У довгостроковій перспективі існує потреба у підвищенні військового потенціалу та оперативної сумісності, а також у стійкій цивільно-військовій інфраструктурі у Чорноморському регіоні

Після холодної війни ставлення США до безпекової ситуації у Чорному морі було байдужим. Відсутність послідовної уваги призвела до відносної нестабільності у прибережних державах та посилила російську агресію. Цей регіон продовжує дестабілізуватися внаслідок війни Росії з Україною, тому є ознаки того, що цей період зневаги США може закінчитися. Цей знак є розділом 1247 Закону про повноваження національної оборони на 2024 фінансовий рік (NDAA), який президент США Джо Байден підписав 22 грудня 2023 року, санкціонуючи загальний бюджет національної безпеки у розмірі 886 мільярдів доларів. Про це йдеться в авторській колонці Арнольда К. Дюпюї, старшого наукового співробітника Атлантичної ради у Туреччині, викладача аспірантури Військово-морської школи США та голови науково-технічної організації НАТО SAS-183 «Можливості енергетичної безпеки, стійкість і сумісність» на сторінках Atlantic Council, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Розділ 1247 доручає Раді національної безпеки розробити стратегію безпеки та розвитку Чорноморського регіону для всіх урядових відомств. Але допоки ця стратегія не буде опублікована, у розділі 1247 окреслено п’ять способів, якими Сполучені Штати прагнутимуть підтримувати регіон: «(1) посилити координацію з [НАТО] та [Європейським Союзом (ЄС)]; (2) поглибити економічні відносини; (3) зміцнити енергетичну безпеку; (4) підтримати зусилля щодо зміцнення демократичної стійкості; та (5) розширити допомогу у сфері безпеки із регіональними партнерами відповідно до цінностей та інтересів Сполучених Штатів».

Такі цілі вимагатимуть загальнодержавного підходу, а також участі приватного сектору, наприклад, за допомогою приватних інвестицій у проекти із чорноморськими регіональними партнерами, які у списку NDAA вказані як Болгарія, Грузія, Молдова, Румунія, Туреччина та Україна.

Координація США з НАТО та ЄС

Найнагальнішою проблемою Чорноморського регіону є Україна, яка щосили намагається дати відсіч Росії. Хоча Україна вже отримала значну військову та економічну підтримку від Заходу, ця допомога триватиме у формі нещодавно схваленого ЄС пакету на 50 мільярдів євро. Конгрес США досі не ухвалив фінансову допомогу Україні. Зрештою, роль України як оплоту проти російської агресії надто важлива, щоб Вашингтон та Брюссель ігнорували її. У довгостроковій перспективі існує потреба у підвищенні військового потенціалу та оперативної сумісності, а також у стійкій цивільно-військовій інфраструктурі у Чорноморському регіоні. Хоча усі прибережні держави виграють від більшої присутності США, дві країни будуть особливо важливими для досягнення координаційних цілей Сполучених Штатів. Туреччина є не лише прихистком для другої за величиною армії НАТО; вона також є наглядачем проток, які з’єднують Чорне море із Середземним морем (і за його межами), тому будь-яка стратегія США має включати Анкару. Тому зближення Анкари, Вашингтона та Брюсселя буде необхідним. Розмір, стратегічне розташування та міцні трансатлантичні відносини Румунії дозволили їй стати військовим та економічним центром регіону, особливо тому, що там розгорнуто більше збройних сил НАТО.

Поглиблення економічних відносин

Розділ 1247 закликає до розширення ділових відносин США із партнерами у Чорноморському регіоні, частково для того, щоб зменшити вплив російського та китайського «економічного примусу». Саме тут різні торгові палати, а також Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та інші урядові органи розвитку США можуть зробити свій внесок шляхом координації дій із зацікавленими сторонами, кредитними установами та підприємцями.

Корупція та укорінена бюрократія, які переважають у регіоні, перешкоджають економічному зростанню та інвестиціям та підривають довіру суспільства до національних інституцій. Хоча покращення були. Сподіватимемося, що зростання уваги з боку Вашингтона надасть стимул регіональним державам реалізувати та забезпечити дотримання додаткових антикорупційних заходів.

Зміцнення енергетичної безпеки

Існує необхідність зміцнити енергетичну безпеку Чорноморського регіону шляхом посилення диверсифікації джерел та зниження чи усунення залежності від Росії. Через своє географічне розташування та історичні відносини з Росією більшість країн регіону залежать від імпорту нафти і газу з РФ. Проте, через пільги, слабкий контроль або незаконну торгівельну діяльність, гроші з усього світу, як і раніше, надходять до скарбниці Кремля.

Зусилля Молдови щодо відмови від російської енергії мали певний успіх за помітної підтримки Румунії. Анкара працювала над диверсифікацією своїх джерел енергії, хоча Туреччина продовжує роботу над підписаною з РФ угодою, яка дозволяє російській державній атомній енергетичній компанії «Росатом» будувати, володіти та експлуатувати атомну електростанцію в Акую. Більше того, російська енергія, як і раніше, надходить до Туреччини. Наприклад, Туреччина стала другим за величиною імпортером російського викопного палива.

Врешті-решт, відсутність у трубопровідній інфраструктурі Східної Європи є потенційною вразливістю, а це означає, що НАТО, можливо, не зможе швидко доставляти паливо для сил передового базування у Чорноморському регіоні. Усунення цієї вразливості вимагатиме серйозних зусиль, які включають збільшення видобутку нафти і газу у чорноморських державах, експлуатацію відновлюваних джерел енергії та розширення розподільчої мережі за рахунок розширення трубопровідної, автомобільної, залізничної та баржової інфраструктури. Це буде дорого, суперечливо й трудомістко, а також вимагатиме фінансування, дипломатії й терпіння.

Зміцнення демократичної стійкості

Маленьким державам важко протистояти кампанії шкідливого впливу Росії, тим паче не маючи для цього величезних ресурсів. Необхідна всеосяжна, багатонаціональна реакція, щоб послабити російську пропаганду та дезінформацію у Чорноморському регіоні. NDAA виступає за збільшення кількості незалежних ЗМІ та медіа-ініціатив у регіоні, на додаток до ініціатив Держдепартаменту та USAID щодо «боротьби з іноземним шкідливим впливом у регіоні». Це також надає можливість використовувати «Голос Америки» і «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода». Сполучені Штати могли б спробувати залучити інші ресурси, такі як підрозділ стратегічних комунікацій НАТО, зокрема Центр передового досвіду стратегічних комунікацій у Ризі (Латвія).

Розширення допомоги у безпековій сфері з регіональними партнерами

Сполучені Штати заохочують співробітництво з питань безпеки на Чорному морі між державами цього регіону. Така співпраця перебуває на підйомі, зокрема у січні 2024 року, Туреччина, Болгарія та Румунія домовилися провести операції з розмінування у Чорному морі, як тільки війна закінчиться. Грузія позиціонується ключовим гравцем у середньому коридорі, рекламуючи себе як надійного партнера у торгівельній системі Східної Європи, покращуючи свої портові потужності та допоміжну інфраструктуру. Крім того, стратегія потребує оцінки «стійких, довгострокових» рішень у галузі продовольчої безпеки. Співпраця між Україною та країнами, розташованими вздовж її чорноморського морського коридору (Румунія, Болгарія й Туреччина), дозволила продовжити перевезення, включаючи мільйони тонн сільськогосподарських товарів, таких як зерно, вздовж західного узбережжя Чорного моря у межах територіальних вод кожної держави. Мета Сполучених Штатів з розширення допомоги у сфері безпеки з цими регіональними партнерами – це можливість для Вашингтона зміцнити свою роль довіреної третьої сторони у такій співпраці. Розділ 1247 NDAA, схоже, є початком зусиль щодо забезпечення стабільності традиційно непередбачуваного та нерівномірного зобов’язання Сполучених Штатів надавати увагу Чорноморському регіону, щоб змінити сприйняття Росією політичних та економічних витрат її діяльності та, зрештою, стримати Кремль.