Листи українських дітей до Святого Миколая цього року переповнені проханнями, які безпосередньо пов’язані із російським вторгненням

Цього року напередодні Різдва українські діти як завжди писали листи до Святого Миколая і просили не лише іграшки. CNN вдалось дізнатись зміст цих листів і Foreign Ukraine пропонує з ними ознайомитись.

Соломія, 11 років

У Соломії цього року одне бажання від Святого Миколая: миру. 11-річна дівчинка знає ціну війни з власного досвіду. Її батько пішов воювати ще у 2014 році, коли Росія анексувала Кримський півострів і окупувала Донбас. Він загинув у бою. Через вісім років, коли Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення, Соломія та її родина жили у київському передмісті Буча, але через три дні після того, як російські війська окупували цю територію, втекли у пошуках безпеки на північний захід України. До війни Соломія любила малювати на великих полотнах. Наразі вона цього не робить, але обіцяє знову розпочати після повернення у Бучу.

Кая, 6 років

Кая хоче отримати набір для творчості, іграшку та побачити свого тата на Різдво. Її батько – учасник 47-ї механізованої бригади, який воює у гарячій точці Авдіївка на сході України. У своєму листі до Святого Миколая вона написала: «Я б хотіла, щоб мій тато, який зараз захищає Україну, приїхав до мене на Різдво. Будь-ласка, допоможіть йому це зробити». Батько Каї, Дмитро, хоче побачити свою родину на свята, але вони переїхали до Німеччини, і він не може здійснити таку подорож.

Макс, 5 років

П’ятирічний Макс на Різдво бажає перемоги. Його лист простий і короткий: «Дорогий Миколаю, принеси нам перемогу». Його мама каже, що патріотизм і важливість перемоги України Макс зрозумів із підслуханих розмов дорослих. З початком війни родина виїхала з Києва на захід України. Свій лист для Святого Миколая він залишив на підвіконні їхньої тимчасової нової оселі.

Катя, 12 років

Катя за допомогою ChatGPT створила свого листа до Святого Миколая. «Я була справді ввічливою і щиро вдячною за неймовірні моменти», — написала вона про свій рік. Чат-бот штучного інтелекту, до якого вона звернулася для підвищення ефективності, також допоміг їй сформулювати цілі на 2024 рік. «Я хочу на наступний рік активно розвивати свої навички малювання та вдосконалювати навички самомотивації», — написала вона у своєму листі. Вона живе у Києві, яке регулярно обстрілюють безпілотниками та ракетами. У своєму листі вона сказала Святому Миколаю: «Сподіваюся, тебе не зб’є ППО».

Анастасія, 10 років

Анастасія та її родина втекли з рідного міста у Херсонській області майже два місяці тому. В умовах російської окупації родина була змушена змінити українські паспорти на російські. Окупаційна влада вимагала, щоб Анастасія відвідувала російську школу, і погрожувала забрати її з родини, якщо вони відмовляться. Волонтери допомогли родині виїхати на підконтрольну Україні територію. Зараз вони живуть у реабілітаційному центрі у Києві, де Анастасія займається арт-терапією, щоб допомогти впоратися з усім, що їй довелося пережити. Її цьогорічне бажання просте і скромне – у листі до Святого Миколая вона попросила пухнасті вушанки.

Артем, 7 років й Тимофій, 6 років

Артем і Тимофій – брати, які 18 місяців тому виїхали з родиною до Мюнхена через повномасштабне вторгнення Росії. Перед війною хлопці відвідували свого дідуся в південноукраїнському містечку Нова Каховка. Дамбу на річці було підірвано цього літа, що спричинило екологічну та гуманітарну катастрофу. Хлопці розповідають, що хочуть порибалити з дідусем. Східний берег Дніпра зараз окупований Росією, а західний берег постійно обстрілюється, що робить його небезпечним. У коротеньких записках до Святого Миколая хлопці перелічили найцінніше для них: «Мир, здоров’я та квітуча Україна» для Артема та «мир, родина, Україна, тато, Бог» для Тимофія.