Якщо будуть подальші затримки з військовою допомогою, ситуація на фронті може стати ще складнішою

Війна в Україні триває уже третій рік і піхота 59-ї окремої моторизованої бригади стикається із похмурою реальністю: у них закінчуються солдати та боєприпаси для опору російським загарбникам. Один командир взводу з позивним «Тигр» підрахував, що з кількох тисяч людей у бригаді залишились лише 60-70%. Інші були вбиті, поранені або звільнені з таких причин, як старість чи хвороба. Тяжкі втрати від російських військ погіршуються жахливими умовами на східному фронті: мерзлий ґрунт при високих температурах перетворюється на густий бруд, що завдає шкоди здоров’ю солдатів. Про це йдеться у спецрепортажі Reuters, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Погода – дощ, сніг, дощ, сніг. У підсумку, люди хворіють на звичайний грип або ангіну. Вони на якийсь час виведені з ладу і їх нема кому замінити. Найгостріша проблема у кожному підрозділі — нестача людей», –  розповідає командир роти у 59-ій бригаді із позивним «Лімузин».

Москва досягла невеликих успіхів в останні місяці і заявила про велику перемогу, взявши під свій контроль Авдіївку у Донецькій області. Представник 3-ї окремої штурмової бригади, одного з підрозділів, які намагалися утримати місто, повідомив, що співвідношення російських та українських солдатів було 7:1.

Агентство Reuters поспілкувалось із понад 20 солдатами та командирами піхотних, безпілотних та артилерійських підрозділів на різних ділянках 1000-кілометрової лінії фронту на сході та півдні України.

Вони, як і раніше, зацікавлені у боротьбі з російською окупацією та стримуванні більшого і кращого ворога, у той час, як військова підтримка з боку Заходу сповільнюється, незважаючи на заклики президента України Володимира Зеленського збільшити її.

Інший командир 59-ї бригади на ім’я Григорій описав нещадні атаки груп із п’яти-семи російських солдатів, які висувалися вперед до 10 разів на день.

«Коли одна чи дві оборонні позиції цілий день відбивають ці атаки, хлопці втомлюються», – зазначає Григорій, коли йому було надано нетривалу ротацію далеко від лінії фронту біля окупованого Донецька.

Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк повідомив Reuters, що Україна була змушена перейти до оборони через дефіцит артилерійських боєприпасів та ракет і Київ очікує, що Росія активізує свої атаки на кількох фронтах.

«Якщо будуть подальші затримки з необхідною військовою допомогою, ситуація на фронті може стати для нас ще складнішою», – повідомив Гаврилюк.

Розшукуються винищувачі та боєприпаси

Київ здебільшого покладається на гроші та озброєння з-за кордону, але з урахуванням того, що допомога США у розмірі 61 мільярда доларів затримується через політичні розбіжності у Вашингтоні, небезпеки суттєво зростають

Солдат, який служить у підрозділі реактивної артилерії «Град» із позивним «Скорпіон», розповів, що його пускова установка, в якій використовуються боєприпаси радянської розробки, які є у небагатьох союзників України, зараз працює приблизно на 30% від максимальної потужності.

Артилерійських снарядів також не вистачає через нездатність західних країн підтримувати темпи постачання в умовах затяжної війни. Крім припинення постачання зі США, у ЄС також визнали, що не зможуть доставити мільйон снарядів в Україну до березня 2024 року.

Майкл Кофман, старший науковий співробітник аналітичного центру «Фонд Карнегі за міжнародний мир», підрахував, що російська артилерія веде вогонь у п’ять разів швидше за українську.

«Україна не отримує достатньої кількості артилерійських боєприпасів для задоволення своїх мінімальних оборонних потреб», – підкреслює Кофман.

Зараз РФ контролює майже п’яту частину української території, включаючи півострів Крим, який вона анексувала у 2014 році, навіть незважаючи на те, що за останні 14 місяців лінія фронту війни значною мірою застрягла.

Українські офіційні особи заявили, що їхні збройні сили налічують близько 800 000 осіб, тоді як у грудні 2023 року президент Росії Володимир Путін наказав збільшити чисельність російських військ на 170 000 військовослужбовців до 1,3 мільйонів.

Крім персоналу, оборонні витрати Росії значно перевищують витрати України. У 2024 році Росія виділила на війну з Україною 109 мільярдів доларів, що понад удвічі перевищує еквівалентну цифру України у 43,8 мільярда доларів.

Новий закон, спрямований на мобілізацію ще 450-500 000 українців, повільно проходить через український парламент, але для солдатів, які зараз воюють на передовій, значне підкріплення видається далекою надією.

Міністр оборони України Рустем Умеров нещодавно назвав дефіцит артилерійських боєприпасів в Україні «критичним» у листі до Європейського Союзу, закликавши його національних лідерів збільшити постачання.

Війна безпілотників у небачених масштабах

Звичайні військові літаки рідко можна побачити над лінією фронту, головним чином тому, що протиповітряна оборона діє як стримуючий чинник. Однак у небі вирує інша битва: обидві сторони прагнуть перемогти у технології безпілотних літальних апаратів.

Дрони або безпілотні літальні апарати (БПЛА) – дешеві у виробництві та можуть відстежувати пересування супротивника та скидати боєприпаси з високою точністю.

Київ пережив бум виробництва дронів та інновацій та розробляє передові БПЛА далекого радіусу дії, але Москва звела нанівець початкову перевагу України у цьому аспекті, завдяки величезним інвестиціям.

«Лише з української сторони у 2023 році у виробників було замовлено понад 300 000 дронів та понад 100 000 відправлено на фронт», – повідомив Михайло Федоров, міністр цифрових технологій України.

Особлива увага зараз надається легким та маневреним FPV-дронам. Президент України Володимир Зеленський поставив перед Україною мету виготовити у 2024 році 1 мільйон FPV-дронів з огляду на переваги цієї технології на полі бою.

Лімузин, командир роти 59-ї бригади зазначає, що масове використання Росією безпілотників ускладнило українським військам створення чи зміцнення укріплених позицій.

За словами двох українських операторів БПЛА з різних підрозділів, дрони змусили росіян забрати цінні транспортні засоби та системи озброєння на кілька кілометрів.

«Зараз дуже складно знайти машини, які можна вразити… більшість машин знаходяться на відстані 9-10 км і більше», – зазначив пілот 24-ї бригади із позивним «НАТО».

Двоє операторів БПЛА з позивними «Лелека» та «Дарвін» з підрозділу «Ахіллес» 92-ї бригади, описали черги з двох або трьох БПЛА, що іноді утворюються над полем бою в очікуванні удару по ворожих цілях.

Лелека згадує, як одного разу спостерігав, як чотири дрони з різних українських підрозділів прилетіли для удару по цілі: «Це як таксі в аеропорту: прилітає один дрон, потім другий, потім третій».

Та сама ситуація і з росіянами, безпілотники яких зараз значно перевершують за чисельністю українські.

Масове використання дронів змушує обидві сторони розгортати системи радіоелектронної боротьби, які можуть порушити частоти, що передають команди від пілота до дрону, змушуючи їх падати з неба або не влучати у ціль.

Дарвін, 20-річний хлопець, який покинув медичну школу, щоб вступити на військову службу після вторгнення Росії, порівняв нинішню гонку озброєнь безпілотників із гонкою між авіацією та протиповітряною обороною у Другій світовій війні, коли домінували літаки, але сучасні системи ППО значно обмежували їхнє використання.

«У майбутньому, я впевнений, буде аналогічна ситуація із дронами: концентрація та ефективність радіоелектронної боротьби стануть настільки великими, що будь-який зв’язок між літальним апаратом та його пілотом стане неможливим», – прогнозує український військовослужбовець.