Для більшості українців, які бачать їх на вулицях майже безлюдних прифронтових сіл Херсонської області, це хлопці у футболках та шльопанцях, тобто звичайні люди, але, насправді, це фронтові розвідники, оператори дронів та підводні диверсанти одного з найелітніших підрозділів «Центр 73»

Їхній перший бойовий план втратив актуальність у той момент, коли була зруйнована Каховська гребля. Таким чином, українські спецпризначенці витратили 6 місяців на адаптацію свого плану щодо убезпечення переправи на інший берег Дніпра на півдні України. Про це йдеться у спеціальному фоторепортажі Assosiated Press, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Але однієї переправи було недостатньо. Їм була потрібна підтримка, щоб утримати її. А для цього були потрібні докази того, що це можливо. Для одного з офіцерів на прізвисько «Скіф» це означало прапор та фотооперацію.

«Скіф» – офіцер «Центру 73», одного з найелітніших підрозділів спецназу України — фронтових розвідників, операторів дронів, підводних диверсантів. Їхні ударні групи входять до складу Сил спеціальних операцій, які керують партизанами на окупованих територіях, проникають у російські казарми, щоб закласти бомби та підготувати ґрунт для повернення територій, захоплених Росією.

Їхня місія із забезпечення більшої динаміки двох основних фронтів шестимісячного контрнаступу відображає багато проблем військових зусиль України. Це був один із небагатьох успіхів контрнаступу української армії.

До кінця травня 2023 року бійці «Центру-73» розташувалися вздовж берега річки, деякі з них перебували майже у межах видимості Каховської греблі та досяжності російських військ, які контролювали дамбу й територію через Дніпро з перших днів після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. І обидві сторони знали, що контрнаступ України спрямований на контроль над річкою, як ключовий елемент визволення окупованого півдня.

У перші дні операції, 6 червня 2023 року, вибух зруйнував дамбу, відправивши вниз за течією стіну водосховища, вбивши незліченну кількість мирних жителів та розмивши позиції української армії.

«Ми були готові перетнути кордон. А потім греблю підірвали. Вода піднялася на 20 метрів, затопивши лінії постачання, російські позиції та все інше на своєму шляху на сотні кілометрів. Почалися перегони: які збройні сили зможуть захопити острови, коли вода відступить, а разом із ними і повний контроль над Дніпром», – розповідає «Скіф».

Для більшості українців, які бачать їх на вулицях майже безлюдних прифронтових сіл Херсонської області, це хлопці у футболках та шльопанцях, тобто звичайні люди. Місцеві жителі, які відмовилися евакуюватися, вже звикли до звуків війни, тому навіть їхній спокій перед повітряною тривогою, стріляниною та артилерією поблизу не здається чимось незвичайним.

Assosiated Press протягом півроку кілька разів приєднувалась до одного із таємних загонів уздовж Дніпра. Водолази ведуть нічний спосіб життя. Вони перетворюються з непоказних цивільних осіб на елітних бійців, хто у гідрокостюмах, хто у човнах. Вранці, коли їхні операції закінчуються, вони повертаються до звичного життя на умовах анонімності.

Вони рідко беруть на себе відповідальність за свою роботу і українці рідко дізнаються про їхню діяльність. Але заяви російських військових, які радісно і помилково оголошують про знищення «Центру 73», є показником їх ефективності.

Червень 2023 року

У чоловіків було найсучасніше обладнання, окуляри нічного бачення, водонепроникні гвинтівки, які можна зібрати за лічені секунди, підводні дихальні апарати, що не утворюють бульбашок на поверхні, та плащі, які приховують тепловий слід під час нічних рейдів.

До початку контрнаступу залишалося лічені дні, і «Центр-73» уже визначив місцезнаходження російських позицій, які вони збиралися захопити на островах Дніпра. Люди «Скіфа» перебували в межах чутності вибуху 6 червня 2023 року, який зруйнував Каховську греблю, затопив великі території Херсонської області та зруйнував план «Скіфа».

Розслідування Assosiated Press засвідчило, що російські збройні сили мали кошти, мотиви і можливості підірвати греблю.

І росіяни, і українці відступили від річки, щоби перегрупуватися: росіяни на півдні, а українці на півночі.

Занедбані будинки, клуби, магазини стали штаб-квартирами, кімнати заповнили ряди комп’ютерних екранів, а неподалік імпровізовані майстерні зброї. Спецпризначенці завжди таємничі, часто змінюють локації, ретельно планують кожну операцію, сплять лише кілька годин на день із закритими шторами.

Вони прокидаються на заході сонця, завантажують спорядження у позашляховики і їдуть в іншу точку на березі річки, щоб розвідати нові маршрути для контрнаступу, провокувати російські війська стріляти по них, аби визначити їх місцезнаходження, здобути на своєму човні сирі схованки з припасами. Періодично вони захоплювали російського солдата, який застряг на дереві, або знаходили на березі купу мін.

І самі застрягли. Інші підрозділи спеціального призначення брали участь у боях на сході України, на іншому головному фронті контрнаступу. Бійці «Скіфа» терпляче чекали, поки спаде вода, щоб захопити позиції та закласти основу для прибуття сухопутної та морської піхоти до району Херсонщини.

«Скіф» – це ветеран битви за Маріуполь 2022 року, який прожив у полоні 266 днів, хотів воювати. Він був частиною «Центру 73» до Маріуполя і повернувся туди після того, як був звільнений під час обміну військовополоненими.

Україна створила свої сили спеціального призначення у відповідь на блискавичну анексію Криму та вторгнення на Донбас у 2014 році, що стало попередником широкомасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.

«Ми зрозуміли, що за чисельністю ми набагато менші за нашого ворога. Наголос було зроблено на якість. Це мали бути невеликі групи, які виконують оперативні чи стратегічні завдання», — підкреслює Олександр Кіндратенко, прес-секретар Сил спеціальних операцій.

Він сказав, що їх частково навчали та екіпірували європейці, зокрема з країн НАТО, але їхній власний нещодавній бойовий досвід означає, що тепер вони так само вчителі, як і учні.

Завдання, які підрозділ вважає рутинними — це розвідка якомога ближче до росіян, закладання вибухівки буквально у них під носом, підводні операції — більшість солдатів визнали б високоризикованими. Місії високого ризику це практично бажання смерті.

«Скіф» знав, що спочатку йому потрібно спланувати і переконати генералів, якщо його люди зможуть забезпечити плацдарм — стратегічний пункт перетину кордону, — доцільно надіслати війська. А це означатиме ризиковані річкові місії.

«Моя телефонна книга – це маленький цвинтар. Багато добрих, порядних людей загинуло. Вони були вбиті на полі бою. Один згорів живцем у броньованій вантажівці. Один був розстріляний із гаубиці. Хтось наступив на міну. Всі померли по-різному, і так багато», – каже «Скіф».

Липень-Серпень 2023 року

Вода відступила у липні. Росіяни та українці знову рушили до річки з протилежних напрямків: росіяни з півдня, українці з півночі.

Групи «Центру 73» вели розвідку і просувалися вздовж річки. Завдання загону «Скіфа» полягало в тому, щоб повернути острів біля греблі, який тепер є павутинням потрісканого бруду і мертвих дерев. Їхня шпигунська мережа на Херсонщині, а також безпілотники та супутникові знімки повідомили, де перемістилися російські війська.

Вони висадилися із човнів і рушили всередину, прогулюючись голими гілками лісу крізь зграї комарів, настільки гучні, що їхня камера вловила їх звук. Один із чоловіків зачепив провід, підключений до гранати, і відкинувся якнайдалі від російської вибухівки.

Як тільки осколок пронизав його спину, почався хаос. Поранений українець поповз до підрозділу, який очікував катер, за 3 кілометри від нього, у той час як російські війська, які встановили міну-пастку, вели по них обстріл. Люди «Скіфа» дісталися човна, аби втекти, і відійшли назад на свій берег Дніпра. Росіяни закріпили свої позиції на острові, і українцям потрібно ще кілька тижнів, щоб їх вигнати.

З’явилися нові завдання: йти вгору за течією та прорвати оборону росіян під зруйнованим залізничним мостом.

Ці люди мали перевагу перед своїм російським ворогом, яку часто недооцінювали: багато українців чудово володіють російською мовою і розуміють російські повідомлення, перехоплені в режимі реального часу, тоді як російським солдатам потрібен перекладач з української мови.

Тому, коли загін «Скіфа» почав ловити російські радіопереговори біля залізничного мосту, вони відразу зрозуміли, скільки людей їм протистояли і які боєприпаси їм доведеться мати. Вони переправилися, уникали росіян і чекали на підкріплення.

Саме тоді їхня перевага випарувалася. В одному бою росіяни запустили ракети «Іскандер» та десятки безпілотників, скинувши сотні гранат.

«У повітрі вони мали абсолютну перевагу порівняно з нами і утримували землю», – зазначає «Скіф».

Українські війська відступили під шквальним вогнем. Ще більше людей покинули стрій і попереду ще одне важке завдання.

Вересень-Жовтень 2023 року

Незабаром після цієї битви трапилась щаслива подія. Російського офіцера, який заявив, що був проти війни від початку, відправили на фронт до Херсона. Пізніше він сказав, що все було настільки погано, як він і здогадувався.

Він вийшов на контакт з українською розвідкою і сказав, що має 11 товаришів, які відчувають те саме. Група здалася «Скіфу» та його людям.

Росіяни розповіли «Скіфу» саме те, що йому треба було знати про їхній підрозділ на острові, який тепер було доручено захопити, неподалік села Кринки.

Він був упевнений, що зможе захопити острів із 20 досвідченими людьми. Але не без достатньої підтримки, аби українські регулярні сили могли утримувати територію.

І ось у середині жовтня 2023 року український безпілотник із національним синьо-жовтим прапором пролетів над Кринками якраз у той момент, коли «Скіф» та його люди прямували до окупованого села за річкою. Вони зробили фотооперацію, яка підтверджує, що дорогу розчищено, відправили її до військового штабу та встановили плацдарм.

Листопад-Грудень 2023 року

Для утримання позиції було відправлено кілька українських бригад, які відтоді перебувають там.

Але температура повітря падає нижче нуля, а українські збройні сили недостатньо оснащені порівняно з росіянами, які знаходяться неподалік. Утримувати та просуватися взимку набагато важче для солдатів та їхнього бойового духу.

В останні тижні Росія відправила хвилі плануючих бомб — по суті, величезних боєприпасів, оснащених плануючим пристроєм, який дозволяє запускати їх на відстані 10 км, а також зграї дронів із гранатометами та китайських всюдиходів.

На прес-конференції 14 грудня 2023 року президент Росії Володимир Путін розповів про перебіг бою та визнав, що російські війська відійшли «на кілька метрів». Але він наполягав на тому, що українські збройні сили боролися безглуздо і втратили набагато більше, ніж набули.

«Я навіть не знаю, чому вони це роблять», – сказав Путін.

Незважаючи на те, що під час шестимісячного контрнаступу Росія так і не контролювала цю територію повністю, вона претендує на неї як на свою власність.

А українські збройні сили та «Центр 73» продовжують боротися.

«Це наша робота. Ніхто про це не знає, ніхто про це не говорить, і ми робимо це з невеликою винагородою. Ми робимо це на користь нашій країні», – резюмував «Скіф».