Анатолій Тутов став одним із 150 мирних жителів, яких затримали і піддали тортурам у Балаклійській поліцейській дільниці

Анатолій Тутов вперше повертається до камер, де, за його словами, російські солдати утримували та катували його майже чотири тижні. 59-річний чоловік хоче, щоб світ дізнався про те, що трапилось з ним у Балаклії під Харковом, коли російські війська окупували це українське місто на шість місяців 2022 року. Про це йдеться у спецрепортажі австралійського видання АВС News, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Мені важко усе це згадувати. Але я розумію, якщо люди цього не дізнаються, то не сприймуть це так, як воно є насправді. Це імперія зла», — розповідає він у коридорі поліцейської дільниці, яку російські солдати перетворили на камеру тортур.

Тутов, колишній представник місцевого самоврядування Харківської області, був удома, коли за ним прийшли троє російських військових.

Його кинули у білий фургон і відвезли до поліцейської дільниці.

«Мене відвели до кімнати для допиту. Там одразу почали [мене] бити. У них є машина, яка б’є струмом. Вони одразу ж одягли дроти і почали обертати [машину]», — каже він.

Тутов зазначає, що після тортур електрошоком, окупанти витягли зброю.

«Вони цілилися у мене з пістолета, але вистрілили убік. Мені до рота засунули пістолет. Це був перший допит, який тривав півтори години», – каже Тутов.

Знущання над чоловіком лише починалися. Йому надягли на голову мішок, а потім відправили назад у камеру проти ночі. Наступного дня тортури поновилися.

«Другий допит тривав дві години. Дві години мене били, і я часто непритомнів. Вони прив’язали мене скотчем до стільця. І почали струмом доводити до свідомості. Коли мене знову привели у камеру, то хлопці одразу сказали, що мені не пощастило, оскільки мене сильно били і, швидше за все, таких, як я, які були до мене, вже немає в живих», – зазначає Тутов.

Минуло три дні і Тутова знову притягли до кімнати допитів. Його звинуватили у тому, що він є членом політичної партії, до якої він не мав жодного стосунку та побили за те, що він був парафіянином Православної церкви України.

«Вони почали мене бити і говорити: «Ти будеш мусульманином». Мене почали сильно бити. Але я наполягав: «Ні, не буду. Я залишусь православним», – наголошує Тутов.

За оцінками місцевої влади, у Балаклійській поліцейській дільниці було затримано і піддано тортурам не менше 150 мирних жителів.

У поліції стверджують, що це лише один із 27 об’єктів Харківської області, перетворених на камери тортур.

Співробітник поліції Самір Гусейнов увійшов до камер Балаклійського відділення поліції невдовзі після звільнення міста у вересні 2022 року. Він каже, що був шокований побаченим.

«Коли ми відчинили двері камер, то побачили сліди крові на стінах та підлозі. Вони катували людей інструментами, молотками, електричними проводами та протигазами. Вони закривали вентиляцію у камерах і починали запускати дим або якусь отруйну речовину. Вони робили все, щоб людина задихнулася», – розповідає Гусейнов.

За його словами, деяких людей катували за проукраїнські погляди. Інших допитали за підозрою у співпраці з українськими військовими. Він знає людей, яких затримували без жодних причин.

«Я чув історії від чоловіків, яких просто зупиняли на вулиці без жодних пояснень і відвозили у ці застінки. Я розмовляв із людиною, яку тримали 30 днів без жодних пояснень. Були і випадки, коли вони допитували поліцейських та застосовували тортури. Я особисто знаю товаришів, яких катували, тримали у підвалах і закликали співпрацювати з країною-агресором», – стверджує Гусейнов.

Анатолій Тутов зазначає, що під час допиту йому висували різноманітні звинувачення.

«Вони звинуватили мене в тому, що я нацист, посібник влади і працюю на СБУ», – каже Тутов.

Австралійський адвокат Еліс Джілл Едвардс є спеціальною доповідачкою ООН з питань тортур. Вона зібрала близько 50 висновків судово-медичної експертизи українців, які стверджують, що їх катували.

Едвардс розповіла, що стосовно принизливих та незаконних дій, які вчиняли російські солдати у Харківській області, накази надходили зверху.

«Я вважаю, що це велика політика. Я вважаю, що це державна військова політика. Це не дії солдатів, що відхилилися від норми, які випадково скористалися покаранням окремих осіб. Очевидно, що існує закономірність та схвалення держави», – запевняє Едвардс.

Тутов був одним із 50 жертв тортур, які дали свідчення Спеціальній доповідачці ООН.

Едвардс відвідала Україну, щоб зібрати докази для свого звіту. Вона каже, що свідчення описують дії, які є нелюдськими та порушують міжнародне право. У березні 2024 року вона подасть звіт Раді ООН з прав людини.

«Тутов — один із цілої низки дуже сміливих людей, які розповідають історії, зокрема звинувачення у сексуальних формах тортур. Його свідчення збігаються із свідченнями багатьох інших людей, з якими я зустрічалась з різних регіонів на територіях, окупованих Російською Федерацією», – підкреслює Едвардс.

На запитання, чи можливо, що свідчення, якими поділилися з її офісом, були вигадані чи перебільшені у рамках пропаганди воєнного часу, Едвардс відповіла, що вірить людям, з якими розмовляла.

«Розмах і масштаб звинувачень з боку різних людей, які не співпрацюють один з одним… не перебуваючи під егідою уряду… така послідовність, я думаю, реальна», – вважає Едвардс.

Вона написала міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову з проханням дати відповідь на звинувачення, які містяться у її доповіді.

«Я не отримала жодних відповідей на свої листи зі звинуваченнями. Я також не отримала жодної відповіді, коли робила запити до Росії. Я запитала російську владу, чи можуть вони надати мені інформацію про імена та інші деталі осіб, які, на їхню думку, були захоплені Україною. Я також не отримала відповіді на ці запити», – зазначає Едвардс.

Тутов тепер є вільним чоловіком, возз’єднався зі своєю дружиною і керує крамницею салямі та сиру на місцевих ринках Балаклії.

На останньому етапі ув’язнення його так сильно побили, що зламали ребра.

«Вони дістали ножа і погрожували виколоти мені очі, хотіли відрізати мені вухо, навіть член», – зізнається Тутов.

Він описує своїх викрадачів як «нелюдей».

«Я думаю, що це взагалі нелюди. Тому що люди не можуть так чинити з людьми. Це маніяки. Їм приносило задоволення знущатися з мене. Вони були раді щось мені відрізати, що мені погано, що я втрачаю свідомість. Вони сміялися і знімали це на свої смартфони. Це – нелюди», – констатує Тутов.

Незважаючи на все, що з ним відбувалося у камері, Тутов каже, що чути, як інших б’ють та катують, було ще важче.

«Найгірший момент тут був, коли вони викликали жінок з інших камер та били їх. І на допиті мені сказали, що забрали мою свекруху та дружину. Я думав, що їх б’ють, бо ми не знали, хто тут. А коли жінки кричать, одразу настає гробова тиша і усі камери замовкають», – розповідає Тутов.

Зважаючи на те, що майже 20% території України досі перебуває під контролем Росії, є побоювання, що на окупованій території продовжуються широкомасштабні тортури.

Спеціальна доповідачка ООН з питань тортур занепокоєна тим, що може відбуватися у цих регіонах.

«У мене немає підстав вважати, що ця політика припинилася. На цьому етапі у мене немає підстав вважати, що відбулися якісь зміни», – констатує Едвардс.

Тутову та іншим українцям, яких тримали і катували у Балакії, можливо, буде важко домогтись справедливості. Деякі із його викрадачів, швидше за все, повернуться до Росії, а інші можуть перебувати на окупованій території України.

Але він вважає, що їх чекає інша форма правосуддя.

«Я – віруюча людина. Я впевнений, що їх спіткає Божа кара. Господь покарає їх. Рано чи пізно кожен злочинець буде покараний», – запевняє Тутов.