Бум спричинений величезними державними витратами на оборонний сектор, підприємства якого здебільшого розташовані у маленьких віддалених містах Росії і після нападу на Україну тут з’явилось багато воєнних замовлень і відповідно роботи для місцевого населення

Під час хореографічної церемонії нагородження особового складу армії у позолоченому Георгіївському залі Кремля президент Росії Володимир Путін офіційно висунув свою кандидатуру на п’ятий президентський термін на виборах 2024 року. Оголошення пролунало у той момент, коли наближається друга річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Про це йдеться у спеціальному репортажі французького видання France 24, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.
«Спочатку російський уряд очікував, що ця війна буде короткою», — зазначає Андрій Яковлєв, економіст із Центру російських та євразійських досліджень Девіса при Гарвардському університеті.
Тепер Кремль планує збільшити витрати на оборону майже на 70% у 2024 році порівняно із 2023 роком. Від цього виграють як державні, так і приватні виробники продуктів харчування, будівництва та фармацевтики, які отримують контракти з військовим сектором.
1 грудня 2023 року Путін наказав збільшити чисельність російської армії майже на 170 000 до 1,32 мільйона осіб.
«Усіх цих людей потрібно озброїти, нагодувати та забезпечити уніформою», — вважає Галя Акерман, історик та фахівець з Росії, додавши, що компанії, які надають протези та бюро ритуальних послуг, також можуть отримати вигоду від війни в Україні.
Процвітання для віддалених регіонів Росії
Віддалені, депресивні регіони, де розташовано багато підприємств військово-промислового комплексу, переживають бум після вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.
«З радянських часів багато підприємств оборонної промисловості були розташовані не у Санкт-Петербурзі чи Москві, а у маленьких містах», — розповідає Яковлєв.
Ще одне джерело доходів у воєнний час для депресивних промислових регіонів Росії – це фінансова компенсація, яку уряд пропонує, щоб спонукати людей записуватися на війну.
«Сім’ї чоловіків, яких призвали в армію у минулому році, отримують [близько] 200 тисяч рублів на місяць. Це у чотири рази більше середньої зарплати у малих містах і вдвічі-втричі більше середньої зарплати у великих містах», – зазначає Яковлєв.
За його словами, чоловіки, яких призвали до армії, в основному походять із таких регіонів, як Бурятія, Тува чи Новгород, регіонів, де не спостерігалось особливого процвітання за останні 20 років.
Процвітання, спричинене державними витратами на оборонний сектор, також призвело до збільшення витрат в інших секторах економіки, включаючи будівництво, внутрішній туризм, ресторани та готелі.
Водночас Кремлю вдалося продовжити платити державним працівникам у сферах освіти та охорони здоров’я. Величезні доходи від нафти та газу в Росії дозволили їй продовжувати війну в Україні, тримаючи внутрішні витрати під контролем.
Нежиттєздатна економіка
До того, як наприкінці 2022 року санкції з боку Сполучених Штатів і Європейського Союзу були повністю введені в дію, доходи Росії від видобутку нафти та газу стрімко зростали, при цьому надходження зросли на 28% порівняно з 2021 роком. Росія змогла компенсувати скорочення експорту шляхом збільшення ціни.
«Обмеження, запроваджені Заходом, мали протилежний ефект від очікуваного», – сказав Яковлєв, зазначивши, що російський бізнес і навіть звичайні росіяни зберігають свої гроші в Росії.
Після початкового шоку у лютому 2022 року російський центральний банк допоміг стабілізувати ситуацію, і як у російського уряду, так і в банківської системи було достатньо грошей, щоб кредитувати приватні компанії, які в іншому випадку постраждали б від ізоляції від Заходу.
Але воєнна економіка Росії може бути нежиттєздатною.
«В уряду ще є резерви на наступний рік, але є сумніви, чи зможе він покрити дефіцит бюджету після 2024 року», – зауважує Яковлєв.
Він також вказав на дисбаланс між попитом і пропозицією в російській економіці.
«Звичайні люди приходять на ринок із попитом на споживчі товари та житло», — каже Яковлєв, підкреслюючи, що для задоволення зростаючого попиту не вистачає ані робочої сили, ані виробничих потужностей.
«Росія живе, але країна занепадає і «ресовєтизується. Оскільки у Кремля зараз достатньо резервів, вони купують солдатів і смерть», — зазначає російський історик Володимир Берелович.
Недоторкані у великих містах
Російський уряд також сподівається на полонених для підтримки своєї війни. Стимул вступити на війну – сильний у засуджених, яких помилують в обмін на участь у війні в Україні.
«Чоловіки, яких раптово звільнили з в’язниці, щоб воювати на війні, повертаються додому як герої, тому що вони воювали за батьківщину», – каже Акерман.
Тим часом, жителів великих столичних міст, таких як Москва та Санкт-Петербург, мобілізація в армію не стосувалась і вони також майже не відчули наслідків західних санкцій чи війни.
«Можна сказати, що ціни зросли, але у Москві ще проводяться шоу та відкриваються виставки. Єдина відмінність полягає в тому, що GPS (система глобального позиціонування) і Google Maps більше не працюють як захист від дронів і через санкції Заходу», — зазначає Поліна, куратор музею з Москви, ім’я якої було змінено з міркувань безпеки.
Її 20-річний син, який зараз навчається у кіношколі, не може бути мобілізований на фронт через статус студента. Але Поліна переживає, що його колись заберуть до армії.
«Законів не дотримуються, все може змінитися з дня на день», – вважає вона.
