Олександр Сердюк, також відомий як Колмен у 2023 році провів понад 150 благодійних аукціонів, під час яких продав за величезні гроші оригінальні речі і пожертвував їх українській армії

636-ий день повномасштабного вторгнення. Київ, Будинок кіно, місце прем’єр багатьох фільмів, які стали класикою. Я стою на сцені перед переповненою залою. У нинішній афіші фігурує рок-виконавець Антон Слєпаков, який разом із музикантом Андрієм Соколовим веде поетичний щоденник вторгнення. Наразі вони представляють повноформатний запис альбому та запросили друзів виступити з ними на сцені. Про це йдеться в авторській статті Олександра Михеда, письменника та члена Українського ПЕН-клубу на сторінках The Guardian, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Один із них — Олександр Сердюк, також відомий як Колмен. Гуморист, режисер, художній керівник Театру абсурду Горобчика, а тепер професійний аукціоніст. У 2023 році Колмен провів понад 150 аукціонів. Після російського вторгнення, на кожному концерті, шоу чи культурному заході проводився благодійний аукціон з метою збирання грошей для збройних сил України.

Коулман проводить торги з гумором людини, яка давно нічого не відчуває. Він тримає червону толстовку. «Скільки я заплачу за цю толстовку?» – Запитує Колмен. «Він пережив обстріл таунхауса у Гостомелі під Києвом. Кажуть, що це одна з небагатьох речей, які вціліли у цьому будинку. Стартова ставка…»

У мене панічна атака, я не можу зосередитись на його словах. Я дуже добре знаю історію цієї толстовки.

Через кілька тижнів, лавіруючи між перервами у графіку виступів Колмена, ми зустрічаємося у Києві, щоб поговорити про благодійні аукціони і про те, як артисти намагаються підтримати українську армію.

За два дні після вторгнення РФ, Колмен опинився на заході України. Не маючи жодної військової підготовки, він сказав собі: «Війна триває уже вісім років. І ось уже вісім років я не займаюсь волонтерством. Тепер мені треба надолужити втрачене. І я робитиму це як мінімум вісім років».

Колмен вирушив до міськради, до офісу гуманітарної допомоги вимушеним переселенцям. Що потрібно?, – спитав він їх. Все, – сказали вони. Йому дали список, і він витратив половину наявних у нього грошей – близько 300 доларів.

Далі він попрямував до офісу гуманітарної допомоги для військових і поставив те саме питання. Вони теж сказали, що їм потрібне все, і дали йому список. Він витратив залишок своїх грошей, а потім почав позичати гроші для покриття нагальних потреб обох агентств.

Коли гроші закінчилися, а борг зріс, він розмістив звіт про покупки, здійснені того дня. У відповідь він отримав коментарі: «Дайте мені номер рахунку, ми вас підтримаємо». І так щодня з 9 ранку до 18 вечора він виконував прохання військових та мільйонів вимушених переселенців. І це був найщасливіший час – чіткі запити та завдання, жодних зайвих думок та сумнівів.

У грудні 2022 року Колмена запросили провести благодійний аукціон на концерті рок-гурту «Жадан та собаки», який очолює культовий український поет Сергій Жадан. Аукціон пройшов неймовірно добре, його запросили взяти участь у турі. На момент нашої зустрічі Колмен провів 77 аукціонів під час концертів «Жадан та собаки». У той же час почав формуватися пул інших артистів та гуртів, усі з яких хотіли, щоб Колмен провів їхні аукціони.

Згодом він розробив аукціонні прийоми. Наприклад, на аукціоні виставлено футболку з підписом колишнього головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Ставки злітають до небес – 10 000 гривень (250 доларів), 30 000, 40 000. Нарешті залишилося лише два претенденти. Фінальна ставка становить 50 000 гривень (1300 доларів США). В останню хвилину Колмен дістає другу однакову футболку і запитує, чи буде комфортно обом учасникам, якщо переможець отримає футболку за 50 000 гривень, а учасник, який посів друге місце, — свою за 48 000 гривень. Звичайно, обидва «фіналісти» задоволені, а у Колмена є 98 000 гривень (2500 доларів) для збройних сил України.

Іноді хтось виграє аукціон і каже, що зробити пожертвування важливіше, ніж отримати сам лот. Так за один концерт Колмен може продати ту саму картину або диск кілька разів.

На початку торгів добре себе зарекомендували лоти з військовою тематикою — стволи від ПЗРК чи NLAW (протитанкові засоби), пізніше — трофейне обмундирування, сухі пайки, каски російських окупантів. Колмен каже, що тепер кожна українська родина, яка поважає себе, має ПЗРК, придбаний на благодійному аукціоні.

Але зараз найкраще на аукціонах продаються предмети та враження, які пов’язані з нашими улюбленими митцями. Наприклад, на аукціоні виставляються особисті речі Сергія Жадана. Це міг бути рюкзак, з яким він вирушив на батьківщину українського революціонера Нестора Махна у Гуляйполі. Або туфлі жіночого персонажа з кліпу «Жадан та собаки». Зрозуміло, Колмен продав їх окремо – лівий черевик продали за 10 000 гривень, правий – ще за 5 000 гривень.

Інші предмети навряд чи можна назвати «речами». Наприклад, можливість подарувати вірш, який Жадан прочитає телефоном. І Колмен був свідком того, як люди отримують такі телефонні дзвінки і не у змозі стримати емоції. Єдині «витрати» — це час поета, але лише цей проект зібрав на благодійність близько 400 000 гривень (10 400 доларів США).

Колмен подобається створювати експериментальні лоти із групою Latexfauna. Одна із найвідоміших пісень називається «Лайм». Колмен продав лайм (ціна 8 гривень, 0,20 долара) за 18 000 гривень (465 доларів), як можливість з’їсти цей лайм разом із гуртом після концерту.

Іншого разу гітарист Latexfauna перед концертом розповів Колмену катастрофічно несмішний жарт. Колмен порадив йому ніколи його не розповідати. Того ж вечора під час аукціону він раптом згадав жарт і сказав глядачам: «Зараз гітарист прошепоче вам на вухо несмішний жарт, випробуваний на мені. Стартова ціна – 1000 гривень». За секунду торги злетіли до 3000 гривень, і раптом голос із натовпу впевнено промовив: «30 000 гривень». Колмен запитав, чи це жарт. Голос відповів, що все серйозно. «Продав!» Гітарист вийшов на сцену; переможець аукціону підійшов до нього, вислухав жарт і засміявся.

Справжні експерименти розпочалися на аукціоні під час рок-фестивалю Faine Misto у Львові влітку 2023 року. Колмен продав ноту «до», яку зіграв гітарист, із популярним гуртом. Він продав можливість викурити депресивну сигарету разом із реп-зіркою Паліндромом після шоу (за це троє людей заплатили по 40 000 гривень, або $1000). Він продав можливість зголити вуса солістці свого улюбленого гурту Latexfauna. Переможець заплатив 40 000 гривень. Але Колмен на цьому не зупинився та продав можливість подивитися на це за 30 000 гривень.

Остання ідея Колмена — провести концерт-аукціон, на якому публіка голосує своїми пожертвами за пісні, які будуть виконуватись наступного разу. Його найуспішніші аукціони зібрали від 350 000 гривень (9 000 доларів США) до 460 000 гривень (12 000 доларів США) за вечір.

Колмен відмовляється зніматися у розважальному контенті для YouTube. Що б я їм сказав?, – запитує він. Про Бахмут чи про ситуацію в Авдіївці? Він більше не може жартувати, за одним винятком – коли бере участь у аукціоні. Тоді його гумор – інструмент успішного заходу. Найголовніше — це збирання грошей для збройних сил, а концерт — це просто бонус.

Я питаю його, що він думає про збирання коштів. Для нього є й негативна сторона: крім збирання грошей та спілкування з армійськими частинами, потрібно виявляти творчий підхід. Вам потрібно смішити людей, співпрацювати зі знаменитостями, щоб зламати алгоритми соціальних мереж. Колмен каже, що виправдовувати очікування аудиторії стає дедалі важче.

Цього року він сподівається здійснити турне США та Канадою з Latexfauna. Він проведе найуспішніші аукціони. Він допоможе захисникам. І цього все одно буде замало.

Через 10 років після початку війни, журналісти знову запитують мене, як змінилося життя українців та моєї родини. Я кажу, що це війна на руйнування та виснаження.

А простіше кажучи – ми живемо рутиною кошмару. Щоденні обстріли руйнують нашу цивільну інфраструктуру та будинки. Обстріли мають рутинний та методичний характер. Це настільки масштабно, що кожного разу, коли це відбувається, один із моїх друзів каже мені, що постраждала їхня стара школа чи колишній будинок.

Я їм розповідаю, що у День святого Валентина Росія вдарила по місту Селідове. Російська пропаганда твердила, що загинули сотні українських солдатів. Фактично вони обстріляли 9 житлових будинків та лікарню. Трьох людей було вбито; 13 людей отримали поранення, зокрема четверо дітей.

Я й досі не можу зрозуміти деякі речі. Чому досі залишилися території, яких санкції не стосувались? Чому після оголошення «найжорсткішого пакета» завжди є можливості для ще жорсткіших санкцій? Чому світ продовжує слухати Володимира Путіна?

Я розповідаю про моїх героїчних друзів, убитих росіянами.

Я розповідаю про Колмена, який знайшов свою мету і перебуває на другому році свого восьмирічного волонтерського шляху.

Я розповідаю про своїх батьків, 70-річних професорів літератури, які майже три тижні провели в окупації у Бучі. Я розповідаю про свій будинок, де ми з дружиною Оленою жили у Гостомелі, зруйнованому російським снарядом у перший тиждень вторгнення. У нашому житловому комплексі близько 100 сусідів пережили російську окупацію. П’ятеро було вбито.

Я розповідаю про червону толстовку, з минулого життя, до вторгнення. Толстовка із занадто великою кількістю спогадів. Мерч від гурту, який ми з Оленою так любили – попереднього гурту нашого друга Антона Слєпакова – і ходили на кожен їхній концерт у Києві. Толстовка, яка пережила обстріл нашого будинку і якій Антон згодом присвятив трек. Якби виробники знали, за його словами, вони могли б зробити червону толстовку вогнетривкою, щоб вона служила бронежилетом та «помстилася за всі втрати».

Артефакт болю та пам’яті, що став тепер лотом на благодійному аукціоні.

Колмен того ж вечора продав її за 25 000 гривень (650 доларів) у Будинку кіно. Загальна сума, зібрана на шоу, становила 200 000 гривень (5200 доларів США) на допомогу Збройним силам України.

І зараз немає нічого важливішого.