Новий сервіс відстежуватиме людей протягом усього процесу відновлення після психологічної травми, контролюватиме лікування, якого вони потребують, а також те, що вони отримують, їхні проблеми при проходженні через систему психічного здоров’я та їх результати

Уже майже два роки Київ зазнає бомбардувань. У деякі тижні людям доводиться щоночі спускатись в укриття, перевіряючи текстові сповіщення й Telegram-канали, щоб з’ясувати, куди падають ракети і коли можна безпечно вийти на вулицю, хоча, насправді, це ніколи не буває безпечно. Про це йдеться в аналітичній публікації Wired, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Цей постійний стрес й травма від втрати сім’ї, друзів та колег на фронті зробили свою справу. Соціологічне опитування проведене у 2023 році засвідчило, що 80% мешканців столиці України повідомили про симптоми посттравматичного стресового розладу.

«Ми усі постраждали від цього. Майже кожна людина має когось, хто був поранений або помер під час війни, або втратив будинок, або втратив здоров’я», – розповідає Вікторія Іцкович, директорка департаменту інформаційних технологій Київради.

Міська влада Києва починає створювати загальноміську систему надання громадянам психологічної допомоги. Це величезна проблема, але водночас і унікальна можливість: вперше така масова травматична подія трапилась із цілим суспільством, яке вже створило інструменти цифрового уряду.

Боротьба із наслідками російського вторгнення для психічного здоров’я вимагає стійкості суспільства, його функціонування та достатньої зацікавленості у протистоянні загарбникам. Це також ключ до повоєнного відновлення України, який зараз закладає основу для суспільства, що зможе відновитися фізично та психологічно після жахів війни.

«Це майбутнє нашого суспільства. Ми створюємо основу для стійкості самої спільноти», – зазначає Іцкович.

В основі плану лежить цифрова платформа Kyiv Digital, яку запустили у 2017 році. До вторгнення РФ вона здебільшого використовувалася для управління паркуванням та громадським транспортом, а також для повідомлення мешканців столиці про перебої в роботі комунальних служб. Коли почалася війна, ці повідомлення стали актуальнішими: про майбутні атаки, місцезнаходження бомбосховищ та найбезпечніші маршрути до них.

«Перші зміни у повідомленнях ми зробили за лічені години. З того часу цифрові команди постійно займаються інноваціями, намагаючись з’ясувати, які послуги вони можуть надати онлайн. Війна змусила їх діяти швидше, адаптувати наявні в них інструменти та винаходити новації», — розповідає Олег Половинко, радник із цифровізації мера Києва.

Зокрема, мешканцям Києва дозволили в онлайн-режимі голосувати за петиціями, надсилати відгуки міській владі та просити про допомогу, наприклад, про фінансову підтримку для ремонту будинків, пошкоджених внаслідок бомбардування. І вони зібрали багато даних, завдяки яким влада Києва змогла оцінити масштаб лиха та небажання людей звертатися за допомогою.

«Із 80% мешканців Києва, які мають ознаки психологічних травм, від 40 до 45% бояться звертатися до лікарів, які можуть допомогти», — зазначає Половінко.

Але це лише половина проблеми, яку потрібно вирішити. Для тих, хто дійсно хоче лікуватись, просто не вистачає ресурсів, щоб їм допомогти. Клінічні психологи повинні обмежувати кількість консультацій пацієнтів на день, щоб не перегоріти.

До повномасштабного вторгнення РФ, Інна Давиденко приймала щонайбільше чотирьох пацієнтів на день. Сьогодні Давиденко, як фахівець із психічного здоров’я міського центру нейрореабілітації у Києві, приймає вдвічі більше пацієнтів.

«Ще до того, як війна значно збільшила кількість людей, які страждають на травми, депресію і тривогу, медична система України страждала від недостатнього інвестування у психіатричну допомогу. У більшості лікарень є, можливо, один психолог. Багато людей потребує психологічної допомоги, але ми не можемо охопити все. Існуюча система просто не може зрости, щоб відповідати величезному попиту», – пояснює Давиденко.

Це саме те, що Половинко та Іцкович хочуть використовувати за допомогою Kyiv Digital для оцифрування підтримки психічного здоров’я міста і таким чином скоротити розрив між потребами та ресурсами. Їхній проект буде зосереджений, насамперед, на тих, кого вони вважають найуразливішими (ветерани війни та діти), а також на тих, хто найбільше здатний допомогти іншим: вчителі та батьки.

«Наступні шість місяців проекту стануть етапом відкриттів. Нам необхідно зрозуміти реальне життя наших ветеранів, дітей, батьків, який їхній контекст, як вони виживають, якими послугами користуються», – повідомляє Поливинко.

Проект відстежуватиме людей протягом усього процесу відновлення після психологічної травми, контролюватиме лікування, про яке вони просять, й те, що вони отримують, їхні проблеми при проходженні через систему психічного здоров’я та їх результати. Як тільки команда матиме детальну карту послуг і вузьких місць, а також дані про те, що працює, а що ні, вони зможуть зіставити індивідуальні потреби з лікуванням. Повне запровадження сервісу заплановано на початок 2025 року.

«Це не означає, що весь ланцюжок сервісу буде абсолютно цифровим. Деяких пацієнтів можуть скерувати на групову терапію або індивідуальні зустрічі із психологами, іншим буде надано доступ до онлайн-інструментів. Мета полягає у тому, щоб підвищити ефективність, усунути розрив в обслуговуванні, а також забезпечити комфорт, зустрічаючи людей там, де вони є. Для більшості наших клієнтів зручніше отримувати послуги онлайн. Деяким людям незручно зустрічатися із фахівцем віч-на-віч; вони віддають перевагу цифровому способу отримання послуги», – підкреслює Іцкович.

Фінансово та оперативно проект підтримується Bloomberg Philanthropies – благодійною організацією, створеною колишнім мером Нью-Йорка та засновником Bloomberg Майклом Блумбергом.