За підсумками дослідження міжнародних вчених вдалось з’ясувати, що у середньому після вторгнення РФ в Україну, людям у всіх країнах світу знадобилося близько двох місяців, щоб повернутися до базового рівня добробуту

Війна в Україні вплинула на весь світ. Ланцюжки постачання були порушені, вартість життя зросла і ми стали свідками найшвидшого зростання кризи біженців з часів Другої світової війни. Усе це є доповненням до руйнівних гуманітарних та економічних наслідків війни в Україні. Про це йдеться в авторській колонці Люка Сміллі, професора психології особистості у Мельнбурнському університеті (Австралія) на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Наша міжнародна команда провела глобальне дослідження добробуту напередодні та після російського вторгнення. Це надало унікальну можливість дослідити психологічний вплив початку війни.

Як ми пояснюємо у новому дослідженні, опублікованому в Nature Communications, наслідки для добробуту людей були очевидними в різних країнах, а не лише в Україні. Ці наслідки, здається, були тимчасовими – принаймні для звичайної людини. Але люди з певною психологічною вразливістю намагалися оговтатися від шоку війни.

Відстеження добробуту під час початку війни

Люди, які брали участь у нашому дослідженні, пройшли суворий протокол «вибірки досвіду». Зокрема, ми попросили їх повідомляти про своє поточне самопочуття чотири рази на день протягом цілого місяця.

Збір даних розпочався у жовтні 2021 року і тривав протягом 2022 року. Тож ми відстежували добробут у всьому світі протягом тижнів, що відбулися після початку війни у лютому 2022 року.

Ми також зібрали показники особистості разом із різними соціально-демографічними змінними (включаючи вік, стать, політичні погляди). Це дозволило нам оцінити, чи різні люди по-різному відреагували на кризу. Ми також можемо порівняти ці ефекти в різних країнах.

Наш аналіз зосереджувався насамперед на 1341 учасниках, які проживають у 17 країнах Європи, за винятком самої України (загалом 44 894 звіти про вибірку досвіду). Ми також розширили цей аналіз, щоб охопити досвід 1735 людей, які живуть у 43 країнах світу (54 851 звіт про вибірку досвіду), зокрема в Австралії.

Глобальне падіння добробуту

24 лютого 2022 року, у день вторгнення Росії в Україну, у світі різко впав добробут. Протягом місяця після російського вторгнення спостерігалося поступове підвищення самопочуття, що свідчить про ефект «повернення до базового рівня». Про такі ефекти, зазвичай, повідомляють у психологічних дослідженнях: ситуації та події, які впливають на наше самопочуття, часто (хоча і не завжди) роблять це тимчасово.

Не дивно, що люди в Європі відчули різкіше падіння добробуту порівняно з людьми, які живуть в інших куточках світу. Імовірно, війна була набагато важливішою для тих, хто був найближче до конфлікту, порівняно з тими, хто живе на зовсім іншому континенті.

Цікаво, що повсякденні коливання добробуту відображали актуальність війни у соціальних мережах у процесі розвитку подій. Зокрема, добробут був нижчим у ті дні, коли у Twitter/X було більше твітів із згадкою України.

Наші результати свідчать, що у середньому після вторгнення РФ в Україну, людям знадобилося близько двох місяців, щоб повернутися до базового рівня добробуту.

Різні люди, різні одужання

Існують тісні зв’язки між нашим добробутом і нашими індивідуальними особливостями.

Проте, падіння добробуту після російського вторгнення було досить рівномірним для людей. Жоден з індивідуальних факторів, оцінених у нашому дослідженні, включно із особистісними та соціально-демографічними факторами, не передбачив реакцію людей на спалах війни.

З іншого боку, особистість дійсно відігравала роль у тому, як швидко люди одужували. Індивідуальні відмінності в одужанні людей були пов’язані з особистісною рисою під назвою «стабільність». Стабільність — це широкий вимір особистості, який поєднує в собі низький рівень нейротизму з високою приємністю та сумлінністю (три риси з великої п’ятірки особистості).

Стабільність називається тому, що вона відображає стабільність загального психологічного функціонування людини. Це можна проілюструвати, розділивши стабільність на три компоненти:

• низький невротизм описує емоційну стабільність. Люди з низьким рівнем цієї риси відчувають менш інтенсивні негативні емоції, такі як тривога, страх або лють, у відповідь на негативні події;
• висока приємність описує соціальну стабільність. Люди з високим рівнем цієї риси, як правило, більш схильні до співпраці, добрі та мотивовані підтримувати соціальну гармонію;

• висока сумлінність описує мотиваційну стабільність. Люди з високим рівнем цієї риси демонструють більш ефективні зразки цілеспрямованої саморегуляції.

Отже, наші дані показують, що люди з менш стабільною особистістю гірше відновлювалися від впливу війни в Україні на добробут.

У додатковому аналізі ми виявили, що ефект стабільності був зумовлений саме невротизмом і приємністю. Той факт, що люди з вищим рівнем невротизму одужували повільніше, узгоджується з багатьма дослідженнями, які пов’язують цю рису з труднощами подолання та поганим психічним здоров’ям.

Цей вплив особистості на одужання був сильнішим, ніж вплив соціально-демографічних факторів, таких як вік, стать або політичні погляди, які не були статистично значущими.

Загалом, наші результати показують, що люди з певною психологічною вразливістю часто намагаються оговтатися від шоку глобальних подій, таких як спалах війни в Україні.