Як у Харкові вирує активне життя, незважаючи на ракетні атаки Росії

Попри постійну небезпеку, у Харкові спостерігається метушня протягом дня, багато підприємств швидко відновлюються, кав’ярні переповнені і є навіть нічне життя

Для міста, яке зазнає частих ракетних атак з боку Росії, Харків на північному сході України функціонує напрочуд добре: вулиці киплять від активності протягом дня, кав’ярні переповнені, і є навіть нічне життя. Офіційні особи кажуть, що у другому за величиною місті України залишаються близько 1,2 мільйона осіб – порівняно з майже 2 мільйонами до вторгнення РФ 24 лютого 2022 року – незважаючи на загрозу, яка походить від нової хвилі російських ракетних ударів і атак безпілотників. Про це йдеться у спецрепортажі Reuters, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Серед них є ті, хто повернувся до цього культурного та наукового центру України після того, як шукав відносної безпеки на заході України на початку війни, коли російські війська досягли околиць міста.

Вони зробили це, незважаючи на ризик проживання у місті, розташованому неподалік лінії фронту і лише за 42 км від кордону з Росією.

«Тут за один день я відчула більше життя, ніж за три місяці там», — розповідає Катерина Переверзєва, 29-річна редакторка журналу, яка повернулася через три місяці.

Сидячи у затишній кав’ярні у центрі міста, вона не планує знову покидати Харків, незважаючи на посилення російських нападів.

Остання хвиля ракетних ударів припала на 29 грудня 2023 року, коли щонайменше троє людей загинуло у самому Харкові і понад 30 по усій території України за підсумками однієї із найбільших російських повітряних атак за два роки війни.

За даними ООН, відтоді лише у Харкові 17 людей загинуло та 168 людей було поранено. У найбільш смертоносний день з моменту посилення нападів 23 січня 2024 року, внаслідок численних ударів, 10 людей загинуло та десятки людей було поранено.

Сім’я із п’яти осіб та літнє подружжя загинули, внаслідок атаки безпілотника по нафтобазі 9 лютого 2024 року.

За даними української влади, також було зруйновано готелі, історичні будівлі та житлові будинки, а серед зброї, використаної проти Харкова останніми тижнями, були ракети із Північної Кореї.

Харків гірше захищений засобами ППО, аніж столиця Київ, і вразливіший для ракет, запущених поблизу.

Невловима траєкторія ракет та короткий час у повітрі означають, що їх важко збити, та іноді вони приземляються до того, як спрацює сигнал повітряної тривоги.

Ілюзія миру

«Незважаючи на постійну небезпеку, у Харкові спостерігається метушня протягом дня і багато підприємств, які постраждали від ракетних ударів, швидко відновлюються», – розповідає Наталія Попова, співробітниця Харківської обласної ради.

Але місто почувається в оточенні, а забиті вітрини крамниць є постійним нагадуванням про війну. Історична архітектура міста, яка є вражаючою сумішшю будівель царської та радянської епох також поцяткована артилерійськими обстрілами.

Вночі у місті панує моторошна тиша, коли його широкі проспекти темніють ще до 23:00 – час початку комендантської години.

«Ви відчуваєте цю ілюзію мирного життя», – зазначає 26-річний Микола Демиденко, який минулого літа відкрив перукарню у центрі міста.

Наприкінці грудня 2023 року російський дрон врізався у будівлю поряд із студією Демиденка, вибивши вікна.

Деякі жителі вважають, що хитка ситуація у Харкові допомогла їм надихнутися та зміцнити їхнє розуміння спадщини міста.

На момент здобуття Україною незалежності у 1991 році, місто було сильно русифіковане і стало оплотом промосковської політики.

«Але війна усе кардинально змінила. Харків тепер має історичну можливість створити ідентичність без російського впливу», – підкреслює Антон Назарко, співзасновник нового центру мистецтва та перформансу.

Нещодавно холодного вечора багато людей пройшли сувору охорону і заповнили промислове приміщення, яке називається Центром нової культури і колись було заводом холодильного обладнання радянських часів, щоб потрапити на концерт електронної музики.

«Якщо ми не хочемо, аби місто втратило цю творчу іскру, нам потрібно щось робити безпосередньо зараз, тобто розпочати будівництво», — каже Назарко під гуркіт музики на задньому плані.

Місцеві чиновники сигналізують про аналогічний інтерес до формування нової ідентичності, що є частиною загальнонаціонального прагнення розірвати культурні та історичні відносини із Москвою.

У листопаді 2023 року Харківський національний театр опери та балету замовив гімн міста, а мер Ігор Терехов запропонував перейменувати центральну вулицю на честь українського філософа Григорія Сковороди замість російського поета Олександра Пушкіна.

Балістична експертиза

Як і в інших містах, які зазнали бомбардування з боку Росії, харків’яни навчилися адаптуватися.

Стоячи біля свого сильно пошкодженого багатоквартирного будинку, Попова, яка консультує регіональних чиновників з гуманітарних питань, пояснила, чому коридори та ванні кімнати забезпечують найкращий захист, на який можуть сподіватися місцеві жителі, ховаючись від авіаударів.

Бомбосховища не допомагають, коли балістичні ракети потрапляють у ціль без попередження.

«Давайте будемо чесними: дійти за 40 секунд до якогось підвалу або добігти до метро – нереально», – визнає Попова, яка пережила ракетну атаку 2 січня 2024 року на подвір’ї свого будинку, кинувшись у ванну разом із маленьким сином.

За її словами, через миттєву загрозу багато місцевих жителів покладаються на Telegram-канали, українські адміністратори яких самі відстежують запуски, заощаджуючи життєво важливі секунди.

В ООН заявили, що з 29 грудня 2023 року по житлових районах Харкова влучили щонайменше 79 російських ракет та безпілотників.

На подвір’ї будинку Попової ветеран, який відновлюється після травми, провів свого сина через зруйнований корпус колишнього спортзалу.

Мешканці Харкова уже навіть навчились розрізняти типи ракет.