У той час, коли Україна прагне консолідувати свою європейську ідентичність і дистанціюватися від будь-яких зв’язків з російським імперським минулим, потрібна цілком нова Конституція, яка б відображала масштаб змін, що відбулися за останні 10 років, забезпечуючи практичну основу для сучасної європейської нації

Ніхто не очікував, що нові американські колонії виграють війну за незалежність проти Британської імперії. Утім, після 8 років самопожертви, нація-невдаха вийшла переможцем. Тоді лідери молодої країни проаналізували свої слабкі сторони та зрозуміли, що існуючі рамки уряду потребують змін, щоб дозволити нації процвітати. Це призвело до ухвалення Конституції Сполучених Штатів – документу, який значною мірою вплинув на еволюцію сучасної демократії протягом останніх 200 років. Про це йдеться в авторській колонці Брайана Меффорда, директора компанії Wooden Horse Strategies, LLC та старшого нерезидента Атлантичної ради, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Оскільки Україна бореться за своє виживання як нація, можливо, настав час ухвалити нову конституцію, яка б відповідала поточним реаліям. Чинна Конституція України була ухвалена у 1996 році і мала замінити Конституцію УРСР 1978 року. Незважаючи на те, що її ухвалення було значним кроком вперед у державотворчому процесі України, вплив радянського соціалізму все одно був чітко помітним у документі, написаному у 1996 році.

Крім того, варто підкреслити, що на момент ухвалення чинної Конституції, нова незалежна українська нація перебувала у розпалі кризи ідентичності та ще намагалася визначити природу своїх пострадянських відносин з Росією. Лише під час Помаранчевої революції 2004 року Україна створила справді незалежну ідентичність.

З 1996 року внесення змін до Конституції України породжувало додаткові проблеми. У рамках компромісу, досягнутого під час Помаранчевої революції щодо мирного переходу влади, були ухвалені поправки до Конституції, щоб послабити президентську владу та перетворити країну на парламентську республіку. Часто забувають, що основним автором цих поправок був Віктор Медведчук – людина, яка тісно пов’язана з Кремлем і яку звинувачували у державній зраді ще до повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

Зараз це виглядає особливо недоречно. У той час, коли Україна прагне консолідувати свою європейську ідентичність і дистанціюватися від будь-яких зв’язків з російським імперським минулим, навіщо зберігати Конституцію, сформовану однією з найвідоміших прокремлівських постатей сучасної української історії?

Багато проблемних аспектів Конституції України не пов’язані з Медведчуком і простежуються у концепції документа. Наприклад, українська Конституція намагається охопити усі можливі правові прецеденти та містить 161 статтю. Для порівняння, Конституція США містить лише 7 статей.

Інша ключова проблема полягає у тому, що українська Конституція по суті дає обіцянки, які уряд не може виконати. Громадянам гарантовано все: від безкоштовного житла до безкоштовного медичного обслуговування та безкоштовної вищої освіти. На практиці це виявилося неможливим.

Звичайно, нерідко конституції обіцяють і навіть гарантують такі базові потреби. Проте, країни, які успішно виконують ці зобов’язання, як правило, є зрілими західними демократіями з розвиненою економікою, які можуть дозволити собі оплачувати масштабні програми соціальної підтримки.

Варто зазначити, що Конституція США не гарантує базових потреб, таких як охорона здоров’я та освіта. Їх забезпечення делегується державним, федеральним або місцевим органам влади. З новою конституцією, Україна могла б так само делегувати соціальне забезпечення державним установам, парламенту, обласним адміністраціям, муніципальним органам влади чи іншим державним установам, які фактично мають спроможність задовольняти суспільні потреби.

Важливо те, що Конституція України в її нинішньому вигляді залишається невідомою широкій громадськості. Хоча пересічний американець часто може сказати вам, чому йому подобаються чи не подобаються різні конституційні поправки, більшість українців не знайомі з деталями Конституції своєї країни і мало знають про те, які положення вона, насправді, містить.

Соціологічне опитування фонду «Демократичні ініціативи» у червні 2019 року засвідчило, що 47% українців ніколи не читали Конституцію, а 67% хотіли б внести зміни до Конституції. Справедливо буде зазначити, що чинна українська Конституція навряд чи є близькою і дорогою для українців.

Україна явно не та країна, якою вона була у непевні перші роки незалежності у 1990-х роках. Крім того, Україна вже не та нація, якою була під час Помаранчевої революції 2004 року та революції Євромайдану 2014 року. Вторгнення Росії, яке почалося на початку 2014 року із анексії Криму та різко загострилося у лютому 2022 року, все змінило.

Сучасна Україна переживає історичну трансформацію у горнилі війни. Вона відкинула спадщину авторитарної імперії, вийшла з геополітичної пустелі й тепер твердо встала на траєкторію повної інтеграції у європейську спільноту націй.

За нинішніх обставин просто коректувати чинну українську Конституцію більше не можна. Натомість, Україні потрібна цілком нова Конституція, яка б відображала масштаб змін, які відбулися в країні за останні 10 років. Ця нова Конституція має бути спрямована на те, щоб захопити серця та розум українських громадян, одночасно забезпечуючи практичну основу для сучасної європейської нації, якою Україна прагне стати.