Використання безпілотних морських дронів і протикорабельних ракет великої дальності, критичне спостереження, яке забезпечується західними союзниками, цілеспрямовані удари українських ВПС і сил спеціальних операцій дозволили Україні звести нанівець переваги набагато потужнішої зброї російського ВМФ

У невеликому прихованому офісі у портовому місті Одеса командувач ВМС України зберігає два трофеї, які символізують успіхи на Чорному морі. Одним із них є кришка ракетної труби, використаної у квітні 2022 року для потоплення флагмана Чорноморського флоту Росії «Москва». Цей руйнівний удар допоміг відігнати російські військові кораблі від українського узбережжя. На кришці зображено українського солдата, який піднімає середній палець перед палаючим кораблем. Інший – ключ для зведення ракети Storm Shadow британського виробництва, яка влучила у штаб російського флоту у Севастополі на Кримському півострові. Про це йдеться в аналітичній публікації The New York Times, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

«Ми мріяли зробити на цьому місці красивий парк відпочинку для дітей, щоб усунути вогнище зла, яке там зараз знаходиться», — розповів віце-адмірал Олексій Неїжпапа, командувач Військово-Морських сил України.

Він тримав ключ у руці і, хоча його очі виглядали втомленими, у нього не залишається іншого виходу, крім як боротися.

«Севастополь – моє рідне місто. Це моя мала Батьківщина, де я народився, де народилися мої діти. Тому я, звичайно, мрію, щоб настав час, сподіваюся, незабаром, коли ми повернемося на нашу військово-морську базу у Севастополі», – зауважує Неїжпапа.

Незважаючи на відсутність власних військових кораблів, Україна під час війни змінила баланс сил у військово-морському конфлікті. Використання безпілотних морських дронів і протикорабельних ракет великої дальності, критичне спостереження, яке забезпечується західними союзниками, цілеспрямовані удари українських ВПС і сил спеціальних операцій дозволили Україні звести нанівець переваги набагато потужнішої зброї російського ВМФ.

«Наразі російський Чорноморський флот – це, насамперед, те, що військово-морські стратеги називають «існуючим»: він є потенційною загрозою, від якої необхідно пильно захищатися, але яка поки залишається під контролем. Прикметно, що Україна досягла цього, не маючи значного власного флоту», – зазначає Скотт Савіц, старший інженер дослідницької компанії RAND Corporation.

Адмірал Неїжпапа попередив, що Україна, як і раніше, значно поступається Росії в озброєнні на Чорному морі. Зокрема, Україні не вистачає лінійних крейсерів, есмінців, фрегатів і підводних човнів, які має російський флот. Російські літаки, як і раніше, домінують у небі над морем, а Росія, як і раніше, використовує свій флот для запуску ракет великої дальності, загрожуючи як збройним силам, так і цивільному населенню.

7 листопада 2023 року ракета влучила у торгівельний корабель, який заходив до одеського порту, внаслідок чого загинув капітан і було поранено трьох членів екіпажу. Це був перший напад на цивільне судно з того часу, як наприкінці серпня 2023 року відновилося судноплавство до Одеси.

Російський флот також домінує в Азовському морі і дедалі частіше використовує азовські порти в окупованих містах Маріуполь та Бердянськ для вирішення логістичних проблем на суходолі.

Проте, Україні вдалося звести нанівець деякі з цих переваг і останнім часом вона перейшла у наступ. За останні два місяці Україна провела як таємні нічні операції за участю невеликих підрозділів на гідроциклах, так і завдала потужних ракетних ударів. Ці удари вразили не лише штаб-квартиру у Севастополі, але й підводний човен класу «Кіло» та суднобудівний завод у східному Криму. Внаслідок атаки було пошкоджено новий російський військовий корабель із ракетами.

Останній удар «ймовірно, змусить Росію замислитися над передислокацією своїх коралів подалі від лінії фронту».

Українські офіційні особи також заявили, що російський удар по цивільному судну, коли воно заходило до порту Одеси, не зупинить судноплавство. За даними західних та українських чиновників, за два останні місяці, близько 100 вантажних суден перевезли понад 3,3 млн тонн сільськогосподарської та металопродукції.

Незважаючи на те, що наступальний рух значною мірою зупинився, і ані російські, ані українські війська не змогли прорвати міцно укріплені лінії, Україна фактично перетворила близько 10 000 квадратних миль у західній частині Чорного моря біля свого південного узбережжя на те, що військові називають «сірою зоною», куди жодна із сторін не може вийти без загрози нападу.

Адмірал Неїжпапа наголосив, що об’єднані збройні сили України та її служби безпеки відіграють важливу роль у битві на Чорному морі.

Джеймс Хіппі, міністр оборони Великобританії, заявив на нещодавній конференції з безпеки у Варшаві, що російський Чорноморський флот зазнав «функціональної поразки» і звільнення прибережних вод України у Чорному морі «не менш важливе», аніж успішний контрнаступ у Херсоні та Харкові восени 2022 року.

Війна на морі також продемонструвала вплив нових технологій, трансформуючи давні теорії про морську війну засобами, які вивчаються у всьому світі, і, можливо, найбільш ретельно, у Китаї і Тайвані.

«Класичний підхід, який ми вивчали у військово-морських академіях, зараз не працює. Тому ми маємо бути максимально гнучкими та максимально змінювати підходи до планування та реалізації своїх дій», – зазначає Неїжпапа.

Наприклад, за його словами, на розробку та будівництво військових кораблів витрачаються роки, і ще більше часу на їхнє оновлення для вирішення нових завдань. Тим не менш, морські дрони удосконалюються щомісяця.

Адмірал Неїжпапа визнав, що перевага Росії у повітрі над Чорним морем є проблемою, і наголосив на цінності, яку винищувачі F-16 принесуть у військово-морську війну. Сполучені Штати пообіцяли надати F-16, але вони навряд чи з’являться у небі України раніше наступного літа.

Головною відповіддю Росії на невдачі на морі стали жорстокі бомбардування, спрямовані на те, щоб завдати шкоди українській портовій інфраструктурі та покарати мешканців Одеси. За словами адмірала Неїжпапи, останніми тижнями російські військово-морські літаки скидали «предмети, схожі на міни», на судноплавні шляхи з Одеси, але судноплавство не припинилося.

«Звичайно, вони хочуть за будь-яку ціну зупинити нашу ініціативу, але ми вважаємо, що їм це не вдасться», – запевняє Неїжпапа.

Хоча велика увага протягом останніх 20 місяців була зосереджена на сухопутній війні – найбільшій у Європі з часів Другої світової війни, бажання контролювати Чорне море стало ключовим фактором у рішенні президента Володимира Путіна напасти на Україну. У 2014 році, коли Росія незаконно анексувала Крим, Україна втратила майже всі свої кораблі; близько 5000 моряків дезертували, унаслідок чого розмір флоту скоротився на дві третини.

Незважаючи на нещодавнє посилення нападів з боку України, Крим, як і раніше, функціонує як величезний авіаносець, припаркований біля південного узбережжя України. Це найважливіший логістичний вузол для російських окупаційних сил на півдні, база для російських винищувачів та ударних гелікоптерів, а також платформа для завдання ракетних та безпілотних ударів по території України.

Адмірал Неїжпапа любить цитувати прислів’я Альфреда Тайєра Махана, знаменитого американського військово-морського офіцера та історика: «Нація має захищати своє власне узбережжя, починаючи з узбережжя ворога».

Для адмірала, який залишив півострів у 2014 році разом з іншими моряками, які зберегли вірність Україні, це означає перенесення війни до Криму.

Однак, Росія також адаптується та зміцнює свою обороноздатність.

«Те, що ми робили рік тому, вже не працює або працює не так ефективно. Ми повинні проявити гнучкість і змінити нашу тактику», – заявив адмірал Неїжпапа.

За його словами, Україна має не лише впроваджувати інновації, але й швидко розгортати нову зброю. Україна представила кілька варіантів безпілотних надводних кораблів, а офіційні особи нещодавно запропонували поглянути на те, що, за їхніми словами, було першим безпілотним підводним апаратом в Україні.

Судно, що отримало назву «Марічка» і має довжину близько 20 футів від носа до корми, може плавати під поверхнею хвиль більш ніж на 600 миль, хоча розмір його корисного навантаження не розголошується, і немає жодних доказів того, що воно використовувалося у бойових діях.

Близько двох десятків російських кораблів і один підводний човен було пошкоджено або знищено з моменту повномасштабного вторгнення Росії. Oryx, сайт військового аналізу, який враховує лише візуально підтверджені втрати, зафіксував щонайменше 16 пошкоджених чи знищених кораблів Росії.

Є ще десятки потужних російських військових кораблів, які Україна хоче знищити. 10 листопада 2023 року українська розвідка опублікувала відео атаки військово-морських безпілотників на два кораблі, які відіграли важливу роль в ешелонованій протиповітряній обороні російського флоту.

«Супротивник теж дуже швидко вчиться і теж робить свої висновки, протидіючи нашим діям. Війну на морі можна виграти лише за допомогою нових рішень, які необхідно реалізувати якнайшвидше», – резюмує Неїжпапа.