Щороку на пенсію виходить понад 10 000 колумбійських військових і сотні з них їдуть воювати в Україну, де вони заробляють у чотири рази більше, аніж досвідчені унтер-офіцери на їх батьківщині

Професійні військові із Колумбії поповнюють ряди добровольців з усього світу, які відгукнулися на заклик президента України Володимира Зеленського до іноземних бійців приєднатися до війни проти Росії. Про це йдеться у спецрепортажі Associated Press, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

32-річний житель міста Медельїн намагався врятувати колегу, пораненого під час трьох днів важких боїв із російськими військами. Російські безпілотники атакували групу солдатів, і осколки гранати, скинутої одним із них, пробили йому щелепу.

«Я думав, що помру. Ми встали і вирішили втекти з позиції, щоб врятуватись. Не було де сховатися», – зізнається чоловік на позивний Чечо.

Збройні сили Колумбії десятиліттями борються із наркокартелями та повстанськими групами, завдяки чому їхні солдати є одними з найдосвідченіших у світі.

З 250-тисячними збройними силами, Колумбія є другою за чисельністю армією Латинської Америки після бразильської. Щороку на пенсію виходить понад 10 000 колумбійських військових. І сотні з них їдуть воювати в Україну, де багато хто заробляє у чотири рази більше, аніж досвідчені унтер-офіцери у Колумбії, а то й більше.

«Колумбія має велику армію з висококваліфікованим персоналом, але зарплата невисока, якщо порівнювати її з іншими арміями», — зазначає Андрес Масіас з Університету Екстернадо у Боготі.

Відставні колумбійські солдати почали вирушати за кордон на початку 2000-х років, щоб працювати на американських військових підрядників, захищаючи інфраструктуру, зокрема нафтові свердловини в Іраку.

Колумбійські військові у відставці також були найняті інструкторами в Об’єднаних Арабських Еміратах і приєдналися до битви в Ємені проти хуситів.

Роль Колумбії як епіцентру вербування найманців для глобальної індустрії безпеки також має свої темні сторони: двох колумбійців було вбито і 18 заарештовано після того, як їх звинуватили в участі у вбивстві президента Гаїті Жовенеля Моіса.

У військовому шпиталі, де зазвичай лікують поранених українських солдатів, група з близько 50 колумбійських бійців проводить більшу частину часу, дивлячись на екрани своїх смартфонів — телефонуючи додому, переглядаючи Інтернет і слухаючи музику.

На початку 2022 року влада заявила, що в Україні перебували 20 000 добровольців із 52 країн світу. Перші хвилі добровольців були переважно з пострадянських чи англомовних країн.

У 2023 році військові розвинули інфраструктуру іспаномовних вербувальників, інструкторів і молодших оперативних офіцерів.

Гектор Бернал, колишній військовий медик у відставці, який керує центром тактичної медицини поблизу Боготи, каже, що за останні вісім місяців він підготував понад 20 колумбійців, які поїхали воювати в Україні.

«Вони схожі на латиноамериканських мігрантів, які їдуть до США у пошуках кращого майбутнього. Це не добровольці, які хочуть захищати прапор іншої країни. Їх просто мотивує економічна потреба», – пояснює Бернал.

Генерали у Колумбії отримують приблизно 6000 доларів на місяць у вигляді зарплати та бонусів, капрали –  близько 400 доларів на місяць, а досвідчені сержанти можуть заробляти до 900 доларів. Зараз мінімальна зарплата у Колумбії становить 330 доларів.

В Україні будь-який військовослужбовець, незалежно від громадянства, має право на місячний оклад до 3300 доларів США залежно від звання та роду служби. Вони також мають право на компенсацію до 28 660 доларів США, якщо отримали поранення, залежно від тяжкості поранень. Якщо вони загинуть під час бойових дій, то їхні родини отримають компенсацію у розмірі 400 000 доларів США.

У Колумбії про набір в українську армію здебільшого дізнаються через соцмережі, але коли щось йде не так, то родичам важко отримати інформацію про своїх близьких.

Дієго Еспітія втратив контакт зі своїм двоюрідним братом Оскаром Тріаною після того, як він приєднався до української армії у серпні 2023 року. Через шість тижнів відставний солдат із Боготи перестав публікувати оновлення у соціальних мережах.

Через відсутність українського посольства у Боготі, родина Тріани звернулася за інформацією до українського посольства у Перу та консульства Колумбії у Польщі — останньої країни, через яку Тріана проїхав на шляху до України. Але відповіді вони так і не отримали.

«Ми хочемо, аби влада обох країн надала нам інформацію про те, що сталося, відповіла на наші електронні листи. Саме цього ми зараз вимагаємо», — сказав Еспітія.

Associated Press вистежило колумбійського бійця, який використовує позивний Oso Polar — Білий Ведмідь — і каже, що він був останньою людиною, яка бачила Тріану живим 8 жовтня 2023 року. За його словами, підрозділ Тріани потрапив у засідку російських військ у Харківській області, після чого його доля була невідома.

Українська військова частина, де служив Тріана, підтвердила Associated Press, що колумбієць офіційно вважається зниклим безвісти, але не стала розголошувати жодних подробиць щодо обставин, за яких він зник.

Еспітія, його двоюрідний брат, не знає, що спонукало Тріану воювати в Україні. Але 43-річний чоловік служив у колумбійській армії понад 20 років, і покинути її було «психологічно важко».

«Це могло бути через гроші або тому, що йому не вистачало адреналіну. Але він не дуже відверто розповідав про причини своєї поїздки», — сказав Еспітія.

Після майже трьох тижнів у шпиталі, Чечо повернувся на передову. Так само, як і понад 50 інших колумбійських бійців, які пройшли лікування у тому ж закладі.

«Ситуація тут важка. Нас постійно бомбардують, але ми будемо надалі воювати», – запевняє Чечо.