На думку відомого американського журналіста Фаріда Закарії, потрібно створити міжнародний правовий процес, за допомогою якого російські заморожені резерви на суму понад 300 мільярдів доларів можуть бути використані для фінансування відбудови України

Між трагічною війною у Секторі Газа та самітом президентів США та Китаю існує загроза забути одну вирішальну глобальну кризу — війну в Україні. І зараз ненайкращий час, щоб це вислизало із суспільної свідомості, оскільки Україна має проблеми на двох фронтах. Про це йдеться в авторській колонці відомого американського журналіста Фаріда Закарії на сторінках CNN, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Як визнав головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний, на полі битви з Росією – безвихідь. Українські військові героїчно воюють у Херсоні, але останнім часом лінії контролю відсуваються лише на кілька кілометрів. Незважаючи на дрони та підключення Starlink, це схоже на Першу світову війну, яка тривала чотири роки.

Другий фронт, який не менш тривожний, знаходиться на Заході, де підтримка України слабшає. Незважаючи на палку підтримку президента Джо Байдена, його пакет допомоги Україні навряд чи буде ухвалено найближчим часом. Європейці також втрачають рішучість.

Водночас російська армія навчилася на своїх помилках перших місяців війни і побудувала потужні оборонні рубежі на сході та півдні України. Вона заклала величезні мінні поля, побудувала глибокі та укріплені окопи та розмістила за ними великі артилерійські підрозділи. Українським солдатам доводиться подолати всі ці три бар’єри, щоб відвоювати бодай сантиметр землі. Величезний військово-промисловий комплекс Росії виробляє зброю, від снарядів до безпілотників. Її набагато більша економіка та населення є довготривалими перевагами, протистояти яким можна лише за умови постійної та щедрої підтримки Заходу.

Російська стратегія полягає у тому, щоб триматися жорстко, відмовитися від будь-яких серйозних переговорів і чекати листопада 2024 року. Вони вважають, що є, принаймні, шанс, обрання Дональда Трампа президентом і він захоче покласти край альянсу США з Україною та укладе угоду з президентом Росії Володимиром Путіним. Тому Москва навряд чи забажає найближчим часом вести переговори.

Чи можна щось зробити для вирішення цих подвійних проблем — безвихідь на фронті і зменшення підтримки України на Заході? Насправді, існує стратегія, яка може допомогти на обох фронтах: створити міжнародний правовий процес, за допомогою якого російські заморожені резерви на суму понад 300 мільярдів доларів можуть бути використані для фінансування відбудови України, яка, за оцінками Світового банку, обійдеться у понад 400 мільярдів доларів упродовж наступних 10 років. Одним махом це дало б Путіну сигнал про те, що Україна не зіткнеться із кризою фінансування і навіть у разі обрання Трампа ці кошти, якими керує якийсь міжнародний орган, скажімо, у Швейцарії чи Бельгії, продовжуватимуть надходити до Києва.

У цієї стратегії є недоліки. Резерви Росії знаходяться у різних країнах, але більшість із них у Європі, і тамтешні уряди стурбовані тим, що вони не мають законних повноважень їх перенаправити. Лоуренс Трайб, видатний вчений-юрист, і деякі з його колег написали чітку аргументацію того, чому було б законним і доречним піти шляхом використання російських резервів для відновлення України. Колишній міністр фінансів США Ларрі Саммерс, колишній голова Світового банку Роберт Зеллік і колишній виконавчий директор Комісії 11 вересня Філіп Зеліков переконливо стверджували, що це хороша стратегія.

Основний аргумент Трайба полягає в тому, що Росія бере участь у масовому та системному порушенні міжнародного права та норм, і за це потрібно заплатити. Відкидати цю логіку на користь тієї, яка захищає «право власності» Росії, є помилковим, оскільки РФ бере участь у жорстоких, постійних порушеннях прав власності України, а також забрала життя кількох тисяч цивільних осіб.

Напад Росії на Україну є суттєвим порушенням будь-якої концепції міжнародного порядку, заснованого на правилах. Мені здається правильним і мудрим змусити її заплатити високу ціну. У минулому Сполучені Штати намагалися нав’язати власну концепцію міжнародних правил в односторонньому порядку, часто викликаючи величезний спротив. Цього разу нам варто застосувати протилежний підхід.

Ця політика має ґрунтуватися на міжнародному консенсусі, праві та нормах. Необхідно представити такі юридичні висновки, як Трайб. Необхідно створити міжнародну правову організацію та процес розгляду претензій. Російські активи та відбудова України мають слугувати будівельним блоком для міжнародного права та норм, які допомагають зміцнити порядок, заснований на правилах. Як зазначають Саммерс, Зеллік і Зеліков, якщо країна, яка вчиняє відкриту агресію, заплатить власними доларовими резервами, це стане непоганим прецедентом на майбутнє.