За попередніми консервативними оцінками, російське вторгнення завдало збитків культурній спадщині України на суму у 2,6 мільярда доларів

У не по сезону теплий жовтневий день, коли тиша зовні порушувалася співом птахів та артилерійським вогнем, Ольга Гончарова сиділа у своєму кабінеті на першому поверсі Херсонського краєзнавчого музею, спинка її крісла була обгорнута бронежилетом, а вікна забиті фанерою. Вона проклинала росіян і називала їх вандалами. Про це йдеться у спецрепортажі The Economist, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Гончарова втекла з Херсона навесні 2022 року, невдовзі після того, як до міста увійшли російські війська. На момент її повернення у листопаді того ж року Херсон уже був звільнений. Росіяни евакуювалися на інший берег Дніпра, звідки з того часу бомбардують місто. Гончарова плакала, коли увійшла до музею, де відпрацювала понад 20 років.

«Всюди було побите скло. Вони буквально вирвали деякі експонати», – згадує вона.

Фактично російські чиновники за сприяння місцевих співробітників та тодішнього директора музею вивезли понад 28 000 експонатів, завантажили їх у вантажівки та відправили до Криму, незаконно анексованого Росією у 2014 році. Зникли стародавні монети, грецькі скульптури, скіфські прикраси, дорогоцінна бухарська шабля та навіть жорсткі диски із каталогом музею.

«30 років тому у музеї було виявлено колекцію готичних бронзових виробів, розграбованих німецькими окупантами під час Другої світової війни. Тепер росіяни їх вкрали», – каже Гончарова.

З того часу, як у лютому 2022 року почалося повномасштабне вторгнення Росії, втрати людей та страждання в Україні були величезними. Багато музеїв також були розграбовані. За оцінками Міністерства культури України, до рук росіян потрапило понад 480 000 творів мистецтва. Щонайменше 38 музеїв, у яких зберігається близько 1,5 мільйона творів мистецтва, було пошкоджено або зруйновано.

Українські чиновники також відправили низку колекцій до інших країн Європи, щоб захистити їх від російських бомб. До них входять десятки українських картин початку ХХ століття, виставлених у Королівських музеях витончених мистецтв у Брюсселі перед поїздкою до Відня та Лондона. Коли евакуйовані скарби повернуться до України, невідомо.

Не залишилися осторонь і художники. Гончарова вказує на картину із зображенням засушених квітів та кераміки, яка висить навпроти її столу. Художник В’ячеслав Машницький із Херсона зник безвісти після того, як російські війська з’явилися на його дачі на березі річки та конфіскували його човен. Друзі, що зайшли до його будинку через кілька днів, виявили сліди крові. З того часу про Машницького нічого не було чути.

Визначити ціну вкрадених творів мистецтва практично неможливо, оскільки з метою страхування оцінили лише частину з них. У квітні 2023 року за попередніми оцінками стало відомо, що війна завдала збитків культурній спадщині України на суму 2,6 мільярда доларів. Нині це видається консервативною цифрою. Відстежувати те, що награбували росіяни, досить важко.

«Багато українських музеїв, особливо невеликі регіональні, покладалися на паперові каталоги, часто застарілі чи неповні. Деякі з цих каталогів зникли. Зусилля з оцифрування запасів, що розпочалися лише три роки тому, набули нової актуальності», – розповідає Маріанна Томин, співробітниця Міністерства культури України.

Україна домагатиметься відшкодування збитків від Росії. Прокуратура веде розслідування щодо російських чиновників та українців, причетних до пограбування. Томин працює над новим законом про реституцію та переглядом застарілого закону про захист культурної спадщини. А з кінця жовтня 2023 року спеціальний армійський підрозділ почав стежити за збитками, завданими культурним об’єктам. Але надії повернути те, що вкрали окупанти, майже немає.

«Російські чиновники відправлять українські колекції, які зберігаються в Криму, до Росії, якщо Україна поверне півострів», – вважає В’ячеслав Баранов, археолог Національної академії наук України.

Але певний прогрес уже є. 26 листопада 2023 року після тривалого судового процесу в Україну з Нідерландів було повернуто сотні історичних цінностей із Криму. Колекція, яка включає скіфське золоте різьблення ІV століття до нашої ери, у 2014 році виставлялася у музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. Росія вимагала повернути предмети кримським музеям. У 2021 році Верховний суд Нідерландів ухвалив, що вони належать Україні.

У музейному комплексі «Лавра» у Києві Максим Остапенко повільно розгортає пачку білого пакувального паперу, яким була обгорнута бойова сокира бронзового віку. В іншому пакунку знаходиться хозарський меч VІ століття. Влітку 2022 року зброю, а також кілька інших предметів, які, ймовірно, призначалися для американського ринку антикваріату, були виявлені в аеропорту імені Джона Ф. Кеннеді. Через рік американська влада відправила їх назад до України. Більшість із них, ймовірно, були незаконно розкопані на півдні України, неподалік Криму або виявлені російськими військами, що риють окопи. Таке археологічне пограбування процвітає на окупованих територіях.

Через дорогу від Херсонського обласного музею знаходиться міський художній музей. Коли Росія напала, він перебував на реконструкції; деякі співробітники повідомили нову владу, що його колекція була перевезена на північ. Насправді, він зберігався у підвалі, і зрештою росіяни дізналися про це завдяки місцевим інформаторам, зокрема, екс-директору обласного музею. На той час, коли українці відбили місто, росіяни забрали близько 10 000 із 14 000 творів музею, зокрема і картини Іллі Рєпіна та Олексія Шовкуненка, художника, на честь якого названо музей, а також релігійні ікони. Вони залишили лише кілька скульптур, які було надто важко пересувати, а також кілька портретів Леніна.

Влітку 2023 року співробітники музею на основі фотографій та відео в Інтернеті дійшли висновку, що частина вкрадених творів мистецтва зберігалася у музеї «Таврида» у Сімферополі, в окупованому Криму. У телефонній розмові директор «Тавриди» Андрій Мальгін, який у червні 2023 року потрапив під санкції ЄС за участь у розграбуванні, зізнався, що колекція зберігається в його музеї.

«Я не чекаю жодних жестів доброї волі з боку росіян. Україна може повернути викрадені з Херсону витвори мистецтва лише після перемоги у війні», – підсумовує Ігор Русол, співробітник місцевого музею.