У Києві є побоювання, що угорська громада на Закарпатті може стати віддзеркаленням російськомовної громади на сході України, а ворожа іноземна держава використає порушення їхніх прав як привід для підриву українського суверенітету

У селі Бадалово майже в кожному будинку годинник переведений на будапештський час. Телевізори налаштовані на головний державний інформаційний телеканал Угорщини «М1», який зображує світ очима прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. На вулицях, у церквах та школах розмовляють угорською мовою. Бадалово знаходиться на крайньому заході України і це одне із багатьох сіл Закарпатської області, яке майже повністю населене етнічними угорцями. Про це йдеться у спеціальному репортажі The Guardian, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Закарпаття багато разів переходило з рук в руки протягом багатьох років, але протягом століть тут проживало угорське населення. З моменту здобуття Україною незалежності у 1991 році, місцеві угорці мали непрості стосунки зі своєю батьківщиною. На відміну від інших регіонів України, багато людей тут не відчувають жодного зв’язку із війною, яка вирує на сході країни.

«Це не наша війна», — сказали Янош і Бела, двоє міцних чоловіків років 60-ти, коли одного вечора вони пили самогон «Палєнка» у будинку, де Бела прожив усе своє життя.

Ця фраза неодноразово лунає на Закарпатті.

Один сільський житель зазначив, що захоплюється Орбаном та Путіним, яких він вважає «справжніми чоловіками», які протистоять «лобістам геїв й трансгендерів» на Заході. Такі заяви часто можна почути в угорських та російських державних ЗМІ. Він назвав Володимира Зеленського «клоуном».

У Києві є побоювання, що угорська громада на Закарпатті може стати віддзеркаленням російськомовної громади на сході, а ворожа іноземна держава використовуватиме порушення їхніх прав як привід для підриву українського суверенітету. Орбан — європейський лідер, який, як і раніше, найбільш приязний до Путіна і сподівається на можливу перемогу Росії у війні проти України. Він зустрівся із Путіним у Шанхаї у жовтні 2023 року і часто закликав Захід припинити військову допомогу Україні.

Для багатьох угорців українська національна гідність, яка відроджується, ризикує примусовою інтеграцією їхньої спільноти.

«Ми громадяни України, але хочемо мати можливість розмовляти рідною мовою. Ми тут не туристи», – підкреслює Золтан Баб’як, мер Берегово, міста з населенням у  25 000 осіб, більшість із яких становлять угорці.

Дискусії навколо мовного питання та інших прав угорської громади на Закарпатті протягом багатьох років отруювали відносини між Києвом та Будапештом, оскільки націоналістичний уряд Орбана вливав величезні гроші у регіон, пропонуючи фінансові субсидії місцевим угорцям, а також паспорти, які технічно є незаконними в Україні. Нові угорські громадяни, як правило, переважною більшістю голосів проголосують на виборах за партію Орбана «Фідес».

Угорське державне телебачення часто скаржиться на репресії проти угорців в Україні, використовуючи термінологію, яка перегукується з російською пропагандою про Україну. Ільдіко Орош, ректорка інституту угорської мови у Берегово, звинуватила український уряд у комуністичному та фашистському способах правління.

«Тільки Угорщина підтримує нас», — сказала вона у своїй промові у Будапешті у 2018 році.

Незважаючи на цю пронизливу риторику, скарги на мовні права не зовсім безпідставні, а європейські організації неодноразово критикували Україну за її політику щодо мов меншин, особливо після ухвалення у 2017 році закону, який обмежує використання мов, відмінних від української та спрямований на зменшення впливу російської мови, але він також стосується угорської та румунської громад.

Закон про національні меншини, який обговорювали в українському парламенті відповідає на багато побоювань Будапешта щодо мовних прав, і є частиною угоди, покликаної полегшити шлях України до до ЄС. Це дозволить школам в «угорських регіонах» на Закарпатті викладати усі предмети угорською мовою, окрім української мови, літератури та історії.

«Це показує, що мовні проблеми завжди були надуманими. Йдеться не про мовні права, а про нелюбов до України та бажання заслужити прихильність Путіна», – зазначило анонімне дипломатичне джерело.

Девід Прессман, посол США в Угорщині неодноразово пропонував різним угорським чиновникам «на найвищому рівні» допомогу у взаємодії з українським урядом щодо питання меншин.

«Стосовно проблеми, яка посідає таке чільне місце у політичних комунікаціях уряду Угорщини, прикметно, що жоден чиновник не прийняв пропозицію допомоги від Сполучених Штатів у її вирішенні», – підкреслив американський дипломат.

Закарпаття — один із найбідніших регіонів України, незважаючи на те, що знаходиться на порозі ЄС.

«Це місто існує вже 970 років, і уявіть собі, нам так і не вдалося побудувати нормальну каналізаційну систему», – скаржиться Баб’як, звинувачуючи центральний уряд у нестачі коштів.

За його словами, лише 60% домогосподарств у Берегово мають доступ до централізованої системи каналізації.

Радянські автомобілі «Лада», старі багатоквартирні будинки та пошарпані корпуси колишніх промислових комплексів заполонили пейзаж Закарпаття. Багато тутешніх будівель були відремонтовані на гроші Будапешта.

Випадковий солдат на вулиці є нагадуванням про те, що в цій країні йде війна, але вона може відчуватися дуже далеко. Закарпаття — єдиний український регіон, який не постраждав від російських ракетних ударів з початку війни, а Берегово ближче до Відня, Венеції та Берліна, аніж до фронту на сході України.

У кількох селах, де переважає угорське населення, люди говорили, що жодного з місцевих чоловіків не мобілізували на війну.

«Вони намагалися, але люди знаходять способи уникнути цього: або платять на місці, або просто таємно переходять кордон з Угорщиною і втікають», — сказав один із мешканців села Бадалово.

Війна лише прискорила і без того швидкий процес втечі угорців із Закарпаття і тепер їх чисельність скоротилась із 150 000 осіб під час перепису населення у 2001 році до приблизно 80 000 осіб наразі. Три десятиліття тому в угорській школі у селі Боржава щорічно навчалося 30 дітей. Нині їх дев’ять у першому класі та по троє у другому й третьому класах.

Ласло Зубанич, професор історії та голова Угорської демократичної федерації в Україні, сказав, що, незважаючи на стереотип про небажання угорців воювати, насправді нині на передовій борються близько 300-400 етнічних угорців. Один із них, Федір Шандор, призначений наступним послом України в Угорщині. За словами Зубанича, на війні проти Росії загинуло близько 30 угорців.

«У селах люди отримують більшу частину інформації від угорського телебачення, тому дізнаються про всі тези Орбана. У селах зі змішаним населенням або у великих містах ситуація зовсім інша», – зазначає Зубанич.

Одним із міст зі змішаним населенням є Виноградів, у якому більшість населення становлять українці, але є значна угорська меншість. Колись Виноградів був столицею округу Австро-Угорської імперії та на початку ХХ століття був малою батьківщиною для угорського композитора Бели Бартока. Його напівзруйновані, але красиві центральні вулиці відображають багатокультурне минуле міста із церквами п’яти різних конфесій та синагогою.

50-річний Борис Вашкеба, юрист і голова місцевої угорської громадської організації щосили намагався сказати, що не всі угорці були шанувальниками Орбана.

«Раніше, коли Орбан після свого обрання сказав […], що він зачинив двері комунізму і відчинив двері до Європи, я справді був за нього, але тепер я не поділяю його погляди», – зазначає Вашкеба.

Він написав листа до Європейської комісії, аби запевнити, що не всі українські угорці підтримують «антиукраїнську, антиєвропейську» політику Орбана. За його словами, більшість місцевих угорців підтримують вступ України до ЄС.

Проте, напруженість зберігається. 22-річний офіціант із Берегового зі змішаної українсько-угорської родини розповів, що у перші тижні війни він конфліктував з іншими молодими угорцями.

«Одна жінка, з якою я працював, сказала, що України скоро не буде і тут усе буде Угорщина. Я хотів викликати на неї службу безпеки», – згадує він.

Навіть Зубанич, який влітку 2023 року відвідав лінію фронту на сході України та вважається представником проукраїнської частини спектру угорських політичних діячів, має у своєму кабінеті фотографію Орбана та ухиляється від однозначної відповіді на запитання, чи має він угорський паспорт.

«Я не відповідатиму на це запитання. Ніхто не відповість на це запитання», – запевняє він.