Хоча нові технології змінили бойові дії в Україні, ще є багато елементів, які нагадують Першу і Другу світові війни

Якщо говорити про технології, то війна в Україні – це війна протиставлень. З одного боку, це перша велика війна, в якій безпілотні літальні апарати (БПЛА) — або дрони — відіграють таку помітну роль. З іншого боку, ця нова технологія відіграла важливу роль у тому, що піхота змушена рити ряди окопів і це нагадує Першу та Другу світові війни. Про це йдеться в авторській колонці Александра Гілла, професора військової історії в Університеті Калґарі (Канада) на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Деякі технології війни в Україні, як-от керовані ракети, які використовують обидві сторони, не є принципово новими. Сучасні керовані ракети беруть свій початок із ранніх розробок під час останньої частини Другої світової війни. Сучасна високоточна зброя може бути дедалі точнішою у враженні цілей, але надто часто трапляється значна людська помилка у їх визначенні.

Новим у війні в Україні є те, що вона не схожа на багато «малих війн» кінця ХХ та початку ХХІ століть, у яких одна сторона мала технологічну перевагу. Таліби в Афганістані не мали доступу до супутникових зображень, великих дронів і високоточних боєприпасів або навіть зброї, щоб протистояти їм, тому їм довелося вести «нетрадиційну» або «асиметричну» війну.

Під час війни в Україні обидві сторони мають доступ до нових і не дуже нових технологій і розробляють їх, при цьому жодна зі сторін не має загальної технологічної переваги.

Безпілотники та війна

Великі дрони використовуються на війні уже кілька років. Зокрема, Сполучені Штати активно використовували великі безпілотники, такі як Reaper в Афганістані, як для розвідки, так і для цілеспрямованих вбивств. Росія використовувала великі безпілотники для розвідки в Сирії, коли її війська підтримували там уряд Башара Асада.

Чим відрізняється війна в Україні, так це величезною кількістю і радіусом дії безпілотників. Великі безпілотні літальні апарати досі використовуються — зокрема, розроблені Іраном безпілотні літальні апарати-камікадзе, такі як «Шахед», які використовує Росія, — які можуть вражати цілі глибоко всередині ворожої території. Однак, менші дрони використовуються обома сторонами — часто ближче до лінії фронту — для розвідки та виявлення артилерії.

На початку війни українська сторона мала перевагу у війні з безпілотниками — зараз ця перевага, можливо, перейшла до Росії. Росія змогла виробляти та імпортувати величезну кількість безпілотників і розробити ефективні засоби протидії українським безпілотникам.

Проте, українські військово-морські безпілотники були особливою проблемою для російського флоту.

Прикладом цього є нещодавнє затоплення великого сторожового корабля «Сергій Котов» морськими безпілотниками. Сучасні військові кораблі не рясніють такими зенітними гарматами, якими були їхні аналоги під час Другої світової війни, щоб, наприклад, зупиняти камікадзе.

Але, цілком ймовірно, що такі гармати ідеально підходять для боротьби із безпілотниками на близькій відстані. Навіть скромна торпедна сітка кінця ХІХ століття може повернутися, аби спробувати зупинити безпілотники, які досягають кораблів, що стоять на якорі.

Ракетна техніка

Перебуваючи в Іраку та Афганістані, США та інші західні держави активно використовували керовані ракети. В Україні відмінність полягає в тому, що доступ до них мають обидві сторони.

Наприклад, російські ракети «Іскандер» і англо-французькі ракети Storm Shadow довели високу ефективність при враженні цілей у глибині ворожого тилу. Часто цілі для таких ракет виявлялися за допомогою безпілотників.

Багато танків знищуються не лише безпілотниками чи за допомогою них, але й протитанковими ракетами, такими як російський «Корнет» або розхвалений американський «Джавелін».

Протитанкові ракети не є новинкою — наприклад, збройні сили Єгипту добре використали радянські протитанкові ракети під час війни Судного дня у 1973 році.

Однак, протитанкові ракети, які сьогодні використовуються в Україні, набагато досконаліші. Ще у 1973 році протитанкові ракети часто доводилося з’єднувати з оператором через тонкий дріт, який намотувався ракетою під час польоту! Сучасні ракети, зазвичай мають більш складне та надійне націлювання.

Нові та старі технології

Безпілотники часто використовуються для розвідки, щоб допомогти обом сторонам виконувати менш технологічні завдання, такі як націлювання на звичайну артилерію або керування піхотою.

Хоча нові технології змінили бойові дії в Україні, ще є багато елементів, які були б легко зрозумілі солдатам Першої світової війни.

По-перше, незважаючи на усі технології, зрештою «бідна кривава піхота» має увійти й зайняти територію — і битися за неї впритул. Солдатам досі часто доводиться вбивати інших солдатів, перебуваючи у безпосередній близькості один від одного.

Як правило, сучасна технологія може бути новою, але функція – ні. Ми могли б, наприклад, побачити безпілотні літальні апарати, які грають роль, подібну до повітряних куль часів Першої світової війни. Вони використовувалися, зокрема, для наведення артилерійського вогню.

Повітряні кулі перестали використовувати на війні через розробку зброї, яка їх легко збивала, від літаків до потужних зенітних гармат.

Російські збройні сили уже досягли певних успіхів у глушенні зв’язку між операторами безпілотників та їхніми дронами.

У постійній технологічній битві, що буде далі? Автономні безпілотники з використанням штучного інтелекту багато в чому є кошмарною ідеєю, але над нею працюють. Автономні безпілотні літальні апарати, без сумніву, також стануть практичними.

Одне можна сказати напевно — нові технології будуть розроблені, а за ними й контрзаходи. Нові високотехнологічні способи вбивства або сприяння цьому надалі будуть використовуватись разом зі старими методами.