Фортифікаційні споруди HESCO нададуть українським збройним силам можливість зміцнити свої позиції та побудувати експедиційні бази на нинішніх лініях, після чого вони матимуть змогу інтегрувати фізичну оборону з іншим ключовим обладнанням, включаючи засоби ППО та радіоелектронної боротьби для придушення безпілотників

Вміст пакетів військової допомоги, відправлених в Україну, зазвичай, дає уявлення про стан російсько-української війни та допомагає прогнозувати майбутні етапи військових операцій. Наприклад, напередодні українського контрнаступу пакети допомоги включали низку бронетехніки та інших систем, які будуть потрібні для нападу на російські збройні сили. Останній пакет допомоги обговорювався на зустрічі 12 грудня 2023 року між президентом України Зеленським та американським президентом Байденом. У наступній заяві Держдепартаменту США перелічили вміст цієї допомоги, включаючи велику кількість боєприпасів, обладнання для зносу та бар’єрів HESCO. Включення бар’єрів HESCO вказує на можливе зрушення українських військових зусиль у бік оборонного характеру. Про це йдеться в аналітичній статті Вікрама Міттала, доцента кафедри системної інженерії у Військовій академії США на сторінках Forbes, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Hesco bastion — це сучасна бар’єрна конструкція, різновид габіону, яка використовується для боротьби з повенями як тимчасова чи напівстаціонарна дамба, а також як військове фортифікаційне укріплення — бар’єр проти вибухів або стрілецької зброї. Розробила бар’єр Hesco однойменна британська компанія Hesco наприкінці 1980 року. Конструкція виготовлена з дротяного контейнера із сітки та універсального стандартного авіаційного полотняного мішка-контейнера для перевезення вантажів авіацією. Використовувався дуже активно під час військових операцій в Іраку та Афганістані.

Спочатку розроблений бар’єр використовувався за призначенням – на складних ділянках ґрунту та болотах для боротьби з ерозією та з повенями. Однак, дуже швидко, починаючи з 1990 року, Hesco bastion став популярним у військовій сфері безпеки. Hesco бар’єри також використовуються і зараз для їх первісного призначення: їх застосовували, наприклад, у 2005 році в США для зміцнення дамби навколо Нового Орлеана після урагану Катріна.

Бар’єри HESCO є складними контейнерами зі зварної сітки, які оздоблені геотекстилем, що розкладаються у великі куби. У розкладеному вигляді ці куби набиваються землею і з’єднуються разом, утворюючи стіну. Оскільки кожен контейнер містить значну кількість утрамбованої землі, стіна HESCO здатна витримати значний вибух і зупинити більшість пострілів прямим наведенням, забезпечуючи більший захист, ніж бетонна стіна. Крім того, група солдатів, оснащена фронтальним навантажувачем, може швидко заповнити ці контейнери, ефективно створюючи дуже сильну оборонну позицію за лічені години.

Спочатку розроблені для боротьби з повенями, бар’єри HESCO набули масового військового застосування у 1960-х роках. Вони стали основним активом під час Глобальної війни з терором, особливо через передові оперативні бази США. Багато з цих баз були оточені стіною із 2-метрових кубів HESCO. Хоча ці бар’єри не призначені для постійної конструкції, вони можуть зберігати свою структурну цілісність понад 10 років. Враховуючи їхнє масове використання військовими США, цілком імовірно, що значні запаси були доступні для передачі Україні.

Постачання бар’єрів HESCO вказує на необхідність того, щоб українські війська швидко зайняли оборонну позицію, ймовірно, для відбиття нового наступу російських військ. Хоча цей російський наступ уже почався, найближчими місяцями він, швидше за все, посилиться. Ці бар’єри нададуть українським збройним силам можливість зміцнити свої позиції та побудувати експедиційні бази на нинішніх лініях. Після створення цих укріплених позицій українські збройні сили матимуть змогу інтегрувати фізичну оборону з іншим ключовим обладнанням, включаючи засоби ППО та засоби радіоелектронної боротьби для придушення безпілотників. Російським військам важко буде захопити такі позиції.

Основна мета російського наступу – відкинути українські війська за річку Дніпро. Справді, одним із небагатьох успіхів України в контрнаступі стало закріплення плацдарму на річці Дніпро біля Кринок, який нині утримується невеликим загоном чисельністю близько 300 українських морських піхотинців. Російські війська надіслали кілька підрозділів для знищення цього українського плацдарму. Хоча українці і відбили ці атаки, їхнє становище дуже вразливе. Піддони із загородженнями HESCO можна легко доставити в Кринки, щоб українські морські піхотинці могли зміцнити свої позиції і відбити наступні хвилі атак.

Російські війська також здійснюють наступальні дії у Луганській та Донецькій областях. Вони намагаються захопити всю Луганську область і зараз просуваються до взяття Куп’янська та Кремінної. Тим часом, на Донеччині російські війська наступають з Бахмута і докладають зосереджених зусиль для окупації Авдіївки. Хоча більша частина цих бойових дій ускладнюється міським середовищем, загородження HESCO дозволять українським збройним силам швидко зайняти оборонні позиції у містах та навколо них. Вони також дозволять українцям зміцнити ключову інфраструктуру у цьому районі, що дозволить краще протистояти російській артилерії.

Постачання бар’єрів HESCO також може вказувати на довгостроковий план українських збройних сил щодо зайняття більш оборонної позиції. Ця оборонна стратегія, яка потребує менше ресурсів, стає дедалі важливішою, оскільки іноземна військова підтримка потенційно може зменшуватися. Однак, така зміна позиції, ймовірно, є лише тимчасовою, дозволяючи українцям виграти час для отримання озброєння, яке вже було обіцяно від інших країн. Крім того, це надає українським військам необхідний час для навчання з використанням нещодавно отриманого озброєння, зокрема винищувачів, наданих Сполученими Штатами.