Українські чиновники використовують технологію розпізнавання облич від американської компанії Clearview AI для виявлення російських воєнних злочинців, зловмисників на контрольно-пропускних пунктах, опрацювання громадян, які втратили свої посвідчення особи, переслідування членів проросійських формувань та українських колабораціоністів і навіть для пошуку силоміць депортованих дітей

Леонід Тимченко провів перший місяць російського вторгнення, сидячи у своєму темному урядовому кабінеті після комендантської години. Не маючи можливості повернутися додому, заступник міністра внутрішніх справ України гортав Telegram, переглядаючи тисячі відео та зображень російських солдат, які наступають. Коли Тимченку запропонували протестувати новий інструмент розпізнавання облич, він завантажив кілька фотографій, щоб випробувати його. Він не міг повірити результатам. Про це йдеться в аналітичній публікації TIME, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
Щоразу, коли Тимченко додавав фотографію російського солдата, програмне забезпечення, створене американською компанією з розпізнавання облич Clearview AI, давало точне посилання на сторінки, на яких було вказано ім’я солдата, рідне місто та профіль у соціальних мережах. Навіть коли він завантажував зернисті фотографії мертвих солдатів, деякі із них буди із заплющеними очима чи частково обпаленими обличчями, програма часто могла ідентифікувати людину.
«Щодня ми виявляли сотні росіян, які приїхали в Україну зі зброєю», – зазначає Тимченко.
За його словами, у війні проти Росії, технологія від Clearview AI, стала «таємною зброєю» українського уряду. Понад 1500 чиновників у 18 українських урядових установах використовують інструмент розпізнавання облич, який допоміг їм ідентифікувати понад 230 000 російських солдатів та чиновників, які брали участь у військовому вторгненні. Використання Clearview в Україні швидко вийшло за межі ідентифікації російських військ на їхній території. Країна стала покладатися на приватну американську технологічну компанію, в якій працює лише 35 співробітників, для надання допомоги у широкому спектрі завдань воєнного часу, про які раніше не повідомлялося.
Українські чиновники використали Clearview для виявлення зловмисників на контрольно-пропускних пунктах, опрацювання громадян, які втратили свої посвідчення особи, виявлення та переслідування членів проросійських формувань та українських колабораціоністів і навіть для виявлення понад 190 викрадених українських дітей, яких перевезли через кордон. За даними компанії, за 20 місяців з початку війни, Україна провела щонайменше 350 000 пошукових запитів у базі даних Clearview.
«Обсяг просто божевільний. Використання розпізнавання облич у зонах бойових дій врятує життя», – розповідає Хоан Тон-Тет, генеральний директор Clearview AI.
Партнерство між урядом України та американською технологічною компанією було вигідним для обох сторін. Технічно прогресивний уряд України відчайдушно намагався використати будь-які інструменти, щоб захистити себе від армії вторгнення. Clearview прагнула надати свої інструменти безкоштовно (що вона і робить досі), аби продемонструвати ефективне використання своєї технології розпізнавання осіб, яку критикували за збирання її даних шляхом вилучення мільярдів загальнодоступних фотографій з Інтернету, імовірно, порушуючи права на недоторканність приватного життя та продаж доступу правоохоронним органам.
Масове використання Clearview в Україні порушує складні питання про те, коли і як варто використовувати суперечливі чи інвазивні технології у воєнний час, і як далеко мають поширюватися права на цифрову конфіденційність у розпал збройного конфлікту. На думку прихильників, цінність технології виправдовує витрати: якщо ви можете використовувати цифровий інструмент для виявлення ймовірних військових злочинців або пошуку викрадених дітей, то чому б вам цього не зробити?
Але правозахисні групи та захисники конфіденційності попереджають, що Україні буде важко обмежити використання Clearview, коли війна закінчиться. Ці критики звинувачують компанію у спробі використати війну в Україні заради власного іміджу. А Україна заявляє, що планує впровадити інструменти Clearview у довгострокову інфраструктуру безпеки країни, що, на думку експертів, може призвести до масового стеження чи інших зловживань. Українські організації громадянського суспільства заявляють, що це також може поставити під загрозу заявку країни на вступ до Європейського Союзу, деякі з держав-членів якого вважають незаконним Clearview, наклали величезні штрафи і спробували заборонити цій компанії збирати дані своїх громадян.
«Я не хочу, щоб українська влада мала репутацію хлопців, які користуються дуже нав’язливими та образливими послугами, що можуть [пізніше] бути використані для переслідування активістів чи громадянського суспільства», — каже Тетяна Авдєєва, адвокат з прав людини у Києві та юрисконсульт Лабораторії цифрової безпеки України.
Для Хоан Тон-Тет, початок війни в Україні став нагодою продемонструвати цінність програмного забезпечення його компанії для розпізнавання облич.
Заснована у 2017 році за підтримки групи інвесторів, включаючи Пітера Тіля, Clearview спочатку працювала у відносній таємності. Протягом кількох років компанія створювала найбільшу у світі базу даних людських облич, очищуючи Інтернет та пропускаючи їх через алгоритм розпізнавання облич, який може ідентифікувати людей із точністю до 99,85%. (Бібліотека зображень облич людей Clearview зросла до 40 мільярдів – у середньому п’ять зображень на кожну людину на Землі, що на 400% більше від початку війни, повідомляє Тон-Тет.) До 2018 року Clearview непомітно припинила існування, продаючи доступ до своєї бази даних безлічі нетерплячих державних клієнтів, кількість яких зросла до більш ніж 600 правоохоронних органів, включаючи Імміграційну та митну службу США (ICE) та ФБР.
Але у 2020 році Clearview стала свого роду технологічним ізгоєм після того, як існування компанії, розмір її бази даних та її використання правоохоронними органами було викрито під час журналістського розслідування The New York Times. Критики у пресі назвали Clearview – «страшною», «жахливою» та «антиутопічною». З того часу на компанію звалилась хвиля судових позовів, штрафів та наказів про припинення діяльності від компаній, дані яких були зібрані. Тон-Тета, австралійського програміста і колишню модель, який спробував щастя у кількох невдалих іграх для iPhone, перш ніж приступити до розпізнавання облич, розкритикували за ймовірні контакти з ультраправими діячами. Clearview було звинувачено у порушенні законів про конфіденційність даних у ЄС, визнано незаконним в Австрії, Франції, Греції, Італії та Великобританії, а також значною мірою заборонено продаж доступу до їхньої бази даних приватним компаніям США.
«Ми зазнали нападів з боку безлічі різних груп, які займаються питаннями конфіденційності», — визнає Тон-Тет, який прагнув підкреслити потенційне використання Clearview для суспільного добробуту — виявлення ґвалтівників над дітьми, порятунок жертв торгівлі людьми і навіть виявлення бунтівників, які напали на Капітолій США у січні 2021 року.
Коли Росія напала на Україну, Тон-Тет замінував свою мережу контактів в українському уряді. На той момент база даних Clearview вже містила понад 2 мільярди зображень, які вона раніше витягла із соціальних мереж, таких як «ВКонтакте».
У листі, адресованому українським чиновникам лише за кілька днів після початку вторгнення РФ, Тон-Тет запропонував безкоштовне навчання та доступ до Clearview. Технологія «може допомогти під час жахливого конфлікту», написав він, «щоб запобігти шкоді, врятувати невинних людей та захистити життя». Через два тижні він проводив тренування для 85 співробітників Національної поліції України за допомогою перекладача.
Доступ стали вимагати й інші українські відомства: Держприкордонслужба, Прокуратура Криму, Державне бюро розслідувань. Коли Тон-Тет відвідав Україну у квітні 2023 року, чиновники розстелили йому червону доріжку, обсипаючи подарунками: пляшками кримського вина та української горілки, рідкісними пам’ятними військовими марками, декоративними військовими медалями та листами подяки, які він пізніше оформив у рамки.
Українці знайшли для Clearview безліч застосувань. Щоб протидіяти російській пропаганді, яка заперечує, що їхні війська зазнали тяжких втрат, Міністерство внутрішніх справ України створило веб-сайт під назвою Poter.net (російське слово, що означає «Без втрат»), та розмістило доступну для пошуку базу даних з іменами загиблих російських солдатів, які Clearview допомогли ідентифікувати, зв’язавшись з інформацією з відкритих джерел у російських соціальних мережах, щоб їхні сім’ї могли їх знайти. (Станом на 13 листопада 2023 року на сайті було ідентифіковано понад 71 000 росіян.)
«Технологія розпізнавання облич була настільки ефективною, що російські військовослужбовці почали носити маски навіть у спекотні літні місяці. Вони тепер знали, що ми можемо їх ідентифікувати. Вони знали, що їхнє життя не буде колишнім і тепер вони не зможуть відвідувати нормальні країни після цієї діяльності», – наголошує Тимченко.
Clearview прискорила в Україні процес збирання доказів для переслідування ймовірних воєнних злочинців, які раніше покладалися на аналіз свідчень свідків та інших даних для їхньої ідентифікації.
Ігор Поночовний, голова прокуратури Криму, каже, що його відомство використовує передові розслідування із відкритих джерел для переслідування воєнних злочинів на окупованих територіях із 2014 року. Але Clearview був чимось новим. Протягом багатьох років українська прокуратура не могла перевірити особи членів нижчого рангу, які складали основну частину сил самооборони Криму, збройного ополчення, яке допомогло Росії окупувати півострів. Використовуючи Clearview, прокуратура Криму швидко виявила понад 70 осіб, що дозволило владі заарештувати їх, коли вони в’їхали на територію України.
«Ми зрозуміли, що нам необхідно регулярно використовувати Clearview для нашої діяльності», – підкреслює Поночовний.
Прокуратура знайшла й інше застосування цього інструменту: виявлення українських дітей, яких силоміць забрали із дитячих будинків й тимчасових притулків й депортували до Росії з метою усиновлення та пропагандистського перевиховання. Використовуючи зображення, отримані Clearview з російських соціальних мереж, наприклад, сімейні фотографії, Поночовний каже, що його офіс зміг ідентифікувати 198 безвісти зниклих дітей і підтвердити, що вони знаходилися в Росії або на окупованих Росією територіях, а також ідентифікувати їх прийомних батьків.
«Впровадження Clearview стало важливим кроком у розвитку нашого правоохоронного відомства. Ця технологія допомогла виявити українських власників бізнесу, які продовжували працювати з російськими компаніями після вторгнення. Ми продовжуємо активно використовувати Clearview і досліджуємо нові можливості його застосування. Цей інструмент став невід’ємною частиною нашої роботи», – розповідає Андрій Кулалаєв, начальник відділу інформаційних технологій Державного бюро розслідувань України.
Немає жодних ознак того, що український уряд бажає згорнути використання Clearview після закінчення війни. Це частина того, що турбує правозахисні групи та захисників конфіденційності всередині та за межами країни, які попереджають, що в Україні діють застарілі закони про конфіденційність, які можуть не обмежити потенційне стеження за громадянами без належного обґрунтування.
«Глибока співпраця на державному рівні, яка поширюється на системи мирного часу, справді мене непокоїть. Неможливо гарантувати, що вона не потрапить до рук зловмисників або навіть росіян, які можуть захопити доступ до цифрових інструментів поряд із фізичною інфраструктурою упродовж війни», – наголошує Авдєєва.
За словами адвокатів, також залишаються без відповіді питання щодо того, як використовується цей інструмент і як довго зберігаються зібрані дані, на які українські чиновники не хочуть відповідати.
«По суті, ми намагаємося виправдати витік персональних даних по всьому світу, кажучи, що це може бути корисним, принаймні, під час збройного конфлікту», — зазначає Авдєєва.
Те, як Україна використовує технологію розпізнавання облич та інші цифрові інструменти, вплине на те, як інші країни вирішать ставитися до конфіденційності громадян під час війни.
«Це слизький шлях. Урядові чиновники завжди знайдуть спосіб виправдати використання цих інструментів, коли вони перебувають у стані війни. Але тоді це стає нескінченною війною. Навіть якщо вторгнення закінчиться, загроза буде завжди», – попереджає Хуан Еспіндола, дослідник з Національного автономного університету Мексики (UNAM).
Справді, українські чиновники дали зрозуміти, що мають намір розширювати свої стосунки із компанією Clearview AI. Зокрема, вона готова допомогти побудувати цифрову інфраструктуру України, яка буде заснована на новітніх технологіях.
Зі свого боку, Тон-Тет розглядає можливість відкриття офісу Clearview AI у Києві для зміцнення партнерства та продовження розвитку продуктів компанії. Він вважає, що використання цієї технології в Україні переконає критиків у тому, що компанія з розпізнавання облич, яку часто висміюють як «моторошну», є силою добра.
«У майбутніх конфліктах буде часто використовуватися розпізнавання облич. Війна – жахлива річ, чи не так? Якби цих воєн не було, людям не потрібно було б щось на зразок Clearview», – резюмує Тон-Тет.
