Першим кроком має стати підтримка ЄС у розбудові потенціалу в Україні та Грузії шляхом надання фінансової й технічної допомоги

У грудні 2023 року Європейська Рада вирішила розпочати переговори з Україною про вступ до Європейського Союзу (ЄС) і надати Грузії статус кандидата. Незалежно від того, скільки часу знадобиться кожній країні, щоб відповідати вимогам і приєднатися до ЄС, блок із 27 членів має розширити існуючі проекти з розбудови потенціалу й торговельні відносини з обома країнами.

Про це йдеться в авторській колонці Майї Ніколадзе, помічниці директора Ініціативи економічного державного управління в Центрі геоекономіки Атлантичної ради та Юлії Бичковської, міжнародної фахівчині Ініціативи економічного державного управління в Центрі геоекономіки Атлантичної ради на сторінках Atlantic Council, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

ЄС має використати свою економічну потугу для підтримки новонароджених демократій, щоб вони могли балансувати проти економічного впливу Росії. Іншими словами, ЄС має можливість продемонструвати, як позитивне економічне управління державою — використання економічних стимулів урядом для впливу на поведінку іншого уряду — може спонукати Україну та Грузію до подальшого зменшення економічної залежності від Росії та поглиблення їх відносин із Заходом ще до вступу в ЄС.

Першим кроком буде підтримка ЄС у розбудові потенціалу в Україні та Грузії шляхом надання фінансової й технічної допомоги. Цей процес виглядатиме по-різному в кожній країні: для України, яка має вести повномасштабну війну, одночасно досягаючи прогресу у виконанні вимог вступу до ЄС, розбудова фінансової та економічної спроможності вимагатиме негайної фінансової допомоги для відновлення. Для Грузії це вимагатиме навчання аналітиків та прокурорів грузинської фінансової розвідки щодо найкращих практик боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, щоб запобігти ухилянню від санкцій через банківську систему Грузії.

Поточні проекти

ЄС уже підтримує позитивну економічну державність з Україною та Грузією та розробляє нові інструменти, які можна розширити. Наприклад, ЄС веде переговори про створення фонду для України, призначеного для підтримки України, її відновлення та шляху до вступу в ЄС, з планами надання до 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 рік. Хоча Угорщина наклала вето на виділення цих коштів Україні, вимагаючи від Брюсселя розморозити кошти Угорщини, ЄС знову повернеться до цього питання. Створення цього інструменту продемонструвало б довгострокову відданість ЄС підтримці України.

Крім того, ЄС та Україна уклали Угоду про асоціацію, яка сприяє поглибленню економічних відносин через поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі. Щоб забезпечити доступ України до спільного ринку ЄС, План пріоритетних дій передбачає вільний обіг промислових товарів, покращує безпеку ланцюга постачання та досліджує можливість розширення доступу України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).

Як і Україна, Грузія також уклала Угоду про асоціацію з ЄС, яка відкрила ринок ЄС для грузинських компаній і товарів і запровадила безвізовий режим для громадян Грузії з 2017 року. ЄС є найбільшим постачальником фінансової допомоги Грузії, а також її найбільшим торгівельним партнером. Крім того, Тбілісі працює над рішеннями для збільшення транскордонної електронної комерції з ЄС на 50%. ЄС також інвестував у проекти з розбудови потенціалу у Грузії та навчив грузинських прокурорів і слідчих боротьбі з відмиванням грошей, корупцією та фінансуванням тероризму.

Розширення співпраці

ЄС повинен продовжувати свої зусилля з розбудови потенціалу з Україною та Грузією, щоб забезпечити Україні фінансову допомогу, необхідну для відновлення, в той час як банківські системи обох країн відповідають міжнародним стандартам боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму.

Термінова дія, яку має вжити ЄС, це узгодити фінансову допомогу Україні в розмірі 50 мільярдів євро під час спеціального саміту у Брюсселі 1 лютого 2024 року. Якщо Угорщина й надалі буде протистояти цьому рішенню, інші варіанти ЄС полягають у тому, щоб надати фінансування Україні без схвалення Угорщини або розподілити фінансування на двосторонній основі. Коливання ЄС щодо обох варіантів зрозумілі, враховуючи, що обидва вони можуть сигналізувати про послаблення єдності блоку. Однак через незвичайні обставини, створені війною, і важливість України для безпеки Європи з боку Росії, європейські лідери сигналізували про готовність надати фінансування Україні з підтримкою Орбана або без неї.

Крім того, в рамках стратегії позитивного економічного державного управління ЄС, Україна та Грузія мають бути прийняті до SEPA — європейської системи транскордонних платежів, яка дозволяє державам-членам здійснювати кредитні перекази в євро за кілька секунд. Зона SEPA є важливим елементом спільного ринку ЄС і наблизить Україну та Грузію до єдиного ринку, де транскордонна торгівля здійснюється переважно в євровалюті. Можливість здійснювати операції з європейськими компаніями та фізичними особами з нижчими транзакційними витратами стимулюватиме Україну та Грузію швидше відповідати стандартам SEPA. Це також дозволить ЄС наглядати за фінансовими операціями України та Грузії, в яких домінує євровалюта.