Україна проти Росії: коротка історія конфронтації тривалістю у 370 років

З 1650-х років історія України характеризувалася періодами незалежності та соціокультурного розквіту, змішаними з епохами російського (і/або польського) домінування та насильницької інтеграції до їх імперій чи сфери впливу

Історія того, що ми зараз називаємо Росією, почалася у Києві понад 1000 років тому, коли вікінги-торговці прийшли з півночі та у IX столітті заснували Київську Русь, першу східнослов’янську державу. Але це загальне походження не означає, що Росія та Україна – одна велика щаслива родина. Президент Росії Володимир Путін, наслідуючи давню традицію царів і радянських правителів, претендує на Україну як на частину свого «русского мира». Путін успішно спланував анексію українського Кримського півострова та Донбасу у 2014 році, але коли він спробував заявити про свої односторонні претензії на Київ та велику Україну у 2022 році, то втягнув Росію у криваву трясовину. Про це йдеться в аналітичній публікації американського видання The Week, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Сучасна Україна є незалежною з 1991 року. За 1200 років з моменту заснування Київської Русі, окремі регіони України знаходилися під владою Монгольської Золотої Орди, Царства Польського, Великого князівства Литовського, італійських міст-держав, Австро-Угорської імперії, Румунії, нацистської Німеччини та інших завойовників. Але всю цю історію пронизують складні та однобокі відносини України з Росією.

Як історія України переплітається з історією Росії?

Київська Русь досягла свого апогею під час правління князя Володимира Великого та його сина Ярослава Мудрого у X та XI століттях. Володимир прийняв православ’я у 988 році, заснувавши релігійну традицію, яка досі домінує в Україні та Росії.

Київська Русь упала під натиском монгольських загарбників у ХІІІ столітті, а Польща взяла під свій контроль більшу частину тих територій, які зараз є західною та північною Україною, у XIV столітті. Центр влади Русі перекочував у невелику факторію під назвою Москва.

Гетьман українського козацтва Богдан Хмельницький у середині XVII століття зробив спробу створити незалежну Україну. Але, прагнучи витіснити Польщу з України, він підписав Переяславську угоду з російським царем Олексієм у 1654 році, пообіцявши передати автономну Україну під владу Росії в обмін на російську військову допомогу. Натомість, Росія і Польща уклали мир і через 12 років розділили Україну по річці Дніпро.

Чому Росія претендує на Україну?

Незважаючи на спільне загальне походження з Києва ІХ століття, Росія контролювала більшу частину чи всю Україну протягом останніх 350 років. Росія цінує родючі рівнини та багатий темний ґрунт, які зробили Україну «житницею Європи», а також Москва вважає цю країну – та інші колишні радянські сателіти – важливим захисним буфером між Росією та Заходом.

До кінця 1700-х років Імператорська Росія поглинула велику частину західної України у Польщі та відібрала Кримський півострів у татар. Царі у Санкт-Петербурзі контролювали те, що вони називали «Маленькою Росією», поки 1917 року не розпалася Російська імперія і Україна не проголосила незалежність. Ця перша незалежна держава проіснувала недовго. Польща вторглася із заходу, і червоні (більшовицькі) та білі (антибільшовицькі) російські війська боролися з українськими військами та один з одним. Коли Червона Армія здобула перемогу у 1921 році, східні дві третини пошарпаної та збіднілої України стали Українською Радянською Соціалістичною Республікою.

За винятком короткого та жахливого періоду нацистської німецької окупації, Радянський Союз контролював Україну, застосовуючи різні ступені репресій та жорстокості, допоки СРСР не розпався 1991 року. Але навіть після того, як Росія погодилася поважати пострадянські кордони України у Будапештському меморандумі 1994 року, вона ніколи повністю не відмовлялась від загарбницьких планів щодо свого меншого сусіда.

Путін анексував Крим у 2014 році, який радянський лідер Микита Хрущов раптово і дещо загадково передав Україні 1954 року, нібито на ознаменування 300-річчя Переяславської угоди, а потім розпочав повномасштабне вторгнення в Україну у лютому 2022 року.

У чому полягає аргумент Путіна?

Спочатку Путін виправдав своє вторгнення обмеженою операцією щодо «денацифікації» України та захисту великої кількості етнічних російських та російськомовних жителів Донбасу. Але у промові від 28 листопада 2023 року, спонсорованій Російською Православною Церквою, він заявив, що «російська нація» включає «триєдиний народ» – росіян, українців і білорусів, повторюючи історично спотворені твердження, які він зробив перед вторгненням».

У липні 2021 року Путін у своєму есе під назвою «Історична єдність росіян та українців» написав, що росіяни та українці «є одним народом», а незалежна Україна — «повністю дітище радянської епохи і багато в чому створена за рахунок історичних російських земель».

Перший російський підручник історії був написаний і виданий у Києві у 1670-х роках, і історично росіяни та українці справді мають багато спільного», зокрема «структуру суспільства, рівень освіти, рівень урбанізації та інше. Але навіть радянський лідер Йосип Сталін, який убив мільйони українців під час спланованого голодомору 1923–1933 років, — «ніколи не ставив під сумнів саму суть права української нації на існування. Коли Путін просуває ідею про те, що росіяни та українці – це один і той самий народ, він не має на увазі, що росіяни – це українці. Основний аргумент його у тому, що українці насправді є росіянами».

Як Росія встановила контроль над Україною?

У періоди більшої автономії українці почали говорити, писати, викладати та публікуватися українською мовою, створювали громадські організації особливо у західній Україні, яка перебувала під впливом Польщі, практикували греко-католицизм, орієнтований на Рим. Після таких періодів культурного розквіту — наприклад, у першій половині 1800-х років і 1920-х роках — російська влада, зазвичай, вживала жорстких заходів, обмежуючи або навіть забороняючи використання української мови, примушуючи католиків-уніатів переходити до Російської православної церкви, очищаючи місцевих чиновників, вбиваючи або висилаючи інтелектуалів, поетів і дисидентів, а також використовуючи інші рівні для заспокоєння чи русифікації населення.

Радянський Союз конфіскував сільськогосподарські угіддя та колективізував сільське господарство в Україні — саме селянський опір колективізації спровокував сталінську жорстоку кампанію голодування — і переселив росіян на східну Україну, а після депортації сотень тисяч татар до Сибіру — на Кримський півострів. Радянські лідери також здійснювали контроль за Україною, особисто обираючи її лідерів. Після розпаду СРСР Росія зберегла важелі впливу за рахунок субсидованих постачань нафти та природного газу та підтримки проросійських українських політиків.

Коли Україна стала самостійною державою?

До ХХ століття «метою українських активістів була автономія, а не незалежність». Потім, «у ХХ столітті було п’ять спроб проголосити незалежну українську державу. П’ята спроба вдалася 1991 року». На референдумі, що відбувся у грудні 1991 року, понад 92% українців проголосували за незалежність, включаючи незначну більшість у російсько-центричному Криму. Щоб оцінити, як Україна ставилася до Росії на той час, другий демократично обраний президент України Леонід Кучма опублікував книгу під назвою «Україна – не Росія».

У 1996 році Україна прийняла нову демократичну конституцію та запровадила власну валюту – гривню. Коли промосковський кандидат Віктор Янукович здобув перемогу на президентських виборах 2004 року, які багато хто вважав сфальшованими, спалахнули масові протести. Помаранчева революція призвела до повторного голосування за рішенням Верховного суду, яке виграв прозахідний президент Віктор Ющенко.

Янукович став президентом у 2010 році, а у 2013 році він вирішив відмовитися від планів щодо підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом, проти якої рішуче виступала Москва. Ця раптова зупинка подальшої інтеграції з Європою спровокувала вуличні протести і, зрештою, Революцію гідності на Майдані Незалежності у Києві. Після того, як правоохоронці вбили сотню протестувальників у січні та лютому 2014 року, Янукович утік до Росії. Надалі Росія анексувала Крим, а через місяць важкоозброєні проросійські сили зі зброєю в руках і без розпізнавальних знаків на формі почали атакувати владні будівлі на сході України. Путін почав повномасштабне вторгнення через 8 років.

У деяких важливих відносинах насильницькі зусилля Путіна щодо включення України до складу «Великої Росії» призвели до зворотних результатів, зміцнивши почуття незалежної національної ідентичності України, пов’язаної з Європою. Україна є своєрідним «аутсайдером» серед пострадянських держав, оскільки «зберегла свої демократичні інститути» і відкинула авторитаризм. За це доводиться розплачуватись, але суспільство має намір залишатися демократичним.