Термін чинності екстрених віз українських біженців наближається до завершення і багато роботодавців можуть не взяти їх на роботу, зважаючи не невизначений статус

Після втечі від війни в Україні минулого року Стелла Вітюк і Наталія Ваб’як влаштувалися бухгалтерами у компанію у Маркхемі, Онтаріо (Канада). Поки їхні колеги розповідають про плани на вихідні, Вітюк і Ваб’як обмінюються думками про те, що намагаються залишитися в країні. З кожним днем термін чинності їхніх екстрених віз наближається до закінчення, а війні, яка привела їх сюди, не видно кінця. Про це йдеться в інформаційній публікації The Canadian Press, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

«Я сильна людина, але відчуваю стрес. Це боляче для всіх», – каже Вітюк.

Влітку 2022 року вона прийняла важке рішення залишити чоловіка та батьків і привезти двох доньок до Канади, і сказала, що хоче залишитися заради своїх дітей.

«Я хочу дати їм щось нове, щось хороше», – пояснює своє рішення Стелла.

Станом на 14 жовтня 2023 року, понад 198 600 українців приїхали до Канади за трирічною екстреною візовою програмою, яка дозволила необмеженій кількості людей втікати від російського вторгнення.

Це єдина у своєму роді програма, яка дозволила багатьом українцям швидко приїхати до Канади, але вона не пропонує таких довгострокових перспектив і підтримки, як програма для біженців чи постійний потік імміграції.

Вітюк і Ваб’як, вважають, що вони навряд чи зможуть претендувати на постійне проживання без цільового шляху імміграції.

Pathfinders for Ukraine – канадська організація, яка з початку війни допомагає українцям орієнтуватися в імміграційній системі, опитала 922 сім’ї в Канаді, які отримали екстрену візу, і ще 272 сім’ї за кордоном.

Група виявила, що 90% опитаних людей у Канаді хочуть отримати дозвіл на постійне місце проживання, але лише третина з них впевнені, що зможуть отримати його за існуючими програмами.

Хоча уряд Канади пропонує статус постійного жителя тим, хто має канадських родичів, Рендалл Баран-Чонг, засновник Pathfinders for Ukraine, сказав, що дуже небагато людей зможуть претендувати на цю допомогу.

«Ми виявили, що це лише 7% людей», — зазначає Баран-Чонг.

Оскільки термін чинності деяких віз закінчується через 18 місяців, невизначеність тисне на багатьох людей.

Існують також практичні занепокоєння, зокрема питання про те, чи захочуть роботодавці або орендодавці брати на роботу людей і здавати їм житло, якщо їх дозвіл на перебування у Канаді обмежений за часом.

Пошук роботи був однією з головних турбот Вітюк, коли вона обирала, куди переїхати. Вона обрала Канаду частково тому, що вільно розмовляє англійською мовою, і сподівалася, що це допоможе їй знайти роботу.

Але її знання мови не відповідають вимогам більшості потоків економічної імміграції. Ще одна перешкода – вартість проживання.

«Коли люди зазделегідь планують іммігрувати до Канади, то готуються, вивчають англійську мову раніше, збирають трохи грошей. Я не готувалась і у мене не так багато було грошей. Я просто взяла 5000 доларів і приїхала з двома дітьми», – розповідає Вітюк.

Міністр імміграції Канади Марк Міллер сказав, що серед усіх програм, які пропонує його відомство, екстрені візи для українців, які втікають від війни, були надзвичайними як за обсягом, так і за ступенем захисту, який вони пропонують.

«Але це завжди мало тимчасовий характер», — зазначає урядовець.

За його словами, уряд Канади залишатиметься гнучким, оскільки війна в Україні триває, але є дипломатичні та геополітичні фактори, які варто враховувати.

«Я думаю, якби я зараз був лідером України, то хотів би, щоб деякі з моїх співгромадян повернулися і допомогли відбудувати державу. Канада не хоче стояти цьому на заваді, створюючи якісь непередбачені наслідки. Але водночас нам також доведеться пам’ятати про індивідуальні обставини. Якщо хтось є тут і у нього є дитина… і всі вони канадці за намірами та цілями, то ми будемо це обговорювати. Уряд Канади не планує нікого повертати в Україну, поки триває війна», — підкреслює Марк Міллер.