Менш ніж 400 військовослужбовців уже отримали звання «Героя України» з початку російсько-української війни: багато з них посмертно за такі героїчні вчинки як спротив у просуванні ворожих військ

Після того як молодшого брата акторки Анни Бірцул вбили росіяни у листопаді 2023 року на сході України, вона повністю випала із життя на два дні. Але згодом перейшла до активних дій, написавши петицію президенту Володимиру Зеленському, щоб надати 29-річному Богдану Кротову звання «Героя України». Про це йдеться у спецрепортажі Reuters, переклад якого пропонує Foreign Ukraine.

«Ми поховали його 26 грудня 2023 року, а уже 27 грудня я написала петицію», – розповідає зі сльозами на очах 35-річна Бірцул, стоячи на могилі брата на кладовищі у Києві.

Портрет назавжди усміхненого комбата медичного підрозділу висить під українським прапором його підрозділу, що тріпоче від вітру.

Петиція Анни – одна із принаймні 2000, які розглянули. Зазвичай, їх пишуть родичі чи друзі з початку повномасштабного вторгнення РФ, звертаючись до Зеленського з метою удостоїти полеглого солдата найвищої державної нагороди.

Менш ніж 400 військовослужбовців отримали звання «Героя України» з початку російсько-української війни: багато з них посмертно, за такі героїчні вчинки, як спротив у просуванні ворожих військ.

Петиції впровадили у 2015 році на платформі для народних звернень до президента України. Це формальна частина процесу присвоєння нагороди, яку впровадили у 1998 році.

Коли українські війська протистояли меншій кількості збройних формувань московських сепаратистів, такі звернення з’являлися рідко.

Зараз майже щодня з’являються нові звернення від згорьованих вдів, матерів та дітей: спочатку на сайті президента, а потім поширюються по соціальним мережам. Це стало розповсюдженою практикою на війні, що згуртувала націю, але не дала жодного заспокоєння серцям.

Петиції показують колективну травму українців, яку вони переживають щодня і підкреслюють, як у соцмережах кожен солдат, який загинув, уособлюється з героєм, що допоміг захистити країну від вторгнення.

Українська влада не розкриває цифри втрат серед своїх солдатів, але західна розвідка оцінює їх у десятки тисяч.

Бірцул описує свого брата, який доєднався до десантно-штурмової бригади у червні 2023 року перед контрнаступом, як веселу та самовіддану людину. Він був чутливим та завжди підтримував її, коли вони були дітьми і у них не було сильного батька.

Богдан Кротов на позивний «Гліб» мріяв про свою сім’ю, тому на війні він мав конкретну мету.

«Він витягував поранених побратимів з поля бою і рятував їх під щільним вогнем», – написала Бірцул у своїй петиції. 

Товариші по службі тепло згадують про нього зі сльозами на очах.

Побратими Богдана кажуть, що того дня, коли він помер, «Гліб» устиг витягти чотирьох людей.

Як і інші Анна Бірцул активно просувала своє звернення у соціальних мережах, закликаючи друзів, підписників та суспільних діячів поширювати петицію на власних сторінках.

«Це схоже на перегони із часом. За 90 днів зібрати 25 000 підписів, необхідних для розгляду. Зараз моє звернення досі у людей на думці, тому що я молю і благаю: «Будь-ласка, я стану навіть на коліна», – зазначає Анна.

Станом на 9 січня 2023 року її петиція зібрала понад 18 800 підписів.

Ті петиції, які набрали 25 000 підписів ще мусять пройти через руки безліч офіцерів, перш ніж будуть розглянуті спеціальною президентською комісією, яку створили у травні 2023 року через великий наплив заяв.

У заяві про створення цієї комісії Зеленський сказав: «Ми мусимо знати імена усіх наших героїв».

Разом із нагородою також буде значна грошова компенсація, включно із безкоштовним житлом для родини чи родичів.

Проте, гроші не мають жодного значення для таких жінок як Вікторія Власенко, 29-річний чоловік якої на ім’я Олександр загинув у червні 2022 року під час звільнення Херсону.

«Це мені взагалі непотрібно», – каже вона про фінансове відшкодування.

26-річна жінка стверджує, що її мета – зберегти для однорічного сина згадку про батька, якого він так і не зміг побачити.

«Нехай мій син пронесе цю частинку любові через усе життя і передасть її нащадкам», – написала вона у своїй петиції, яка зібрала 25 721 підписів і уже знаходиться на розгляді.

Юлія Юрчук, експертка зі збереження національної пам’яті та ідентичності та старша викладачка у шведському університеті Сьодерторн наголошує, що петиції про нагородження полеглих військових незабаром стануть серйозною проблемою, оскільки війна загострює це питання.

У грудні 2023 року чиновники під тиском активістів та згорьованих родичів ухвалили побудову національного військового кладовища у Києві, яка так довго відкладалась.

Деякі ветерани критикують таку навалу петицій, оскільки нагороджуючи усіх підряд, сенс звання «Героя України» знецінюється.

«Ця ситуація – новий виклик для влади, яка має обрати сторону, при цьому не зруйнувавши суспільний дух. З одного боку, пам’ять про солдата і спогади його сім’ї, а з іншого – держава, яка має працювати з пам’яттю, щоб об’єднати та налаштувати народ», – резюмує Юрчук.

Перекладачка: Дарина Гловацька