Вербування російських жінок здійснюється за допомогою відеороликів в Інтернеті та у в’язницях

Картуз камуфляжного забарвлення, автомат Калашникова у руці, оптимізм у голосі: так «Валькірія» презентує себе на російській інтернет-платформі. Відео з молодою солдаткою начебто було знято у «зоні спеціальної воєнної операції» – так у Росії називають війну в Україні. Про це йдеться в аналітичній публікації Deutsche Welle, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

«Валькірію» насправді звати Наталя і вона родом із Уралу. Поруч із нею сидить «Демон» на прізвисько Юля з Донецька.

«Демон – це її душевний стан. Вона завзята у своєму прагненні і не важливо, що вона дівчинка!», – жартома розповідає про свою бойову товаришку «Валькірія».

Багато грошей та добрі соціальні пільги за участь у війні в Україні

Відео за участю двох жінок з’явилося в Інтернеті кілька тижнів тому і з того часу було переглянуто тисячі разів. В інтерв’ю, яке супроводжується кадрами навчань зі стрільби, молоді солдатки, серед іншого, наголошують, наскільки важливо для них служити зі зброєю. Повідомляється, що ці двоє жінок належать до батальйону «Борс», який, за даними російських ЗМІ, є так званим добровольчим бойовим підрозділом, який підпорядковується Міноборони Росії.

«Борс» зараз набирає персонал на великій російській контактній платформі. Насамперед, шукають операторів дронів та снайперів, а також парамедиків та водіїв. Повідомляється, що контракт, який пропонується зацікавленим особам, буде розрахований на шість місяців і також включатиме соціальні пільги. Щомісячна зарплата: 220 000 рублів – еквівалент майже 2300 євро. За російськими мірками, це великі гроші. Рекламне оголошення складено ґендерно-нейтральним чином.

У той же час інший акаунт під назвою «kampffreundin» безпосередньо адресований жінкам, яким пропонують контракти на аналогічних умовах: той самий термін, та сама зарплата. Тут затребувані професії: жінки-снайпери та оператори дронів. Збіг? У своєму відео «Демон» Юля з «Борса» розповідає, що зараз вона навчається на снайпера, а також навчається керувати дроном. А «Валькірія» Наталія працює фельдшером-тренером.

«Чарівна армія» Москви

Ці дві жінки не є поодинокими випадками. 8 березня 2023 року з нагоди Міжнародного жіночого дня міністр оборони Росії Сергій Шойгу з гордістю заявив, що наразі в армії служать близько 44 500 жінок. 1100 із них беруть безпосередню участь у «спеціальній воєнній операції» в Україні, причому кожна третя із них має державну відзнаку. Ще 1300 навчалися у військових училищах. Шойгу охарактеризував їх як «чарівну армію». У 2022 році за особливі заслуги було відзначено 128 жінок-солдат цієї «чарівної армії», з них 24 — за участь у бойових діях на фронті. За даними російського пропагандистського інформаційного агентства «РИА Новости», жінки служать у всіх видах збройних сил Росії за 150 спеціальностями.

З в’язниці просто на війну

«Утім, Шойгу не згадує про те, що дедалі більше жінок залучаються як ув’язнені з російських в’язниць», – повідомляє берлінська правозахисниця Ольга Романова.

Її неурядова організація «Росія за ґратами» допомагає ув’язненим, зокрема за допомогою юридичної допомоги.

За даними «Росія за ґратами», перші 50 жінок-в’язнів були завербовані рівно рік тому у виправній установі анексованого Росією українського міста Луганськ. У підсумку, на фронт було залучено більше жінок із в’язниць Росії. Нині їх тисячі.

Жінки-солдати як «жертви пропаганди»

На відміну від Шойгу, Романова називає жінок не «чарівною армією», а швидше «жертвами пропаганди». З одного боку, у них є моральні мотиви, з іншого – їх приваблює кількість грошей. Крім того, їхній вирок буде скасовано після повернення з війни. Романова повідомила, що на фронт також набиралася велика кількість ув’язнених чоловіків. На відміну від чоловіків, які мислять більш прагматично, багато жінок твердо впевнені, що своїм бойовим завданням вони допомагають рідній країні у скрутний час.

«Для них – це шанс почати життя з нуля і одного разу повернутися до своїх родин як героїні з грошима», – пояснює мотивацію російських жінок-солдаток Романова.

Вона не має особистого контакту з жінками, які не виходять із в’язниць, а добровільно йдуть на фронт. Романова підозрює, що більшість із них або пішла за своїми подружками на фронт, або прийшла з «органів державної влади», особливо з поліції.

Рівність у найнегативнішому сенсі

«Якби я не знала умов у російських в’язницях чи на фронті, я б говорила про рівність між чоловіками та жінками. Але, звичайно, цих жінок використовують як гарматне м’ясо. У цьому сенсі жінки фактично рівні чоловікам», – іронічно зазначає Романова.

Вона сподівається, що зрештою багато жінок відмовляться від війни та «неправильно зрозумілої любові до батьківщини».