Як Ізюм повертається до відносно мирного життя після російської окупації

Російські окупанти зруйнували у місті 80% будівель і замінували цвинтарі, ліси, річки та сільськогосподарські угіддя, але його жителі поступово оговтуються і навіть відкривають власний бізнес

Сергій та Денис повільно просуваються зі своїми металошукачами. Двоє солдатів української групи з розмінування перевіряють віддалену під’їзну дорогу до Ізюму на наявність протипіхотних та протитанкових мін, щоб продовжити роботи на енергосистемі. До зими необхідно відремонтувати хоча б кілька будинків, зруйнованих російськими збройними силами. Про це йдеться у спеціальному репортажі німецького видання TagesSchau, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Російські військові замінували все: цвинтарі, ліси, річки та, звичайно, сільськогосподарські угіддя. Тут всюди міни-пастки. І прокладено розтяжки, що заборонено Женевською конвенцією. Видалити все це – гігантське завдання, – пояснює Денис.

Місто в руїнах

«Ізюм – це північні ворота промислового регіону Донбасу, це одне із міст України, що найбільше піддавалися бомбардуванням. 80% будівель зруйновано, у руїнах знаходиться і ратуша», – пояснює заступник мера Володимир Мацокін у своєму імпровізованому офісі.

Принаймні, електрика та вода тепер знову проведені практично у всіх житлових будинках. До війни в Ізюмі було 11 шкіл і майже всі вони були пошкоджені, шість шкіл повністю зруйновані.

«Більшість крамниць у місті зачинені, а росіяни забрали все, що можна було використати: трактори, бульдозери та сміттєвози», – повідомляє Мацокін.

Глибока недовіра

Упродовж шести місяців, з березня по вересень 2022 року, росіяни окупували місто і протягом цього часу панував терор.

«Ми знали, що росіяни робили на окупованих територіях і ми роками документували повідомлення від біженців. Але це щось інше, коли ви відчуваєте усе на власному досвіді. Ті, хто вижив, повідомляють про реальні розшуки мирних жителів і зґвалтування. Багато хто зрештою пішов на співпрацю із росіянами через страх. Тут людей убивали заради чистого задоволення, просто тому, що росіяни хотіли продемонструвати свою силу. Людей убивали лише тому, що вони просили повернути свої мобільні телефони. Інші просто співпрацювали», – пояснює Мацокін.

Процес тільки почався

У своєму кабінеті Мацокін збирає інформацію проти вчителів та чиновників.

«Це непростий процес і дуже болючий. Багато документів було спалено. Тому нам доводиться покладатися на заяви постраждалих. Це забере багато років як і у Німеччині, де люди, які співпрацювали із нацистами, були ідентифіковані через десятиліття. Але ті, хто вчинив ці злочини проти нашого народу, одного разу мають бути притягнуті до відповідальності», – закликає Мацокін.

Руйнування та провокації

Щоденник тодішнього 50-річного українського письменника та автора дитячих книг Володимира Вакуленка дає враження про жах тих шести місяців в Ізюмі під російською окупацією. З його записів, які він під час окупації закопав у своєму саду, видно, що його засудили. У щоденнику Вакуленко описує, як росіяни провокували його та сусідів щоразу, коли вони стояли разом біля багаття.

24 березня 2022 року російські військові забрали Вакуленка з дому. Сусіди пізніше розповідають, як його та сина викрали російські солдати в автобусі з літерою «Z» і вони так і не повернулися. Його тіло пізніше було знайдено у братській могилі разом із більш ніж 400 іншими загиблими, але за допомогою аналізу ДНК письменника вдалось ідентифікувати. Його щоденник зараз перебуває у Харківському літературному музеї.

Нові починання з кав’ярні

Наразі до Ізюма повернулися 11 000 людей. Те саме роблять Ганна та Іван Овчаренко, яким трохи більше 20 років. Разом вони відкрили кав’ярню за 60 км від фронту. Вони знають, що новий початок буде важким, але хочуть допомогти відновити місто. Зрештою вони тут виросли.

«Ми хочемо спонукати людей поговорити один з одним і дати їм надію на краще майбутнє. Мешканці, а також солдати із фронту приходять в нашу кав’ярню, щоб підзарядитися. Їм тут подобається невимушена атмосфера та смачна кава. Такого вони не мали вже давно», – зазначають в унісон Ганна та Іван.

Мрія та страх про повернення

З вересня 2023 року в Ізюмі проходить онлайн-акція «Я повернусь». Люди розповідають, як втекли з міста після початку війни. Вони пишуть про те, як нудьгують за батьківщиною і віддали б усе, щоб скупатися у Сіверському Донці та доторкнутися до землі.

Багато жителів Ізюма побоюється, що росіяни можуть повернутися.