Перебуваючи в обороні і відчуваючи гостру нестачу боєприпасів і солдатів після двох років війни, українські збройні сили дедалі частіше вдаються до старої тактики — розвідувальних даних, які отримуються шляхом радіоперехоплень, — у відчайдушній спробі зберегти свої життєво важливі ресурси

Радіо потріскує від ворожих повідомлень, які важко розшифрувати, але одне із них можна чітко почути: «Заваріть п’ять пакетиків китайського чаю на 38 апельсинах». Український солдат з позивним Михась, який місяцями вислуховує та аналізує подібну балаканину, здатний швидко розшифрувати цю тарабарщину. Це означає: підготувати п’ять артилерійських снарядів пекінського виробництва та вистрілити ними по конкретній українській позиції у Сріблянському лісі, який утворює лінію фронту на неспокійному північному сході країни. Про це йдеться у спецрепортажі Associated Press, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Сховавшись у підвалі покинутого будинку за 12 кілометрів від лісу, Михась негайно попереджає командира підрозділу, дислокованого у цій частині лісу, надаючи йому вирішальні хвилини, щоб відвести своїх людей в окопи та врятувати їм життя.

Перебуваючи в обороні і відчуваючи гостру нестачу боєприпасів і солдатів після двох років війни, українські збройні сили дедалі частіше вдаються до старої тактики — розвідувальних даних, які отримуються шляхом радіоперехоплень, — у відчайдушній спробі зберегти свої життєво важливі ресурси.

Кропітка робота є частиною масштабніших зусиль стосовно посилення та вдосконалення можливостей радіоелектронної боротьби, аби солдати могли бути заздалегідь попереджені про майбутні атаки, водночас маючи розвіддані на полі бою, щоб завдати летальніших ударів. А от щоб запобігти атакам ворожих дронів, дедалі частіше застосовується глушіння сигналів.

Після кількох місяців майже тупикової ситуації на 1000-кілометровій лінії фронту, Україна очікує цього року жорстоких атак з боку російського ворога, який вирішив послабити її оборону, щоб досягти прориву. Президент Росії Володимир Путін заявив, що миру не буде допоки Росія не досягне своєї мети, тобто окупації усієї території Донбасу, який вона незаконно анексувала у 2022 році.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголосив на важливості електронної війни, а Міністерство оборони України збільшило витрати на людей і технології.

Порятунок життів

Росія, яка контролює близько 20% території України, має перевагу у вигляді більш розвинутого військово-промислового комплексу та значного мобілізаційного ресурсу.

В Україні нестача боєприпасів змусила бригади використовувати снаряди ощадливо і лише після виявлення точних цілей. Труднощі з мобілізацією означають, що українські командири повинні особливо захищати життя солдатів, намагаючись відбити запеклі атаки Росії.

Саме у цьому контексті актуальнішим стає покращення спостереження, підслуховування та створення перешкод.

За кілька кілометрів на південь від місця дислокації Михася, у місті Костянтинівка Донецької області, підрозділ радіоелектронної боротьби 93-ої бригади використовує глушники для відбиття ударних дронів, які є основним джерелом травмування солдатів у цьому регіоні.

Командир взводу напоготові і дивиться на ноутбук, на якому відображаються сигнали, які приймаються невеликими антенами, встановленими неподалік лінії фронту. Коли російський ударний дрон «Ланцет» наближається до зони їхньої дії, на його екрані спалахує активність.

Командир Олександр клацає перемикачем, щоб активувати глушилку, яка перешкоджає роботі радара дрона; це все одно, що посвітити комусь у вічі яскравим світлом, щоб дезорієнтувати його.

Такі радисти, як Михась працюють цілодобово і позмінно.

Антени, які він використовує для прийому російських радіосигналів, замасковані та виступають із дерев у лісі неподалік Кремінної біля російських позицій. У тихому підвалі командного центру поруч із Михасем інші солдати курять цигарки та слухають у навушники.

Нова та складна антена для виявлення сигналу, яка нагадує карусель, використовує тріангуляцію, щоб визначити, звідки виходять радіохвилі.

Вони зіставляють те, що чують, із зображеннями, отриманими з розвідувальних дронів і використовують детальні карти позицій супротивника, щоб повільно зібрати воєдино усе і розшифрувати.

Вони входять до розвідувального підрозділу чисельністю 50 осіб, який отримав назву «Черкеські кролики», яка натхненна китайським військовим стратегом Сунь Цзи, який радив воїнам симулювати слабкість, коли вони сильні.

«Ніхто не сприймає кроликів серйозно, правда?», – риторично запитує Черкес, командир однойменного підрозділу.

Радіоперехоплення свідчать про те, що Кремль рішуче готовий контролювати увесь Серебрянський ліс, який відокремлює Лиман, що контролюється Україною, від окупованої Росією Кремінної. Це частина зусиль для досягнення села Торське у Донецькій області, розташованого на захід від Кремінної. Окупувавши Торське Росія зможе повернути сусідній вузол Лиман, що стане руйнівною невдачею для України і позбавить її можливості доставляти постачання на фронт.

Розшифрування наказів

Черкес і його команда, більшість представників якої є добровольцями піхоти розуміють, що ставки наразі як ніколи високі, особливо коли з’являються ознаки зменшення військової підтримки країн Заходу.

Щодня декілька годин прослуховуючи російські повідомлення, більша частина яких стосується ротації військ, артилерійського вогню та розвідки безпілотників, вони поступово їх розшифровують за допомогою спеціалізованого комп’ютерного програмного забезпечення.

«Огірки» – це міномети, «морквини» – це гранатомети, а локації передаються у числовому коді з відповідним кольором. На розшифрування цих російських наказів, підрозділу знадобилися місяці.

Прибуття нової бойової техніки та боєприпасів, особливо піхоти, сигналізує про неминучість нової атаки.

«(Солдата) не цікавить, який радар у росіян, йому потрібна інформація про те, чи буде атака сьогодні вночі, хто атакуватиме, чи будуть у них танки, чи є у них бронетехніка, чи це просто піхота. І ми маємо розуміти, як довго нам доведеться готуватися. Тиждень? Два тижня? Місяць?», – пояснює Черкес.

Попередня інформація про ротацію ворожих військ також є корисною для українських солдатів, які прагнуть перейти у наступ. Саме тоді вони можуть завдати максимальних кадрових втрат ворогу.

Залишатись попереду

«Важливість електронного спостереження не можна недооцінювати», – зазначає Ярослав Калінін, генеральний директор компанії «Інфозахист», яка працює за контрактом із Міністерством оборони України.

До війни «Інфозахист» надавав послуги боротьби з прослуховуванням телефонних розмов в Офісі Президента України та Кабінету Міністрів України. Коли почалася війна, компанія вирішила допомогти армії, виготовляючи універсальну систему пеленгації сигналів, яка зараз користується великим попитом.

За словами Калініна, нещодавно уряд продовжив контракт із «Інфозахистом».

Нарощування можливостей спостереження частково є визнанням необхідності наздогнати росіян, які вклали значні кошти у цю технологію задовго до вторгнення в Україну.

Калінін вважає, що досконаліші та менші за розміром пристрої, які легше сховати та переміщати, зрештою, нададуть перевагу Україні.

Росіяни знають, що їх слухають і регулярно намагаються обдурити українців хибною інформацією. Завдання Михася та інших радистів відрізнити сигнал від шуму.

«Нам допомагає їхня артилерія. Вони кажуть, куди стрілятимуть, а потім ми перевіряємо, куди впали снаряди», – пояснює Михась.

«38 апельсинів» – це місце майбутньої атаки, про яке Михась нещодавно почув, позначено на карті маленькою точкою. І воно оточене сотнями інших точок, які означають місця, які вони розшифрували.

«Нам потрібно багато часу, щоб виявити такі точки», – резюмує Михась.