Українські біженці розповіли, чому вирішили назавжди залишитись у Великобританії

Останнє соціологічне опитування гуманітарного реагування Великобританії Insight Follow-up Survey засвідчило, що менше третини опитаних українських біженців мають намір повернутися на батьківщину, навіть якщо ситуація стане безпечною

Близько 195 000 українських біженців прибули до Великобританії після російського вторгнення у лютому 2022 року. Останнє соціологічне опитування гуманітарного реагування Великобританії Insight Follow-up Survey засвідчило, що менше третини опитаних українців мають намір повернутися на батьківщину, навіть якщо ситуація стане безпечною. BBC поспілкувалася з українським біженцями, які планують залишитися у Великобританії надовго і Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з їхніми думками.

«Я хочу підтримувати свою сім’ю»

22-річна Анастасія Тимошенко втекла з Києва одразу після початку війни у лютому 2022 року.

Вона провела кілька днів у бомбосховищі, перш ніж сісти на потяг зі свого рідного міста Дніпро на сході України.

«Я приймала якісь дуже сильні ліки, щоб заспокоїтися, адже дуже хвилювалася і вирішила покинути Україну», – згадує вона.

Анастасія втекла до Угорщини, перш ніж їй допомогли подати заявку на британську програму спонсорства українських біженців, знайшовши «справді гарну» приймаючу сім’ю у Соліхаллі у Вест-Мідлендсі.

«Ми стали сім’єю. Вони дуже добре ставились до мене. Не можу повірити, що люди можуть бути такими добрими», – розповідає Анастасія про свою приймаючу сім’ю у Британії.

Анастасія працювала перекладачем, а згодом приєдналась до школи, яка допомагає українським дітям.

Тоді колеги зв’язали Анастасію з рекрутером, який допоміг їй повернутися до своєї професії маркетолога.

Незважаючи на те, що до війни вона була фінансово незалежною, Анастасія погодилась на стажування.

«Мені потрібно було просто починати усе з самого початку і проявити себе як українку», – пояснила вона.

Після року проживання з британськими господарями, Анастасія переїхала у спільний будинок з іншими молодими українцями і наразі живе «звичайним» життям.

«Мені не вистачає [грошей], тому потрібно просто працювати, бути вдома… Я впевнена, що через кілька років буде краще – мені просто потрібно зачекати», – сподівається Анастасія.

Вона планує залишитися у Великобританії, щоб фінансово допомагати бабусі та дідусеві у Дніпрі.

**Анастасія зі своїм дідусем та бабусею**

«Я гадаю, що зможу знайти для себе більше можливостей для розвитку і допомагати родичам. Це моя мета — мати можливість фінансово підтримувати свою сім’ю», — резюмує Анастасія.

«Я залишаюся задля роботи»

Киянин Олександр Лапін навчався у Лондоні, коли Росія напала на Україну. Він шоковано дивився прямі трансляції, під час яких наочно можна було стежити за розгортанням війни.

«Напевно, найстрашнішими моментами [були], коли я бачив ракети у небі і як вони руйнували міста і будинки… і я впізнавав ці райони, оскільки жив там», — згадує 21-річний хлопець.

Після закінчення навчання у липні 2023 року, він переїхав до студентського помешкання у Селлі-Оук і Бірмінгемі.

«Планував перед війною, що я здобуду освіту тут, а пізніше повернуся в Україну, щоб знайти роботу. Навіть якщо це [закінчиться] наступного року, то я залишуся тут, оскільки [Україна] буде зруйнована з економічної точки зору і буде дуже важко знайти роботу навіть з мінімальною зарплатою», — вважає Олександр.

Молодший брат Олександра також виїхав до Великої Британії, щоб уникнути війни і зараз він навчається на A-levels у Малверні.

«Замість ігор та розмов з друзями, він дізнався усе про техніку війни… тактику, гармати, зброю, яку вони використовували», – каже Олександр про свого брата.

Якби Олександр повернувся додому, його б мобілізували на війну, але він почув занадто багато історій про вбивство своїх знайомих і родичів.

«Якщо хтось піде на війну, то дуже низькі шанси, що він зможе повернутися», — підкреслює Олександр.

Наразі він очікує отримання візи за так званою українською схемою, яка дозволить йому працювати у Великій Британії повний робочий день, а також він сподівається незабаром прийняти пропозицію про роботу з можливістю відкриття власного бізнесу.