього армії США та майбутнього успіху українського контрнаступу армія повинна перекинути в Україну озброєння й техніки обсягом дивізії. У довгостроковій перспективі допомога українцям означатиме перемогу над одним із наших головних супротивників і сприятиме модернізації армії.