Аналіз Американського інституту підприємництва засвідчив, що у понад 30 штатах та 70 містах США почали виготовляти основні системи озброєння для України

Військова допомога, яку законодавці США схвалюють для озброєння України, не йде безпосередньо в Україну, а використовується Сполученими Штатами для створення нової зброї. Згідно з одним аналізом, із 68 мільярдів доларів військової допомоги, схваленої Конгресом США після вторгнення Росії в Україну, майже 90% підуть американцям. Про це йдеться в авторській колонці Марка Тіссена, співробітника Американського інституту підприємництва на сторінках The Washington Post, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
Коли сенатор від штату Огайо Джей Ді Венс приєднався до пікету Об’єднання автомобільних робітників США у жовтні 2023 року на заводі Jeep у Толедо, він сказав, що хоче «продемонструвати деяку підтримку працівникам UAW» у своєму штаті. Однак, він не виявив такої ж солідарності із робітниками UAW у Лімі, штат Огайо, які штампують танки «Абрамс» та бойові машини «Страйкер» для України завдяки військовій допомозі, схваленій Конгресом США. Венс виступає проти допомоги Україні, як і член Палати представників Джим Джордан, виборчий округ якого включає Ліму.
Виборці Огайо, можливо, очікували, що їхні обрані лідери підштовхуватимуть (уперту) адміністрацію Байдена до того, щоб вона надала Україні більше танків і транспортних засобів, вироблених у Лімі, або зажадали, щоб більша їх кількість була включена до пакету допомоги Україні, який невдовзі схвалить Конгрес. Натомість Венс та Джордан борються за те, щоб перешкодити Україні отримувати більше танків та бойових машин з єдиного в Америці танкового заводу.
Це не лише вони. Загалом 31 сенатор та член Палати представників, штати чи округи яких отримують зиск від фінансування України, проголосували проти цієї допомоги або обмежили її. До них входять деякі з найвідоміших антиукраїнських голосів у Конгресі, такі як сенатор-республіканець Джош Хоулі (Міссурі), Томмі Тубервілл (Алабама) та Майк Браун (Індіана), а також представник Республіканської партії Метт Гаєць (Флорида), Білл Поузі (Флорида), Анна Пауліна Луна (Флорида) та Ленс Гуден (Техас).
Коли обидві партії США змагаються за голоси робітничого класу та зміцнення виробничої бази, наша військова допомога Україні робить саме це — вона забезпечує великі грошові вливання у заводи по всій країні, що безпосередньо приносить користь американським робітникам. Це також створює робочі місця та можливості для місцевих постачальників, магазинів, ресторанів та інших підприємств, які підтримують заводи, що випускають зброю.
Досі ніхто точно не визначив, куди прямують кошти військової допомоги США. Мої колеги з Американського інституту підприємництва Клара Койсс, Ноа Берк і я склали каталог систем озброєнь, які виробляються у Сполучених Штатах для України, відстежуючи штати та виборчі округи Конгресу, де вони проводяться, і як сенатори та члени Палати представників голосували за фінансування України. Ми проаналізували контракти та прес-релізи, а також поговорили із експертами оборонної промисловості, дипломатами та представниками Пентагону, щоб визначити, куди зрештою потрапляють американські долари.
Ми виявили 117 виробничих ліній як мінімум у 31 штаті та 71 місті США, де американські робітники виробляють основні системи озброєнь для України. Наприклад, допомога, яку вже схвалив Конгрес, буде спрямована серед багатьох інших місць:
Сімі-Веллі, Каліфорнія; Фуллертон, Каліфорнія; Андовер, Массачусетс; Форест, штат Міссурі; та Йорк, штат Пенсільванія, для створення безпілотних авіаційних систем, радіолокаційних систем й тактичних транспортних засобів Switchblade.
Йорк, Пенсільванія, і Анністон, Алабама, для виробництва бойових машин піхоти Bradley.
Ейкен, Південна Кароліна; Елгін, Оклахома; Стерлінг-Хайтс, Мічіган; Ендікотт, Нью-Йорк; Йорк, Пенсільванія; та Міннеаполіс для виробництва гаубиць.
Пеорія, Іллінойс; Кліруотер, Палм-Бей та Нісвіл, Флорида; Камден, Арканзас; Ланкастер та Гранд-Прейрі, Техас; Ракетний центр, Західна Вірджинія; і Трентон, штат Нью-Джерсі, для створення пускових установок HIMARS.
Анністон і Хантсвіл, штат Алабама, і Камден, Арканзас, для виготовлення деталей для ракети Hydra-70.
Фармінгтон, Нью-Мексико; Орландо; Тусон; Трой, штат Алабама, для виробництва протитанкових ракет Javelin.
Багато інших систем озброєння будуються для України на заводах у всій нашій країні. До цього списку не включені також виробники, які постачають цим підрядникам деталі, такі як пластик та комп’ютерні чіпи, або виробляють дрібніші товари для України, такі як прилади для холодної погоди та нічного бачення, медичне приладдя, запасні частини та мільйони одиниць дрібної техніки.
Іншими словами, як і у випадку з іноземною військовою допомогою, наша допомога Україні не лише створює американські робочі місця, але й пожвавлює небезпечно атрофовану оборонно-промислову базу. У жовтні 2023 року Венс заявив, що стан американської оборонно-промислової бази є національним скандалом. Його відновлення є одним із наших найнагальніших пріоритетів». Що ж, наша допомога Україні спрямована саме на це.
Наприклад, Сполучені Штати не створили жодної нової зенітної ракети «Стінгер» з 2005 року. Терористи, з якими ми боролися в останні десятиліття, не мали реактивних винищувачів, тому виробництво застопорилося. Тепер, завдяки допомозі України, проти якої виступає Венс, Пентагон минулого року підписав контракт на суму 624,6 мільйона доларів на виробництво ракет «Стінгер» у Тусоні замість приблизно 1400, відправлених в Україну. Без наших зусиль щодо поповнення запасів в Україні, виробнича лінія «Стінгер», ймовірно, залишалася б бездіяльною — можливо, доки не почали падати бомби під час конфлікту через Тайвань.

Або візьміть 600 мільйонів доларів, які використовуються для створення двох систем озброєння для України у Сент-Чарльзі, штат Міссурі. Одна з них – Joint Direct Attack Munition-Extended Range (JDAM ER), зброя повітряного базування з GPS-наведенням, яка перетворює німі бомби на керовані плануючі бомби з дальністю дії до 45 миль (втричі більше від дальності вихідної зброї). Інша — це бомба малого діаметра наземного базування (GLSDB), система озброєння, яка нещодавно розроблена для України і може запускатися з високомобільних артилерійських ракетних систем (HIMARS), долаючи відстань 93 милі, що майже вдвічі перевищує дальність дії нинішніх високоточних боєприпасів.
Якби ми не допомагали Україні, Сполучені Штати не виробляли б жодного з цих видів зброї. Фінансування, надане Конгресом для виробництва обох систем, вкладає багато мільйонів доларів в економіку Міссурі та призводить до завантаження виробничих ліній для цих передових можливостей. Ці системи тепер будуть доступні Сполученим Штатам і Тайваню у разі конфлікту з Китаєм, а також доступні Ізраїлю.
Робітники у Вест-Плейнсі, штат Міссурі, використовують допомогу України для створення радару стеження із фазованими ґратами MIM-104 для ракетної системи «Петріот». Це врятувало життя українців і в реальних бойових умовах довело, що модернізована система «Петріот» може допомогти захиститись від гіперзвукових загроз з боку інших супротивників.
Одним із найбільш шокуючих прикладів занепаду нашої оборонно-промислової бази є боротьба за виробництво простого боєприпасу: 155 мм артилерійських снарядів. Ці снаряди матимуть великий попит у будь-якому конфлікті, в якому беруть участь Сполучені Штати. Україна використовує на війні від 6000 до 8000 таких снарядів щодня, а Ізраїль замовляє їх десятками тисяч. Але до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Сполучені Штати виготовляли менше 15 000 снарядів на місяць. Таким чином, Пентагон виділив 1,5 мільярда доларів на збільшення виробництва на 500% і перебуває на шляху до досягнення 100 000 снарядів на місяць.
Враховуючи наші слабкі оборонні виробничі потужності, включаючи нестачу верстатів, досягнення цих показників триватиме два роки. Навіть у цьому випадку, обсяг виробництва у США у 2025 році, швидше за все, не буде відповідати обсягу виробництва у Росії у 2024 році. Але якби не наша допомога Україні, зростання виробництва у США не відбулося б. На гроші, схвалені Конгресом для озброєння Києва, снаряди збираються у Скрентоні та Вілкс-Баррі, штат Пенсільванія, а також на новому заводі в Камдені, штат Арканзас, з використанням компонентів (включаючи вибухівку, метальне паливо, капсули, підривники та корпуси снарядів), вироблених у таких містах США, як Кінгспорт та Кордова, штат Теннессі; Брістоль, Пенсільванія; Мідлтаун, Айова; та Коачелла, Каліфорнія. Очікується, що завод, який будується у Мескіті, штат Техас, вироблятиме близько 20 000 снарядів на місяць і на ньому буде зайнято не менше 125 робітників після того, як його буде введено в експлуатацію на початку 2024 року.
Наша допомога Україні не лише змушує Пентагон швидко збільшити можливості США щодо виробництва зброї; це також модернізує армію США. Як нещодавно зазначив генерал-майор армії у відставці Джон Г. Феррарі, нині колега з Американського інституту підприємництва, ми даємо Україні системи озброєнь, яким часто вже десятки років, а потім замінюємо наші запаси на більш досконалі версії.
Зусилля США щодо озброєння України активізують наші оборонні виробничі потужності та в інших відносинах. Сполучені Штати також створюють стимули для союзників НАТО передавати в дар Україні свої старі системи озброєнь американського виробництва та радянської епохи, дозволяючи продаж нових, сучасних систем американського виробництва замість них. Наприклад, Польща відправила в Україну 250 старих радянських та німецьких танків і у квітні 2022 року підписала угоду на суму 4,75 мільярда доларів на закупівлю 250 танків на заміну M1A2 Abrams, які будуть вироблятися на заводі у Лімі, штат Огайо. Згодом Польща уклала угоду на придбання додаткових танків у сумі 1,4 мільярда доларів. Польща також відправила в Україну свої ударні вертольоти Мі-24 радянського виробництва, а потім підписала угоду на суму 12 мільярдів доларів на закупівлю 96 гелікоптерів Apache, які будуть збудовані у Месі, штат Арізона.
Зусилля щодо озброєння та оснащення України також різко збільшили продаж винищувачів F-35 американського виробництва. Це принесе користь працівникам виробничих підприємств у Палмдейлі, Каліфорнія; Іст-Хартфорд, Коннектикут; Мідлтаун, Айова; та Форт-Уерте, а також в інших містах США, які виробляють деталі для літаків. Фінляндія, яка завершила операцію на суму 9,4 мільярда доларів на закупівлю 64 F-35, заявила, що нові літаки дозволять їй передати в дар Україні свої старі винищувачі F/A-18 Hornet. Норвегія, яка подарувала Україні старі винищувачі F-16, закуповує 52 F-35 і витрачає 293 мільйони доларів на їхнє озброєння 580 бомбами малого діаметра StormBreaker, виготовленими у Тусоні. Данія та Нідерланди передають Україні 61 F-16 та замінять їх на додаткові F-35.
Загалом наш аналіз засвідчив, що існує 13 виробничих ліній у 10 штатах та 11 містах США, які виробляють нову зброю американського виробництва для союзників по НАТО замість обладнання, яке вони відправили до України.
Наша підтримка України зменшує російську військову загрозу НАТО, відновлює стримування з Китаєм, відмовляє інші ядерні держави від агресивних воєн та підвищує військову готовність Америки до інших супротивників.
Наша військова допомога Україні пожвавлює виробничі спільноти по всій території Сполучених Штатів, створює гарні робочі місця тут удома та відновлює здатність Сполучених Штатів виробляти зброю для нашої національної оборони. Допомога Україні – це правильний вчинок для національної безпеки США. Це також правильний вчинок для американських робітників.
