Microsoft, Amazon, Google та Starlink виділили сотні мільйонів доларів для захисту України від російських кібератак, а такі компанії, які Clearview AI та Palantir надали свої інструменти для ідентифікації воєнних злочинів російських окупантів та аналізу супутникових зображень, даних із відкритих джерел, відеозаписів із безпілотників, щоб завдавати ударів по скупченню російських військ

Зранку 1 червня 2022 року Алекс Карп, генеральний директор аналітичної компанії Palantir Technologies, перетнув кордон між Польщею та Україною пішки у супроводі п’яти колег. На іншому боці його чекали два побиті автомобілі Toyota Land Cruiser. Під керівництвом озброєної охорони вони мчали порожнім шосе у бік Києва, повз зруйновані війною будівлі та мости, а також пошкоджені артилерією залишки згорілих вантажівок. Вони прибули до столиці України до початку комендантської години. Наступного дня Карпа провели у бункер президентського палацу і він став першим керівником великої західної компанії, який зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським після російського вторгнення. За філіжанкою еспресо Карп сказав Зеленському, що готовий відкрити офіс у Києві та використати дані Palantir та програмне забезпечення штучного інтелекту для оборони України. Карп вважав, що вони зможуть об’єднатися, «аби Давид зміг перемогти сучасного Голіафа». Про це йдеться в аналітичній статті TIME, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

У стратосфері топ-керівників технологічних компаній Карп – незвичайна постать. У 56 років він довготелесий шанувальник тай-чі із купою жорстких сивих кучерів, що надає йому вигляду ексцентричного вченого. Він має докторський ступінь. Він отримав ступінь філософії у німецькому університеті, де навчався у відомого соціального теоретика Юргена Хабермаса, а також здобув ступінь юриста у Стенфорді, де потоваришував зі скандальним венчурним капіталістом і співзасновником Palantir Пітером Тілем. Після того як Palantir став найпотаємнішим єдинорогом у сфері технологій, Карп переніс компанію до Денвера, аби уникнути «монокультури» Кремнієвої долини, хоча коли він не подорожує, то, зазвичай, працює у сараї у Нью-Гемпширі.

Українці не знали, що думати про людину, яка дає грандіозні обіцянки за прикрашеним дерев’яним столом. Але вони знайомі із репутацією компанії. Названий на честь містичного каміння з «Володаря кілець», Palantir володіє тією ж аурою всезнання. Частково створена за рахунок інвестицій венчурного підрозділу ЦРУ, вона побудувала свій бізнес, постачаючи програмне забезпечення для аналізу даних Імміграційної та митної поліції США (ICE), ФБР, Міністерства оборони та багатьох агентств зовнішньої розвідки.

«Вони – штучноінтектуальні торговці зброєю ХХІ століття», – підкреслює Джейкоб Хелберг, експерт із національної безпеки, який працює радником Карпа із зовнішньої політики.

В Україні, як розповідає Карп, він побачив можливість виконати місію Palantir із «захисту Заходу» та «налякати до чортиків наших ворогів».

Україна також побачила можливість. Спочатку це було викликано розпачом, оскільки росіяни погрожували повалити демократично обраний уряд Зеленського та окупувати країну, тому Києву була потрібна уся можлива допомога. Але незабаром урядовці зрозуміли, що мають шанс розвивати власний технологічний сектор. Від європейських столиць до Кремнієвої долини, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та його заступники почали рекламувати Україну як лабораторію новітніх військових технологій.

«Наша велика місія – зробити Україну світовою технологічною лабораторією досліджень та розробок», – каже Федоров.

Прогрес був вражаючим. За півтора роки, що минули з першої зустрічі Карпа із Зеленським, Palantir безпрецедентним чином включився у повсякденну роботу іноземного уряду воєнного часу. Продукти компанії використовують декілька українських відомств, зокрема міністерства оборони, економіки та освіти. За словами Карпа, програмне забезпечення Palantir, яке використовує штучний інтелект для аналізу супутникових зображень, даних із відкритих джерел, відеозаписів із дронів та звітів із землі. Українські офіційні особи розповіли, що вони використовують аналітику даних компанії для проектів, які виходять далеко за межі бойової розвідки, включаючи збирання доказів воєнних злочинів, розмінування, розселення переміщених біженців та викорінення корупції. Palantir настільки прагнув продемонструвати свої можливості, що надав їх Україні безкоштовно.

Це далеко не єдина технологічна компанія, яка допомагає українським військовим зусиллям. Такі гіганти, як Microsoft, Amazon, Google та Starlink, працюють над захистом України від російських кібератак, перенесли важливі урядові дані у хмарні сервіси та підтримують зв’язок у країні, виділяючи сотні мільйонів доларів на її кіберзахист. Скандальна американська компанія з розпізнавання облич Clearview AI надала свої інструменти понад 1500 українським чиновникам, які використали їх для ідентифікації понад 230 000 росіян на своїй території, а також українських колабораціоністів. Невеликі американські та європейські компанії, багато з яких спеціалізуються на автономних дронах, також відкрили свої крамниці, що спонукало молодих українців охрестити деякі з багатолюдних коворкінгів міста «Долиною милі-технічних технологій».

Війна завжди стимулювала інновації, від арбалета до Інтернету, а у сучасну епоху приватна промисловість зробила ключовий внесок у такі прориви, як створення атомної бомби. Але співпраця між іноземними технологічними компаніями та українськими збройними силами, стимулює новий вид експериментів у галузі військового штучного інтелекту.

«Результатом є прискорення найбільш значних фундаментальних змін у характері війни, коли-небудь зафіксованих в історії», – заявив торік журналістам у Вашингтоні генерал Марк Міллі, колишній голова Об’єднаного комітету начальників штабів.

Це може важко побачити здалеку. На загальну думку, війна в Україні зайшла у глухий кут, і обидві сторони використовують зброю ХХ століття, таку як артилерія й танки. Деякі ставляться до заяв про прориви у сфері високих технологій зі скептицизмом, стверджуючи, що розгортання інструментів штучного інтелекту мало впливає на виснажливу війну. Але Україна та її союзники із приватного сектору заявляють, що вони грають у тривалішу гру: створюють військову лабораторію майбутнього.

«Україна є найкращим полігоном для усіх новітніх технологій, бо тут ви можете перевірити їх у реальних умовах», – наголошує Федоров.

Якщо майбутнє війни піддаватиметься бета-тестуванню на території України, результати матимуть глобальні наслідки. У конфліктах, пов’язаних із програмним забезпеченням та штучним інтелектом, де більше військових рішень, ймовірно, буде передано алгоритмам, технологічні компанії можуть мати величезну владу, як незалежні гравці. Ті, хто готовий діяти швидко та нехтувати правовими, етичними чи нормативними нормами, можуть зробити найбільші прориви. Представники органів національної безпеки та експерти попереджають, що ці нові інструменти ризикують потрапити до рук супротивників.

«Перспективи поширення – божевільні. Більшість компаній, які зараз працюють в Україні, заявляють, що вони відповідають цілям національної безпеки США, але що відбувається, коли вони цього не роблять? Що станеться наступного дня?, – риторично запитує Ріта Конаєва з Джорджтаунського Центру безпеки та нових технологій.

За кілька місяців, що пройшли після першої зустрічі Карпа із Зеленським, керівництво Palantir увійшло до звичної рутини своїх частих поїздок до України. У жовтні 2023 року я зустрів лондонського співробітника Palantir в аеропорту Кракова. Нас забрали на двох броньовиках, вручили «про всяк випадок» аптечки та відвезли до кордону з Україною. Зникло те, що один керівник назвав мені «атмосферою Калашнікова між колінами». Ми промчали через прикордонний пункт, де під невеликим дощем дрімали молоді українські новобранці. Після десятків таких поїздок співробітники Palantir їдять свої улюблені закуски на заправці довгою дорогою до Києва; їхні улюблені водії (незграбний колишній солдат польського спецназу, який їздить на Коні, доставив нас туди із жахливою швидкістю); та їх улюблені спеціалізовані кав’ярні по всій столиці. У наші дні вестибюлі п’ятизіркових готелів Києва переповнені співробітниками служби безпеки, які намагаються непомітно попивати пиво в очікуванні керівників оборонних, технологічних та урядових відомств.

Більшість роботи Palantir виконується у стильних коворкінгах командою з менш ніж десятка місцевих співробітників, які працюють безпосередньо з українськими чиновниками. Коли я відвідав один з таких офісів у жовтні 2023 року, троє чоловіків з коротко підстриженим волоссям і у штанах-карго виділилися серед модного натовпу 20-річних, а потім зникли, щоб зустрітися зі співробітниками Palantir у кімнаті, заброньованій під вигаданим ім’ям.

«Часто це схоже на атмосферу технологічного стартапу: давайте подивимося, що ми можемо зробити з двома старими камерами і дроном, який літає. За винятком того, що ми перебуваємо в розпалі війни», — каже Вік, інженер, який залишив роботу в американському технологічному гіганті, щоб працювати у Palantir у Києві після вторгнення РФ і попросив назвати його псевдонімом із міркувань безпеки.

За допомогою кількох клацань мишкою український інженер Palantir показав, як вони можуть отримати карколомний масив даних про бойові дії, для аналізу яких до недавнього часу знадобилися б сотні людей. Програмне забезпечення Palantir обробляє необроблену інформацію із джерел, включаючи дрони, супутники, а також радар, який може бачити крізь хмари й теплові зображення, які можуть виявити пересування військ та артилерійський вогонь. Моделі із підтримкою штучного інтелекту можуть надати військовим чиновникам найефективніші варіанти нападу на позиції супротивника.

«Коли компанія вперше почала працювати з урядом України влітку 2022 року, це було просто питання виживання», — розповідає Луї Мослі, виконавчий віце-президент Palantir у Великій Британії та Європі.

Palantir наймала українських інженерів, які могли адаптувати її програмне забезпечення для військових потреб, а також виступали посередниками між технологічною компанією та склеротичною українською бюрократією. Урядовці були навчені застосовувати інструмент Palantir під назвою MetaConstellation, який використовує комерційні дані, включаючи супутникові знімки, для отримання картини бойового простору практично у реальному режимі часі. Програмне забезпечення Palantir інтегрує цю інформацію з комерційними та секретними урядовими даними, зокрема від союзників, що дозволяє військовим чиновникам повідомляти позиції супротивника командирам на місцях або приймати рішення про завдання удару по цілі. Це частина того, що Карп називає цифровим «ланцюжком убивств».

Хоча останні дані про доходи компанії свідчать, що країни-партнери вклали десятки мільйонів доларів, щоб компенсувати інвестиції Palantir, Україна не заплатила цій компанії за її інструменти та послуги. Мотиви компанії в Україні мало пов’язані із короткостроковим прибутком. В останні роки Palantir прагнула позбутись своєї репутації тіньового шпигунського підрядника зі збору даних, розширюючи список комерційних клієнтів. Її інструменти відіграли свою роль у розкритті фінансових махінацій, здійснених Берні Медоффом, викоріненні китайського шпигунського ПЗ, встановленого на комп’ютері Далай-лами, і, як стверджується, у полюванні на Усаму бен Ладена — давня чутка, яку компанія намагалася заперечувати. Зовсім недавно компанія розповіла про свою роботу зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН та використання її програмного забезпечення для відстеження виробництва та розповсюдження вакцини проти COVID-19.

Карп вже давно відкинув поширену критику про те, що інструменти Palantir дозволяють здійснювати нав’язливе урядове стеження. Amnesty International звинуватила компанію у прагненні «відхилити та мінімізувати свою відповідальність щодо захисту прав людини» і заявила, що інструменти Palantir дозволили урядовим установам відстежувати та ідентифікувати мігрантів та прохачів політичного притулку для проведення арештів та рейдів на робочих місцях. Генеральний директор каже, що бачить моральний обов’язок у постачанні західним урядам кращих нових технологій, закликаючи до «тіснішої співпраці між державою й технологічним сектором», яка, на його думку, дозволить Заходу зберегти перевагу над глобальними супротивниками.

В Україні Palantir знайшов можливість реалізувати цю місію на практиці, водночас покращуючи власну репутацію.

«Люди часто мають упереджену думку про Palantir, але наші продукти працюють. Коли це екзистенційно і коли це має спрацювати, ви знімаєте шори і прибираєте усю політику»,  – каже віце-президент компанії Джош Харріс.

А в особі українських лідерів компанія знайшла групу молодих, технічно підкованих чиновників, які могли б допомогти їм не лише у піарі.

Коли я відвідав Україну восени 2023 року, величний проспект, що веде до будівлі Кабінету міністрів України у центрі Києва, був оточений іржавими протитанковими барикадами та блокпостами укомплектованими солдатами із гвинтівками. Вікна великої будівлі радянської доби, в якій розміщується більша частина уряду Зеленського, були зачинені мішками із піском. Державні службовці пробиралися темними коридорами, висвітлюючи шлях своїми телефонами.

Кабінет Федорова на шостому поверсі висвітлено неоновими лампами. Бігова доріжка, боксерські рукавички та велотренажер складали невеликий тренажерний зал у кутку. За столом переговорів, оточеним великими екранами, стояла кам’яна скульптура інопланетянина у кепці Байдена-Харріса 2020 року. Акуратний стос розкладених віялом журналів біля дверей, начебто містив послання для світу: «Україна: відкрита для бізнесу».

Протягом останніх 18 місяців Федоров та його заступники доносили це послання до керівників технологічних компаній на оборонних конференціях та бізнес-самітах. Колишній підприємець у галузі цифрового маркетингу, який є наймолодшим членом кабінету міністрів Зеленського, назвав поля битв в Україні та її сучасне суспільство воєнного часу найкращим полігоном для передових інновацій.

«Технологічний сектор стане основним двигуном нашого майбутнього зростання», – вважає Федоров.

Того дня, коли ми розмовляли в його офісі, Федоров щойно закінчив одну зі своїх звичайних розмов із керівниками Microsoft і мав зустрітися з керівниками Google, які відвідали Київ. Він був на обкладинці журналу Wired та розповідав про технологічні досягнення України під час війни на Всесвітньому економічному форумі у Давосі. Це разючий поворот порівняно з тим, коли я вперше брав інтерв’ю у Федорова у березні 2022 року. Тоді він розмовляв з Airpods із затемненого бункера з нестабільним відеозв’язком, а його команда у Twitter соромила найбільші світові технологічні компанії, аби вони заблокували свої послуги у Росії.

У перші місяці війни українська влада приймала будь-яку запропоновану допомогу. Вони взяли кібер- та хмарні сервіси у Microsoft, Amazon та Google; термінали Starlink від Ілона Маска; програмне забезпечення для розпізнавання облич від Clearview AI; а також безліч експериментальних дронів, камер та комплектів перешкод від великих оборонних компаній та стартапів. Федоров зібрав «ІТ-армію» із 400 000 хакерів-добровольців, щоб допомогти захистити критично важливу інфраструктуру та протистояти російським кібератакам.

«Спочатку не було жодного процесу. Був хаос. До того літа нам довелося заспокоїтись і сказати: «Ми не можемо так продовжувати». Нам потрібна стратегія на довгострокову перспективу», – згадує Алекс Борняков, заступник міністра цифрової трансформації України.

Рішення, до якого вони прийшли, полягало у створенні технологічного сектору, який міг би не лише допомогти виграти війну, але й стати опорою економіки України, коли вона закінчиться. Ізраїль, розсадник технологічних стартапів, став взірцем. 300 000 українських технічних працівників, багато з яких до війни працювали в американських компаніях, прагнули зробити свій внесок у боротьбу, працюючи на зростаючу кількість вітчизняних військових стартапів.

«Ми вирішили, давайте дамо зрозуміти, що справа не у пожертвах. Найкращий спосіб допомогти Україні – це інвестувати в Україну», – зазначає Борняков.

Вперше вони випробували нове поле на конференції з відновлення України у Лугано у липні 2023 року. Відповідь була швидкою. Інвестори Кремнієвої долини запустили фонд Blue and Yellow Heritage Fund для інвестування в українські стартапи.

«Це не благодійність. Це наш спосіб зробити свій внесок, але також і отримати те, що, на нашу думку, буде високим прибутком на капітал», – сказав тоді партнер-засновник Джон Франкель.

Федоров та Борняков створили стимули, розширивши спеціальні податкові пільги для оборонно-технічних компаній, щоб спонукати їх приїхати до Києва. Вони організували «торгівельні місії» на конференції у Лондоні, Сан-Франциско, Торонто, Брюсселі, Давосі та Дубаї. До початку 2023 року роуд-шоу йшло надто добре.

Борняков та Федоров запустили цифрову платформу Brave1, через яку оборонно-технічні компанії, стартапи та пересічні українці можуть просувати свою продукцію. За даними Федорова, вони отримали понад 1145 заявок, сотні з яких проходять перевірку на полі бою. Сюди входять дрони, програмне забезпечення для розшифровки штучного інтелекту, яке здатне розшифровувати російський військовий жаргон, радіоприймачі, що запобігають російським перешкодам та обладнання для розмінування.

Українські чиновники показали, як багато з цих інструментів працюють і як вони використовуються для завдань за межами поля бою. Дмитро Завгородній, чиновник Міністерства освіти і науки показав інформаційні панелі із супутниковими картами, які відстежують школи, що постраждали від ракетних атак чи відключення електроенергії, стан доріг та оцінки того, скільки часу потрібно учням, щоб дістатися до бомбосховищ із Wi-Fi. Це програмне забезпечення Palantir допоможе міністерству визначити, як забезпечити роботу шкіл, надати ноутбуки та засоби зв’язку у зонах конфліктів, а також провести національне тестування з мінімальними перебоями.

Зібравшись навколо ноутбука, міністр економіки України Юлія Свириденко показала, як програмне забезпечення Palantir дозволило об’єднати десятки раніше розрізнених потоків даних, щоб допомогти чиновникам очистити країну від мін. Україна стала найзамінованішою країною у світі: боєприпаси, що не розірвалися, ставлять під загрозу понад 6 мільйонів мирних жителів і роблять непридатними для використання величезні ділянки сільськогосподарських угідь. Міністерство працює з Palantir над розробкою моделей, що дозволяють визначити, де зусилля з розмінування можуть мати найбільший ефект, допомагаючи Свириденко розробити план очищення 80% забруднених земель. В інтерв’ю у київському готелі генеральний прокурор України Андрій Костін розповів, як його агенція використовує програмне забезпечення Palantir у своїх зусиллях із судового переслідування ймовірних російських воєнних злочинів, включаючи супутникові знімки, пересування військ та дані з відкритих джерел, такі як фотографії та відео, завантажені українцями у соціальні мережі.

Інші технологічні компанії також постачають українському уряду продукцію, яка допоможе виграти війну. Одним із найуспішніших є Clearview, який заступник міністра внутрішніх справ України Леонід Тимченко назвав «таємною зброєю» проти вторгнення російських військ. За словами українських чиновників, його використовують 1500 чиновників у 18 українських відомствах і він допоміг ідентифікувати понад 230 000 російських солдатів, які брали участь у військовому вторгненні.

Неподалік центру Києва знаходиться галасливий «інноваційний парк» високих технологій під назвою Unit City. Це великий кампус ультрасучасних офісів, який збудований на території старого радянського заводу, що виготовляв копії німецьких мотоциклів. Unit City — це епіцентр зусиль України щодо перетворення своєї технологічної галузі «на головний інноваційний центр Європи». З початку війни урядовці США та Європи відвідали Unit City; Те саме можна сказати і про технічних керівників і світил, таких як Віталік Бутерін, творець блокчейна криптовалюти Ethereum.

Серед підприємств, які тут базуються, — український військовий стартап-акселератор D3 (Dare to Defend Democracy). Високопоставлені іноземні інвестори, зокрема колишній генеральний директор Google Ерік Шмідт, вклали у D3 понад 10 мільйонів доларів. За словами Шмідта, під час поїздок в Україну він переконався, що на лінії фронту країни відбудеться прорив у використанні штучного інтелекту та дронів.

Шмідт входить до числа відомих іноземних інвесторів, залучених перспективами технологічного сектору України. Німецький виробник дронів Quantum Systems нещодавно оголосив, що відкриє центр досліджень та розробок у Києві. Японський технологічний гігант Rakuten також оголосив свої плани відкрити офіс у столиці України. Турецький виробник дронів Baykar інвестував майже 100 мільйонів доларів у будівництво науково-виробничого центру в Україні до 2025 року.

Заохочуючи інвестиції, український уряд також прагне зберегти цінні дані бойових дій для своєї перспективної оборонної промисловості. Чиновники України мають намір експортувати інновації для вирішення різних глобальних криз, окрім війни, від руйнівних відключень електроенергії до стихійних лих. Згодом Київ став набагато вибірковіше підходити до того, кому відкривати доступ на передову для вдосконалення своєї продукції.

Військова лабораторія допомогла Україні стати великим гравцем на світовій технологічній арені. На Web Summit – найбільшій у світі технологічній конференції, яка проходила у Лісабоні у листопаді 2023 року, павільйон України височів над іншими експонатами на величезній арені. 25 українських стартапів встановили кіоски, а десятки молодих працівників у жовтих футболках Team Ukraine роздавали рекламні буклети.

«Найкращий час для інвестицій в Україну — ЗАРАЗ, а не після війни», — йдеться у маркетингових матеріалах кампанії.

Деякі уроки, які були зроблені на полях битв в Україні, уже стали глобальними. Посилаючись на Україну як на зразок, Тайвань найняв виробників комерційних дронів та аерокосмічні компанії для розвитку своєї програми безпілотників на тлі напруженості, що зростає у відносинах з Китаєм. У січні 2024 року у Білому домі приймали представників Palantir та кількох інших оборонних компаній, щоб обговорити бойові технології, які використані проти Росії.

На початку січня 2024 року міністерство оборони Ізраїлю уклало з компанією Palantir угоду про «використання передових технологій для підтримки військових місій». Для керівників Palantir попит на їх інструменти з боку однієї з технологічно розвинених армій світу говорить сам за себе. Але вони були здивовані, коли, зазвичай, стримані ізраїльтяни дозволили оприлюднити партнерство.

Наступне покоління війн із використанням штучного інтелекту досі знаходиться на початкових етапах. Деякі офіційні особи США скептично ставляться до того, що це сприятиме військовій перемозі України.

«Технічні брати не надто нам допомагають. Ми зараз не воюємо в Україні з Кремнієвою долиною, хоч вони й спробують приписати це собі», — заявив Білл ЛаПланте, заступник міністра оборони США із закупівель та постачання на оборонній конференції у листопаді 2023 року.

Використання Україною інструментів, що надаються такими компаніями, як Palantir та Clearview, також порушує складні питання про те, коли і як варто використовувати інвазивні технології у воєнний час, а також про те, наскільки далеко мають поширюватися права на недоторканність приватного життя.

Генеральний директор Clearview Тон-Тат стверджує, що, як і багато нових інструментів у цьому конфлікті, його програмне забезпечення для розпізнавання облич є «технологією, яка блищить і по-справжньому цінується лише у кризові часи». Але стривожені правозахисні групи та захисники конфіденційності попереджають, що безконтрольний доступ до такого інструменту, може призвести до масового стеження чи інших зловживань.

«Україна — це жива лабораторія, в якій деякі з цих систем за допомогою штучного інтелекту можуть досягти зрілості шляхом живих експериментів та постійного, швидкого повторення», — каже Джоррітт Камінга, директор із глобальної політики RAIN, дослідницької компанії, яка спеціалізується на оборонному штучному інтелекті.